Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Болград

Сторінка 1 з 11
Болград - місто, центр Болградського району. Розташований на східному березі озера Ялпуг, за 7 км від однойменної залізничної станції. Місто зв'язане автобусним і повітряним сполученням з Одесою та Ізмаїлом. Населення (переважно болгари) - 16,1 тис. чоловік.
На території сучасного міста виявлено залишки стародавніх поселень. У IV-III тисячоліттях до н. е. тут жили хлібороби гумельницької культури. Було невелике поселення в добу бронзи (II - початок І тисячоліття до н. e.). Знайдені також рештки жител III -IV століть та слов'янського городища X-XI століть.
Заснування Болграда пов'язано з переселенням болгар в 1809-1812 рр. на щойно визволену російськими солдатами Ізмаїльщину. Сюди прийшло близько 25 тис. болгар, які шукали порятунку від турецького гніту. В 1818 році створено опікунський комітет у справах іноземних поселенців півдня Росії на чолі з генералом І. М. Інзовим, який у 1821 році запропонував розпочати будівництво міста за 3 км від села Табаків, на березі озера Ялпуга. Відтоді і починається історія Болграда.
Наприкінці того ж року до міста прибув О. С. Пушкін, засланий у Кишинів під нагляд генерала І. М. Інзова. В пам'ять про перебування поета його іменем названий міський парк.
Вигідне географічне розташування і привілеї, які одержали болгари в Росії сприяли зростанню населення міста. В 1827 році тут уже проживало 2279 чоловік.
Російсько-турецька війна 1828-1829 рр. супроводилась новим масовим переселенням болгар. Крім селян, сюди прибуло багато сукновиробників, зокрема із Сливена, а також купців і торговців. Поступово Болград перетворився у велике місто. Одна його частина називалася Сливонською, друга Ямбольською - за назвою міст, звідки прибули переселенці.
Порівняно швидке економічне піднесення та розвиток деяких ремесел і торгівлі обумовили потребу в письменних людях. У 1839 році головне управління колоніями, що перейшло в підпорядкування міністерства державного майна,запропонувало відкрити в усіх болгарських колоніях початкові школи, а в Болграді, крім початкової, землемірне училище. Проте училище проіснувало до 1848 року і було закрите через вкрай незадовільну організацію навчання. В Болградській початковій школі в 1853 році навчалось близько 200 дітей. Учитель і його помічник були німці. Тому в 1854 році болградці запросили стати вчителями тих болгар, що були добровольцями в російській армії,- І. С. Іванова і С. Радулова. У 1858 році тут відкрилось училище, яке згодом реорганізовано у гімназію.
В 1853 році, під час війни між Росією і Туреччиною, в Болграді сформувався добровольчий полк під командуванням П. Громадова. Добровольці героїчно бились з турецькими завойовниками. Однак виступ Франції і Англії на боці турків призвів до поразки царської армії.
За Паризьким мирним договором весь південиий Буджак, у т. ч 40 болгарських і гагаузьких сіл (з 83), разом з Болградом відійшов до Молдавії. Обіцянка зберегти привілеї і права, які болгари одержали від Росії, віроломно була порушена.В 1860 році молдавський уряд став вимагати від них рекрутів. Незадоволені болгари обрали депутацію від усіх сіл і направили іі в Болград для переговорів з управителем колоніями Тимком. Тоді війська оточили приміщення гімназії, в якій близько 500 депутатів обговорювали питання про рекрутчину. Раптом пролунали постріли.Багатьох було поранено і вбито. Протягом цілої доби тривала розправа над жителями, яка супроводилась грабежем і насильством.
Кривава розправа викликала масову втечу болгар до Росії. В 1861 році втікачі з Болграда заснували за 6 км від міста на території, що залишилась за Росією, село Болгарійку, а більшість поселилась у Приазов'ї.
Відторгнення частини Бессарабії від Росії завдало великої шкоди, згубно позначилось на економіці краю. Багаті землі були запущені. Придунайські порти Ізмаїл і Рені. які посідали важливе місце в торгівлі Бессарабії, в т. ч. й Болграда, занепали.
60-70-і роки XIX століття характерні новим піднесенням народного руху за визволення Болгарії з-під влади турків. Одним з центрів Бессарабії в боротьбі з турецьким засиллям став Болград. Сюди приїздили відомі болгарські політичні діячі Г. Раковський, Л. Каравелов. У 1871 році тут жив великий болгарський поет-революціонер Христо Ботев. Він звернувся до


Сучасна карта - Болград