ОРЛІВКА (до 1946 року – Картал) – село, центр сільської Ради. Розташоване на кордоні з Румунською Народною Республікою, за 2 км від ріки Дунаю. Відстань до райцентру – 24 км. Населення – 3330 чоловік.
Колгосп «Пограничник» має 6790 га землі, в т. ч. орної – 4215 га. В 1954 році колгосп збудував дамби, осушив придунайські плавні і одержав 750 га додаткових родючих земель, де тепер вирощуються високі врожаї фруктів і винограду: по 151 цнт овочів, по 30 цнт винограду і 600 цнт кукурудзи з га на силос. Основний напрям господарства – тваринництво, зокрема птахівництво, вирощування зернових, тютюну, овочів, виноградарство. Колгосп відправляє овочі для переробки на Одеський та Ізмаїльський консервні заводи. Допоміжні підприємства – виноробня, олійня, лісопильня, дві кузні, цегельний завод потужністю 5 млн. штук цегли щорічно.
На ознаменування трудових успіхів на честь 50-річчя Великого Жовтня колгосп «Пограничник» занесено у книгу Трудової слави Одеського обкому КП України, виконкому Одеської обласної Ради депутатів трудящих та Одеської обласної Ради професійних спілок.
У селі – восьмирічна школа, дві бібліотеки, Будинок культури на 450 місць. До послуг населення – швейна майстерня. За післявоєнні роки в селі побудовано 150 житлових будинків.
Засновано Орлівка в другій половині XVIII століття.
В травні 1918 року жителі села скинули румунського ставленика. Вони обрали свого представника, який провадив революційну пропаганду і закликав не коритися румуно-боярській владі.
У 1925 році в селі було розкрито підпільну організацію, яка брала участь у Татарбунарському повстанні, і заарештовано її керівників.
В часи німецько-румунської окупації актив сільради був відправлений у село Фріденталь у концентраційний табір.
На околицях села виявлено поселення гумельницької культури та доби пізньої бронзи (кінець ІІ – початок І тисячоліття до н. е.). На т. зв. Кам’яній горі знайдені рештки укріплень, будівель, старовинний посуд. Тут у часи раннього залізного віку поселення, на місці якого римляни у І – ІІІ століттях н. е. збудували фортецю. У селі знайдено скарб золотих давньогрецьких монет міста Кізіка. В ІІІ – V століттях н. е. біля села було поселення черняхівської культури.
Дивиться також інші населені пункти цього району: