Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Заселення території сучасних Яськів почалося ще в давні часи. Як свідчать археологічні знахідки, у III -IV століттях н. е. тут існувало поселення черняхівської культури.
Засноване село наприкінці XVIII століття. Перша згадка про нього датована 1780 роком. В той час тут побудували невелику дерев'яну церкву . В числі перших поселенців були запорізькі козаки, селяни-втікачі з південно-західної України, а також вихідці з Молдавії .
Згідно припущення професора Новоросійського університету В. М. Григоровича, «Ясський торг» (літописне місто на Дністрі) і є село Яськи. Але для категоричного ствердження цього нема підстав. Сучасна наука пов'язує «Ясський торг» з теперішнім румунським містом Ясси.
За компактністю заселення Яськи ділилися на кутя. Молдавани разом з українцями, що тікали від ярма польських панів, т. зв. польщани, утворили перший кут. у 1793 році тут налічувалось 117 дворів. Другий кут утворили «турбаївці». Після придушення селянського повстання в селі Турбаях на Полтавщині більшість його учасників під конвоєм відправлено в південно-українські стени. Частина їх 1794 року оселилась в Яськах, побудувавши тут 40 хат. Нарешті, третій кут заснували на початку XIX століття селяни, що втекли сюди з аракчеєвських військових поселень Херсонської губернії; місцеві селяни назвали їх «прихожанами».
Основну масу населення Яськів становили державні селяни. До цього стану їх було переведено за указом 1792 року.
Вигідне географічне положення, наявність у перші десятиліття існування населеного пункту незайнятих земель сприяли швидкому зростанню кількості населення. Якщо в 1820 році в селі було 180 дворів і 1016 жителів, то в 1840 році число дворів збільшилось до 340. В наступні роки кількість населення зростала, досягши у 1883 році 3345, а в 1896 році - 5186 чоловік.
В поземельних актах 1870 року вказувалось, що в Яськах проживали казенні селяни у кількості 1138 ревізьких душ та 19 відставних солдатів. Орної землі на той час було 5464 десятини0. Така ж кількість орної землі вказана в одному з документів 1881 року , хоча кількість селян, що одержали наділи, збільшилась до 1842 ревізьких душ. Якщо за переділом 1858 року пересічно на ревізьку душу припадало по 4,5 десятини землі, то за переділом 1881 року наділи скоротились на одну третину і становили близько 3-х десятин. Зростали казенні податки. За час з 1870 року по 1890 рік вони збільшились у два рази. Крім сплати грошових податків, селяни виконували ще й гужові повинності.
Нестача землі, податкова система, при якій селяни були зв'язані круговою порукою, призводили до класового розшарування на селі. Наприкінці XIX століття в Яськах виділилась заможна верхівка. У 90-х роках XIX століття майже кожний четвертий селянин Яськів не мав надільної землі. Такий стан землеволодіння підтверджувався й розподілом населення за родом занять. У 1883 році 3214 чоловік займались хліборобством, 74 ремеслом, 14 рибальством.
Гостра нестача землі примусила селян Яськів у 1884 році звернутися до самого царя з проханням передати їм віддалені перелогові землі. До Петербурга їздив сільський староста Чернявський, який після повернення звідти заявив: «Я привіз вам від государя мотузок на шию, а за маніфестом дертиму з вас шкіру». Яськівчани на цьому не заспокоїлись. У 1893 році вони відрядили з тією ж метою до губернатора односельчан В. Шевченка і Л. Левенця. Але й це клопотання закінчилось сумно: ходаків висікли різками.
Селяни зазнавали багато горя від свавілля і зловживань місцевих властен. Факти зловживань були настільки очевидними, що навіть царські власті за розтрату громадських коштів двічі притягали до відповідальності сільських старост.
Наживались на людському горі й багаті торговці. У 1884 році в селі було 12 горілчаних крамниць і шинків 9. Член сільськогосподарського товариства південного краю Росії, побувавши в Яськах у 1872 році, вказував, що для дальшого розвитку селянського господа реї на, поряд а відкриттям сільського банку, необхідно скоротити, а то й повністю заборонити шинки і крамнички, обмежити сваволю торговців спиртними напоями .
Безземельні та малоземельні селяни, для яких земля вже не була джерелом існування. не могли заробити в селі на харчування своєї сім'ї. У 1884 році в Яськах працювало тільки 2 майстерні і 13 невеликих вітряних млинів.
Справжнім лихом для тих, хто працював на своїх клаптиках землі при наявності примітивної техніки, були посухи. Після кількох неврожайних літ
Яськи
Сторінка 1 з 7
Яськи - село, центр сільської Ради. Розташовані за 12 км від районного центру та за 40 км від найближчої залізничної станції Вигода. Село розкинулось у мальовничій рівнинній місцевості, вздовж лівого берега річки Турунчука (рукав Дністра), поблизу озер та плавнів. Населення - 5917 чоловік. Засноване село наприкінці XVIII століття. Перша згадка про нього датована 1780 роком. В той час тут побудували невелику дерев'яну церкву . В числі перших поселенців були запорізькі козаки, селяни-втікачі з південно-західної України, а також вихідці з Молдавії .
Згідно припущення професора Новоросійського університету В. М. Григоровича, «Ясський торг» (літописне місто на Дністрі) і є село Яськи. Але для категоричного ствердження цього нема підстав. Сучасна наука пов'язує «Ясський торг» з теперішнім румунським містом Ясси.
За компактністю заселення Яськи ділилися на кутя. Молдавани разом з українцями, що тікали від ярма польських панів, т. зв. польщани, утворили перший кут. у 1793 році тут налічувалось 117 дворів. Другий кут утворили «турбаївці». Після придушення селянського повстання в селі Турбаях на Полтавщині більшість його учасників під конвоєм відправлено в південно-українські стени. Частина їх 1794 року оселилась в Яськах, побудувавши тут 40 хат. Нарешті, третій кут заснували на початку XIX століття селяни, що втекли сюди з аракчеєвських військових поселень Херсонської губернії; місцеві селяни назвали їх «прихожанами».
Основну масу населення Яськів становили державні селяни. До цього стану їх було переведено за указом 1792 року.
Вигідне географічне положення, наявність у перші десятиліття існування населеного пункту незайнятих земель сприяли швидкому зростанню кількості населення. Якщо в 1820 році в селі було 180 дворів і 1016 жителів, то в 1840 році число дворів збільшилось до 340. В наступні роки кількість населення зростала, досягши у 1883 році 3345, а в 1896 році - 5186 чоловік.
В поземельних актах 1870 року вказувалось, що в Яськах проживали казенні селяни у кількості 1138 ревізьких душ та 19 відставних солдатів. Орної землі на той час було 5464 десятини0. Така ж кількість орної землі вказана в одному з документів 1881 року , хоча кількість селян, що одержали наділи, збільшилась до 1842 ревізьких душ. Якщо за переділом 1858 року пересічно на ревізьку душу припадало по 4,5 десятини землі, то за переділом 1881 року наділи скоротились на одну третину і становили близько 3-х десятин. Зростали казенні податки. За час з 1870 року по 1890 рік вони збільшились у два рази. Крім сплати грошових податків, селяни виконували ще й гужові повинності.
Нестача землі, податкова система, при якій селяни були зв'язані круговою порукою, призводили до класового розшарування на селі. Наприкінці XIX століття в Яськах виділилась заможна верхівка. У 90-х роках XIX століття майже кожний четвертий селянин Яськів не мав надільної землі. Такий стан землеволодіння підтверджувався й розподілом населення за родом занять. У 1883 році 3214 чоловік займались хліборобством, 74 ремеслом, 14 рибальством.
Гостра нестача землі примусила селян Яськів у 1884 році звернутися до самого царя з проханням передати їм віддалені перелогові землі. До Петербурга їздив сільський староста Чернявський, який після повернення звідти заявив: «Я привіз вам від государя мотузок на шию, а за маніфестом дертиму з вас шкіру». Яськівчани на цьому не заспокоїлись. У 1893 році вони відрядили з тією ж метою до губернатора односельчан В. Шевченка і Л. Левенця. Але й це клопотання закінчилось сумно: ходаків висікли різками.
Селяни зазнавали багато горя від свавілля і зловживань місцевих властен. Факти зловживань були настільки очевидними, що навіть царські власті за розтрату громадських коштів двічі притягали до відповідальності сільських старост.
Наживались на людському горі й багаті торговці. У 1884 році в селі було 12 горілчаних крамниць і шинків 9. Член сільськогосподарського товариства південного краю Росії, побувавши в Яськах у 1872 році, вказував, що для дальшого розвитку селянського господа реї на, поряд а відкриттям сільського банку, необхідно скоротити, а то й повністю заборонити шинки і крамнички, обмежити сваволю торговців спиртними напоями .
Безземельні та малоземельні селяни, для яких земля вже не була джерелом існування. не могли заробити в селі на харчування своєї сім'ї. У 1884 році в Яськах працювало тільки 2 майстерні і 13 невеликих вітряних млинів.
Справжнім лихом для тих, хто працював на своїх клаптиках землі при наявності примітивної техніки, були посухи. Після кількох неврожайних літ
Дивиться також інші населені пункти цього району: