Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Савранський район
Савранський район утворено в 1923 році. Він розташований в північній частині області, межує на заході з Балтським, на півдні – з Любашівським районами Одеської, на півночі з Гайворонським і Ульянівським районами Кіровоградської, на сході – Кривоозерським районом Миколаївської областей УРСР. Територія – 0,6 тис. кв. км. Населення – 30,1 тис. чол.., в т. ч.
сільського – 20,8 (69,1 проц.). Густота населення – 50,1 чол. на 1 кв. км. В районі 22 населені пункти, які підпорядковані одній селищній і 6 сільським Радам.
Через район проходять 2 автошляхи.
Чималу частину території району займають лісові мастит, найбільший з них – Савранський ліс.
У Савранському районі переважає сільськогосподарське виробництво, валова продукція якого у 1968 році становила 10,3 млн. крб. Близько двох третин площі займають сільськогосподарське угіддя, з них орної землі – 89 проц. На кожний з 13 колгоспів району припадає пересічно 3,4 тис. га землі. Основні культури, які вирощують ці господарства, - озима пшениця та цукрові буряки.
Середня врожайність зернових у 196601968 рр. становила 20,5 цнт з га. в т. ч. озимої пшениці – 19,1 цнт, кукурудзи (зерна) – 28,8 цнт, цукрових буряків – 190 центнерів.
Третину валової продукції сільського господарства району дає тваринництво, яке має м'ясо-молочний напрям. На 1 січня 1969 року в районі було 16,6 тис. голів великої рогатої худоби, в т. ч. 5,4 тис. корів; свиней – 13,7 тис. На 100 га сільськогосподарських угідь припадає 45 голів великої рогатої худоби, в т. ч. – 13 корів; на 100 га ріллі – по 38 свиней. Невпинно зростає технічна озброєність колгоспного виробництва. Вартість виробничих фондів в рослинництві та тваринництві дорівнює 88 млн. крб.. На колгоспних ланах працює 326 тракторів і 130 комбайнів. В районі повністю механізовано всі орні роботи, а також збирання зернових та соняшнику; міжрядний обробіток цукрових буряків механізовано на 80 проц., збирання їх – на 98 проц., водопостачання тваринницьких ферм – на 75 процентів.
На базі місцевої сировини на 5 промислових підприємств. У 1968 році вони виробили продукції на 2080 тис. крб.., більше половини якої дав Савранський маслозавод. В промисловості зайнято понад 200 робітників та службовців.
Попит населення на промислові та продовольчі товари задовольняється через розгалужену торговельну сітку. В районі є 110 магазинів і крамниць, працює 17 закладів громадського харчування. У 1968 році їх товарооборот перевищив 7,9 млн. карбованців.
Багато уваги приділяється житловому будівництву. За роки семирічки в населених пунктах району споруджено 1189 індивідуальних і комунальних будинків, а протягом 1966 року – 157 будинків загальною площею 9278 кв. метрів.
Населення району обслуговують 3 лікарні на 150 ліжок, 15 фельдшерсько-акушерських пунктів, 7 колгоспних пологових будинків. В них працюють 24 лікарі та 130чоловік середнього медичного персоналу; серед них – 3 відмінники охорони здоров’я.
Рік у рік підвищується освітній рівень населення. Діти вчаться в 6 середніх, 10 восьмирічних та 4 початкових школах, працююча молодь набуває освіту у 3 вечірніх і заочних школах. Серед 345 учителів району є 13 відмінників народної освіти. В районі є 5 будинків культури і 17 клубів, при яких працюють 2 народні університети культури та 85 гуртків художньої самодіяльності. Функціонують 25 кінотеатрів і стаціонарних кіноустановок. В Саврані відкрито шкільний краєзнавчий музей. Трудящих обслуговують 20 бібліотек, які налічують 131,8 тис. книжок. У 1968 році населення передплачувало 854 примірників газет та журналів на кожну тисячу жителів. Видається районна газета «Сільські новини».
Добре налагоджено спортивну роботу, працює добровільне спортивну товариство «Колос». У ньому налічується понад 5,5 тис. фізкультурників, з них 864 спортсмени-розрядники.
Під час німецько-фашистської окупації на території району діяв партизанський загін «Буревісник» на чолі з І. О. Кухаренко.
Через район проходять 2 автошляхи.
Чималу частину території району займають лісові мастит, найбільший з них – Савранський ліс.
У Савранському районі переважає сільськогосподарське виробництво, валова продукція якого у 1968 році становила 10,3 млн. крб. Близько двох третин площі займають сільськогосподарське угіддя, з них орної землі – 89 проц. На кожний з 13 колгоспів району припадає пересічно 3,4 тис. га землі. Основні культури, які вирощують ці господарства, - озима пшениця та цукрові буряки.
Середня врожайність зернових у 196601968 рр. становила 20,5 цнт з га. в т. ч. озимої пшениці – 19,1 цнт, кукурудзи (зерна) – 28,8 цнт, цукрових буряків – 190 центнерів.
Третину валової продукції сільського господарства району дає тваринництво, яке має м'ясо-молочний напрям. На 1 січня 1969 року в районі було 16,6 тис. голів великої рогатої худоби, в т. ч. 5,4 тис. корів; свиней – 13,7 тис. На 100 га сільськогосподарських угідь припадає 45 голів великої рогатої худоби, в т. ч. – 13 корів; на 100 га ріллі – по 38 свиней. Невпинно зростає технічна озброєність колгоспного виробництва. Вартість виробничих фондів в рослинництві та тваринництві дорівнює 88 млн. крб.. На колгоспних ланах працює 326 тракторів і 130 комбайнів. В районі повністю механізовано всі орні роботи, а також збирання зернових та соняшнику; міжрядний обробіток цукрових буряків механізовано на 80 проц., збирання їх – на 98 проц., водопостачання тваринницьких ферм – на 75 процентів.
На базі місцевої сировини на 5 промислових підприємств. У 1968 році вони виробили продукції на 2080 тис. крб.., більше половини якої дав Савранський маслозавод. В промисловості зайнято понад 200 робітників та службовців.
Попит населення на промислові та продовольчі товари задовольняється через розгалужену торговельну сітку. В районі є 110 магазинів і крамниць, працює 17 закладів громадського харчування. У 1968 році їх товарооборот перевищив 7,9 млн. карбованців.
Багато уваги приділяється житловому будівництву. За роки семирічки в населених пунктах району споруджено 1189 індивідуальних і комунальних будинків, а протягом 1966 року – 157 будинків загальною площею 9278 кв. метрів.
Населення району обслуговують 3 лікарні на 150 ліжок, 15 фельдшерсько-акушерських пунктів, 7 колгоспних пологових будинків. В них працюють 24 лікарі та 130чоловік середнього медичного персоналу; серед них – 3 відмінники охорони здоров’я.
Рік у рік підвищується освітній рівень населення. Діти вчаться в 6 середніх, 10 восьмирічних та 4 початкових школах, працююча молодь набуває освіту у 3 вечірніх і заочних школах. Серед 345 учителів району є 13 відмінників народної освіти. В районі є 5 будинків культури і 17 клубів, при яких працюють 2 народні університети культури та 85 гуртків художньої самодіяльності. Функціонують 25 кінотеатрів і стаціонарних кіноустановок. В Саврані відкрито шкільний краєзнавчий музей. Трудящих обслуговують 20 бібліотек, які налічують 131,8 тис. книжок. У 1968 році населення передплачувало 854 примірників газет та журналів на кожну тисячу жителів. Видається районна газета «Сільські новини».
Добре налагоджено спортивну роботу, працює добровільне спортивну товариство «Колос». У ньому налічується понад 5,5 тис. фізкультурників, з них 864 спортсмени-розрядники.
Під час німецько-фашистської окупації на території району діяв партизанський загін «Буревісник» на чолі з І. О. Кухаренко.