Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Василівка
ВАСИЛІВКА – село, центр сільської Ради. Розташована на березі озера Китаю за 12 км на захід від районного центрі. До найближчої залізничної станції Данні лор на лінії Одеса-Ізмаїл – 40 км. Населення – 1955 чоловік.
На території села – колгосп «Рассвет», який має 3148 га землі, з них орної – 2235 га, садів і виноградників – 291 га. Зрошуваних земель – 742 га. Колгосп « Рассвет» - багатогалузеве господарство, що вирощує зернові культури, рис, виноград, займається тваринництвом, городництвом, розведенням водоплавної птиці. Тут розташована також бригада рибоколгоспу «Заповіт Ілліча», центр якого в м. Кілії. З допоміжних підприємств є млин, пилорама, майстерні, інкубатор. Восени 1952 року почала діяти Василевська зрошувальна система, що дало можливість обводнити угіддя сусідніх господарств. На поливних землях артіль вирощує овочі, кенаф, бавовну, люцерну, зернові. Перспективним стало вирощування рису на зрошених солончаках.
Середня урожайність зернових за останні три роки становить 37 цнт з гектара.
В 1967 році колгосп зібрав на площі 660 га по 31,8 цнт озимої пшениці, по 45 цнт кукурудзи в качанах, по 50,3 цнт винограду з гектара. Від кожної корови надоєно по 2828 кг молока, а на 100 га угідь вироблено по 74 цнт м’яса.
Колгосп «Рассвет» був учасником районної сільськогосподарської виставки 1955 року. За перемогу у соціалістичному змаганні йому вручено перехідний Червоний прапор Кілійського райкому партії. В 1956 році він завоював почесне право бути учасником Всесоюзної сільськогосподарської виставки в Москві.
В 1967 році артіль посіла перше місце у районному змаганні по виробництву і продажу продуктів тваринництва. Голова колгоспу В. Т. Боровик нагороджений двома орденами Леніна, золотою, срібною і п’ятьма бронзовими медалями ВДНГ.
Василівні підтримують дружні зв’язки з болгарськими трудящими сільгоспартілі ім. Благоєва села Молода Гвардія.
Село має школу, бібліотеку, Будок культури на 650 місць. Біля школи навчально-дослідна ділянка з метеорологічним майданчиком. Школярі виростили великий фруктовий сад, виноградники. Юні слідопити знайшли багато документальних матеріалів про подвиги радянських воїнів у братніх країнах народної демократії.
У селі працюють відділення товариства «Знання», жіноча рада, яка займається питаннями побуту. Відкрита майстерня побутового обслуговування. За останні 2 роки на території села посаджено 15 980 дерев та кущів. До 50-річчя Жовтня закладено два сквери.
Село засноване в кінці XVIII століття переселенцями з Курської та Орловської губерній. Тут також селились запорізькі козаки і молдовани, які займались мисливством , рибальством, добре володіли ковальським ремеслом.
У 1905 році селяни Василівки виступили проти багатіїв, побили представники місцевої влади. В роки першої світової війни село стало прифронтовою смугою. Розруха і голод примусили частину селян залишити село. В 20-і роки в селі діяв підпільний більшовицький осередок на чолі з Є. Ф. Переверзєвим. Підпільна група, до якої входили жителі Василівки і навколишніх сіл, була зв’язана з Кілійською підпільною організацією.
Члени Василевської групи провадили серед селян агітаційну роботу, закликали до повстання, збирали зброю. Заарештовані жандармами, після 10-денного катування 18 членів цієї підпільної організації були розстріляні. На братській могилі підпільників споруджено пам’ятник.
В 1930 році група селян взяла участь у масовій політичній демонстрації в м. Ізмаїлі. Демонстранти вимагали передачі землі селянам, возз’єднання з Радянсько країною. В листопаді 1935 року біли розповсюджені листівки, які закликали молодь не відбудовувати військової повинності в румунській армії.
На півдні від сучасного села, на березі озера Китай є рештки поселення гумельницької культури (IV-III тисячоліття до н. е.), поселення часів пізньої бронзи (кінець II – початок I тисячоліття до н. е.) і черняхівської культури (III-V століття н. е.), знайдено також уламки турецької кераміки.
Середня урожайність зернових за останні три роки становить 37 цнт з гектара.
В 1967 році колгосп зібрав на площі 660 га по 31,8 цнт озимої пшениці, по 45 цнт кукурудзи в качанах, по 50,3 цнт винограду з гектара. Від кожної корови надоєно по 2828 кг молока, а на 100 га угідь вироблено по 74 цнт м’яса.
Колгосп «Рассвет» був учасником районної сільськогосподарської виставки 1955 року. За перемогу у соціалістичному змаганні йому вручено перехідний Червоний прапор Кілійського райкому партії. В 1956 році він завоював почесне право бути учасником Всесоюзної сільськогосподарської виставки в Москві.
В 1967 році артіль посіла перше місце у районному змаганні по виробництву і продажу продуктів тваринництва. Голова колгоспу В. Т. Боровик нагороджений двома орденами Леніна, золотою, срібною і п’ятьма бронзовими медалями ВДНГ.
Василівні підтримують дружні зв’язки з болгарськими трудящими сільгоспартілі ім. Благоєва села Молода Гвардія.
Село має школу, бібліотеку, Будок культури на 650 місць. Біля школи навчально-дослідна ділянка з метеорологічним майданчиком. Школярі виростили великий фруктовий сад, виноградники. Юні слідопити знайшли багато документальних матеріалів про подвиги радянських воїнів у братніх країнах народної демократії.
У селі працюють відділення товариства «Знання», жіноча рада, яка займається питаннями побуту. Відкрита майстерня побутового обслуговування. За останні 2 роки на території села посаджено 15 980 дерев та кущів. До 50-річчя Жовтня закладено два сквери.
Село засноване в кінці XVIII століття переселенцями з Курської та Орловської губерній. Тут також селились запорізькі козаки і молдовани, які займались мисливством , рибальством, добре володіли ковальським ремеслом.
У 1905 році селяни Василівки виступили проти багатіїв, побили представники місцевої влади. В роки першої світової війни село стало прифронтовою смугою. Розруха і голод примусили частину селян залишити село. В 20-і роки в селі діяв підпільний більшовицький осередок на чолі з Є. Ф. Переверзєвим. Підпільна група, до якої входили жителі Василівки і навколишніх сіл, була зв’язана з Кілійською підпільною організацією.
Члени Василевської групи провадили серед селян агітаційну роботу, закликали до повстання, збирали зброю. Заарештовані жандармами, після 10-денного катування 18 членів цієї підпільної організації були розстріляні. На братській могилі підпільників споруджено пам’ятник.
В 1930 році група селян взяла участь у масовій політичній демонстрації в м. Ізмаїлі. Демонстранти вимагали передачі землі селянам, возз’єднання з Радянсько країною. В листопаді 1935 року біли розповсюджені листівки, які закликали молодь не відбудовувати військової повинності в румунській армії.
На півдні від сучасного села, на березі озера Китай є рештки поселення гумельницької культури (IV-III тисячоліття до н. е.), поселення часів пізньої бронзи (кінець II – початок I тисячоліття до н. е.) і черняхівської культури (III-V століття н. е.), знайдено також уламки турецької кераміки.
Дивиться також інші населені пункти цього району:
- Шевченкове
- Червоний Яр
- Фурманівка
- Трудове
- Старі Трояни
- Приозерне
- Новоселівка
- Мирне
- Ліски
- Дмитрівка
- Десантне