Інформаційно-пізнавальний сайт | Одеська область у складі УРСР

Великомихайлівський (до 1946 року Гросулівський) район розташований в центральній частині області. Утворено в 1922 році. Межує на півночі з Фрунзівським та Ширяївським, на сході — Іванінським, на півдні — Роздільнянським районами Одеської області, а на заході з Молдавською РСР. Площа 1435 кв. кілометрів. Населення — 44,4 тис. чол., в т. ч. сільського — 33,0 тис. чол. (74,3 проц.). Густота населення 30,9 чоловік на 1 кв. кілометр. В районі є 84 населених пункти, які підпорядковані 2 селищним та 14 сільським Радам.
Через територію району проходить залізниця Одеса—Київ та 4 автошляхи.
Поверхня району в основному рівнинна, перетята балками та долинами пересохлих річок. Безморозний період триває 185 діб. Річна кількість опадів коливається від 400 до 430 мм.
В економіці району переважає сільськогосподарське виробництво, яке дає близько двох третин (64,6 проц.) валової продукції. Природні умови сприятливі для вирощування зернових культур, соняшнику та південної коноплі.
Сільськогосподарські угіддя займають 126 049 га, з них орної землі 87 375 га, під садами та виноградниками – 4105 га. В районі 2 радгоспи та 22 колгоспи.
Посівна площа в 1966 році становила 85 887 га, з них під зерновими культурами було 40 986 га, під технічними – 11 885 га, під кормовими – 31 750 га. Основні культури – озима пшениця, соняшник та коноплі південні. У 1966-68 рр. колгоспи та радгоспи зібрали пересічно озимої пшениці по 18,7 цнт з га, соняшнику по 15,6 цнт з га, коноплі південної – по 28,3 цнт з гектара.
В районі добре розвинене тваринництво, яке має м'ясо-молочний напрям. Валова продукція його становить понад 41 проц. всього сільськогосподарського виробництва. На 100 га сільськогосподарських угідь припадає 41,7 голови великої рогатої худоби, в т.ч. 11 корів; на 100 га ріллі – 27 свиней. У 1967 році на 100 га угідь було вироблено 37,9 цнт яловичини, надоєно 172,6 цнт молока.
Район повністю електрифіковано від державної електромережі. На ланах колгоспів та радгоспів працює 855 тракторів та 295 комбайнів. Орні роботи, збирання зернових та соняшнику повністю механізовані; очистка зернових - на 96 проц., міжрядний обробіток цукрових буряків - на 91 проц., а їх збирання на 93 проц., водопостачання тваринницьких ферм на 75 процентів.
За успіхи в розвитку сільського господарства лише в 1966 році орденами та медалями Радянського Союзу було нагороджено 153 трудівники села, з них орденом Леніна 6, орденом Трудового Червоного Прапора 22.
На території району — 11 промислових підприємств, які протягом 1966 року виробили продукції на 11 403 тис. крб. В промисловості зайнято 945 робітників та службовців. Провідне місце посідає харчова промисловість (89 проц.). Найбільші підприємства — льонозавод, Великомихайлівське винзаводоуправління. маслозавод, харчокомбінат та Цебриківський сирзавод.
Потреби населення задовольняють 172 магазини і ларки та 36 закладів громадського харчування.
В районі невпинно зростає житлове будівництво. За роки семирічки лише індивідуальні забудовники з допомогою держави й колгоспів спорудили більше як 1,5 тис. будинків, а в 1966 році їх було збудовано 192 загальною площею 13,9 тис. кв. метрів. Виросла широка мережа закладів охорони здоров'я. В районі 4 лікарні на 360 ліжок. 2 амбулаторії, 31 фельдшерсько-акушерський пункт, 6 пологових будинків, в яких працює 52 лікарі та 190 чоловік середнього медичного персоналу. Серед лікарів 2 відмінники охорони здоров'я.
Значного розвитку набули освіта й культура. В районі - 8 середніх 21 восьмирічна та 9 початкових шкіл, також 3 школи робітничої та сільської молоді. В закладах народної освіти працює 560 вчителів, серед них один заслужений вчитель школи УРСР та 10 відмінників народної освіти.
Населення обслуговує 39 бібліотек з загальним книжковим фондом понад 240 тис. примірників. У 1967 році населення передплатило 845 примірників газет та журналів на кожну тисячу жителів. Районна газета виходить з 1932 року.