ГУЛЯЇВКА – село, центр Ради, розташоване поблизу Тилігульського лиману, за 18 км на південь від районного центру і залізничної станції Березівка на лінії Одеса – Москва. Населення – 518 чоловік. Сільраді підпорядковані населені пункти Вовкове, Донська, Балка, Златоустові, Малинівка, Мар’янівка, Одрадна, Балка, Захарове, Софіївка, Червоне.
У селі розташований колгосп ім.. Калініна, що має 7913 га земельної площі, в т. ч. 4953 га орної. Провідні галузі виробництва – рільництво та м'ясо-молочне тваринництво. Артіль вирощує з га пересічно по 24 цнт зернових і по 35 цнт кукурудзи. Доярка Л. Т. Вирич за надої від кожної корови по 3500-4000 кг молока нагороджена орденом Леніна. З допоміжних підприємств господарство має млин, олійню, лісопильню, ремонтні майстерні.
Є восьмирічна школа, клуб на 150 місць, бібліотека, лікарня на 25 ліжок.
Гуляївка заснована у 1812 році. Під час революції 1905-1907 рр. в селі відбувалися мітинги і сходки, провадилася революційна пропаганда. Партійний осередок був створений у 1918 році з ініціативи комуніста І. Волкова, який загинув у серпні 1919 року під час куркульського заколоту. Його ім’ям названо село Тинівка. На території Гуляївки формувався Тилігуло-Березанський полк, що увійшов до складу 45-ї дивізії Червоної Армії. У 1920 році тут організувався комсомольський осередок. Під час німецько-фашистської окупації в селі діяла підпільна патріотична група на чолі з М. Ф. Вітюком, який загинув у 1945 році на фронті смертю героя. Жителі села під керівництвом підпільників не виходили на примусові роботи, ховали зерно. Гітлерівці знищили тут понад 300 чоловік.
На території Гуляївської сільради, біля села Софіївки виявлено рештки поселення перших віків н. е. та мармурову плиту з грецьким написом – присвятою ольнійських архонтів Ахіллу.
Дивиться також інші населені пункти цього району: