Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
У грудні 1918 року, під час англо-французької інтервенції, для допомоги партизанам Придністров'я прибув більшовик Тенгіз Жгенті. За короткий
строк до новоствореного партизанського загону влилось близько 500 чоловік, у т. ч. багато яськівців. Загін мав прийти на допомогу повстанцям Одеси, але оскільки умов для повстанця на той час не було, загін розформували. Частина партизанів розійшлась по домівках, з решти утворився новий загін, який вирушив на Тирасполь. У тому поході взяв участь Г. В. Тарасенко. Пізніше він був командиром кавалерійського ескадрону в бригаді Г. І. Котовського.
Наприкінці лютого 1919 року селяни Яськів, Біляївки, Маяків під керівництвом місцевих більшовиків підняли повстання проти інтервентів Антанти. Приводом для цього було прибуття денікінського загону для реквізиції продуктів. 28 лютого вночі партизани роззброїли денікінців і розстріляли їх. Загін французьких солдатів, який охороняв водопровідну станцію в Біляївці і прийшов па допомогу денікінцям, було також розбито, 12 французів взято в полон. Для керівництва повстанцям утворився загальний військово-революційний комітет. Повстанці почали наступ на Біляївську водопровідну станцію і змусили французів відступити. До початку березня влада в Яськах, Біляївці та Маяках перебувала в руках ревкому.
Для придушення повстання у придністровські села було направлено з Одеси каральну експедицію французьких і денікінських військ, а з Тирасполя виступили польські легіонери. Партизани відійшли в плавні, а війська інтервентів 0 березня вступили в Мекки. Вони вчинили жорстоку розправу над жителями села, особливо над сім'ями партизанів .
У квітні, після вигнання англо-французьких інтервентів з Одеси, в Яськах знову встановлено Радянську владу. И> квітня 1919 року селяни, ознайомившись з Конституцією Української Радянської Соціалістичної Республіки, обрали на сході волосну Раду селянських депутатів у складі 36 чоловік. До виконкому Ради, очоленого П. Д. Сорочинським. увійшли А. О. Вітенчук, Т. Ю. Парамонов, Я. 0. Олефір.
З перших днів роботи волвиконком здійснив ряд важливих заходів по налагодженню мирного життя. Створено комісію по наданню допомоги сім'ям червоноармійців, взято під контроль приватну торгівлю та млини, проведено реквізицію хліба у багатіїв. Для розв'язання земельного питання при волвиконкомі утворили земельний відділ, який очолив Ф. М. Тарасенко. Земвідділ приступив до складання списків безземельних і малоземельних селян з метою перерозподілу землі.
З ініціативи бідняків 19 червня 1919 року в селі організувався комбід. Його головою обрали К. О. Кириленка. Комбід допомагав сиротам, інвалідам війни, сім'ям партизанів, які потерпіли від інтервентів. У селі відкрили два дитячих майданчики, утримання яких взяла на себе сільська Рада. Вживалися заходи для поліпшення роботи лікарні, створеної на базі колишнього амбулаторного пункту.
У комуністичному осередку об'єдналось 15 активних працівників, чимала кількість співчуваючих. Після створення партійного осередку активізувалась політико- масова робота серед населення. Про це свідчив лист-донесення в повіт від 19 червня 1919 року, в якому відзначалась зросла свідомість основної маси селянства . Всі комуністи брали активну участь у роботі Ради.
Здійснювались заходи по налагодженню культурно-масової роботи. Велику роль у цьому відіграла бібліотека, яка налічувала 800 читачів. Сільська Рада виділила приміщення для читальні та клубу.
Влітку 1919 року знову виникла небезпека захоплення Яськін денікінськими військами. 20 липня 1919 року жителі села на мітингу вирішили провести мобілізацію до Червоної Армії, щоб «підтримати всіма силами робітничо-селянську владу в справі боротьби з бандитами».
Проте сили були нерівні, і в серпні 1919 року денікінці захопили Яськи. Знову розгорнулась підпільна боротьба. Керував нею військово-повстанський штаб, що перебував у Яськах. Тут сформувався також партизанський загін, який не давав спокою білогвардійцям6. Коли частини Червоної Армії розпочали наступ на Одесу, партизани посилили свої удари по відступаючих до Дністра групах генерала Мартинова і полковника Стесселя. Після розгрому в лютому 1920 року ворожих військ у Придністров'ї в Яськах остаточно встановилась Радянська влада.
13 березня 1920 року голова яськівського ревкому в доповідній записці до повітового ревкому повідомляв, що жителі села вітають Радянську владу, визнають необхідним існування єдиної регулярної Червоної Армії Радянської України й Росії, як єдиного борця проти контрреволюції . При ревкомі працювали відділи: соціального забезпечення, земельний, продовольчий, фінансовий тощо.
Наприкінці березня в селі обрали волосну Раду селянських депутатів. До складу виконкому Ради увійшли активісти, учасники громадянської війни Ф.
Яськи
Сторінка 3 з 7
листопада в сусідньому селі Маяках спалахнуло повстання. Партизанський загін подав допомогу не тільки повстанцям Маяків, а й жителям Яськів.У грудні 1918 року, під час англо-французької інтервенції, для допомоги партизанам Придністров'я прибув більшовик Тенгіз Жгенті. За короткий
Наприкінці лютого 1919 року селяни Яськів, Біляївки, Маяків під керівництвом місцевих більшовиків підняли повстання проти інтервентів Антанти. Приводом для цього було прибуття денікінського загону для реквізиції продуктів. 28 лютого вночі партизани роззброїли денікінців і розстріляли їх. Загін французьких солдатів, який охороняв водопровідну станцію в Біляївці і прийшов па допомогу денікінцям, було також розбито, 12 французів взято в полон. Для керівництва повстанцям утворився загальний військово-революційний комітет. Повстанці почали наступ на Біляївську водопровідну станцію і змусили французів відступити. До початку березня влада в Яськах, Біляївці та Маяках перебувала в руках ревкому.
Для придушення повстання у придністровські села було направлено з Одеси каральну експедицію французьких і денікінських військ, а з Тирасполя виступили польські легіонери. Партизани відійшли в плавні, а війська інтервентів 0 березня вступили в Мекки. Вони вчинили жорстоку розправу над жителями села, особливо над сім'ями партизанів .
У квітні, після вигнання англо-французьких інтервентів з Одеси, в Яськах знову встановлено Радянську владу. И> квітня 1919 року селяни, ознайомившись з Конституцією Української Радянської Соціалістичної Республіки, обрали на сході волосну Раду селянських депутатів у складі 36 чоловік. До виконкому Ради, очоленого П. Д. Сорочинським. увійшли А. О. Вітенчук, Т. Ю. Парамонов, Я. 0. Олефір.
З перших днів роботи волвиконком здійснив ряд важливих заходів по налагодженню мирного життя. Створено комісію по наданню допомоги сім'ям червоноармійців, взято під контроль приватну торгівлю та млини, проведено реквізицію хліба у багатіїв. Для розв'язання земельного питання при волвиконкомі утворили земельний відділ, який очолив Ф. М. Тарасенко. Земвідділ приступив до складання списків безземельних і малоземельних селян з метою перерозподілу землі.
З ініціативи бідняків 19 червня 1919 року в селі організувався комбід. Його головою обрали К. О. Кириленка. Комбід допомагав сиротам, інвалідам війни, сім'ям партизанів, які потерпіли від інтервентів. У селі відкрили два дитячих майданчики, утримання яких взяла на себе сільська Рада. Вживалися заходи для поліпшення роботи лікарні, створеної на базі колишнього амбулаторного пункту.
У комуністичному осередку об'єдналось 15 активних працівників, чимала кількість співчуваючих. Після створення партійного осередку активізувалась політико- масова робота серед населення. Про це свідчив лист-донесення в повіт від 19 червня 1919 року, в якому відзначалась зросла свідомість основної маси селянства . Всі комуністи брали активну участь у роботі Ради.
Здійснювались заходи по налагодженню культурно-масової роботи. Велику роль у цьому відіграла бібліотека, яка налічувала 800 читачів. Сільська Рада виділила приміщення для читальні та клубу.
Влітку 1919 року знову виникла небезпека захоплення Яськін денікінськими військами. 20 липня 1919 року жителі села на мітингу вирішили провести мобілізацію до Червоної Армії, щоб «підтримати всіма силами робітничо-селянську владу в справі боротьби з бандитами».
Проте сили були нерівні, і в серпні 1919 року денікінці захопили Яськи. Знову розгорнулась підпільна боротьба. Керував нею військово-повстанський штаб, що перебував у Яськах. Тут сформувався також партизанський загін, який не давав спокою білогвардійцям6. Коли частини Червоної Армії розпочали наступ на Одесу, партизани посилили свої удари по відступаючих до Дністра групах генерала Мартинова і полковника Стесселя. Після розгрому в лютому 1920 року ворожих військ у Придністров'ї в Яськах остаточно встановилась Радянська влада.
13 березня 1920 року голова яськівського ревкому в доповідній записці до повітового ревкому повідомляв, що жителі села вітають Радянську владу, визнають необхідним існування єдиної регулярної Червоної Армії Радянської України й Росії, як єдиного борця проти контрреволюції . При ревкомі працювали відділи: соціального забезпечення, земельний, продовольчий, фінансовий тощо.
Наприкінці березня в селі обрали волосну Раду селянських депутатів. До складу виконкому Ради увійшли активісти, учасники громадянської війни Ф.
Дивиться також інші населені пункти цього району: