Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Задунаївка заснована переселенцями з Болгарії в 1822 році. Оскільки болгари прийшли сюди з-за Дунаю, то й поселення своє вони назвали Задунаївкою. Кожній родині наділялося по 60 десятин землі. В перші роки переселенці жили в хатах, стіни яких викладалися з саману. Більшість з них була навіть без вікон. Спочатку в селі налічувалось 40 дворів, де мешкало 260 чол., а в 1859 році було вже 105 дворів з населенням 718 чол. Тоді ж побудовано поштову станцію і православну церкву, за якою закріплювалося 120 десятин землі.
Основним заняттям населення було хліборобство. Тут вирощували кукурудзу — незамінний продукт харчування населення і корм для худоби та пшеницю. Значне місце в господарстві посідали овочівництво, садівництво й виноградарство, а також м’ясо-молочне тваринництво і вівчарство.
В 1870 році в селі налічувалося 126 дворів і проживало 1,5 тис. чоловік. Селянські господарства мали 378 коней, 723 голови великої рогатої худоби, 3570 овець. Через 5 років кількість дворів збільшилась до 162. Їм належало 490 коней, 1070 голів великої рогатої худоби, 5680 овець. Немало поголів’я належало місцевим багатіям.
У зв’язку з тим, що кількість населення збільшувалася, землю доводилося періодично перерозподіляти. Тільки в 1880—1896 рр. її перерозподіляли тричі. У 1896 році чоловіки одержали по 2,5 десятини орної землі, 0,25 десятини під виноградники, 0,5 десятини толоки, а жінки — лише половину цієї норми. Наприкінці XIX століття середній наділ на двір становив 8 десятин. Сільські глитаї, користуючись з того, що незаможні селяни не мали чим обробляти землю, прибирали її до своїх рук. Так, куркуль Божков мав 32 десятини землі, Малев - 38, Себов — 33, Стоянов — 32 десятини. Куркулям належало також 7 млинів. За рахунок бідноти збагачувались і сільські крамарі.
Часто селянам доводилось переживати важкі роки, особливо під час неврожаїв, епідемій. Так, у 1883 році внаслідок посухи загинули посіви, а від епізоотії загинуло 18 коней, 40 голів великої рогатої худоби, 200 овець. Незважаючи на це, жителі змушені були сплачувати і подушний, і земельний податки. Крім того, кожна селянська родина сплачувала ще й прямі податки по 11 крб. 77 коп. на рік за кожну десятину землі.
Трудове селянство не мало доступу до знань і освіти. Відкриту в 1859 році церковнопарафіяльну школу хоч і відвідувало понад 70 дітей, але більшість з них, закінчивши їі, не вміла навіть писати. Дещо покращали справи після того, як з вересня 1866 року дітей почав навчати X. Ботев, пізніше видатний болгарський письменник та громадський діяч. Це був перший народний учитель в селі. Хата Ф. П. Вакаренкова, в якій він мешкав, зберігається й досі як історична реліквія. Школу мали змогу відвідувати лише 30 учнів, хоч у селі налічувалося близько 1,5 тис. жителів. В святкові дні і вечорами X. Ботев навчав грамоті і дорослих. Так, селяни І. Ф. Варенков та І. 3. Златов, навчившись читати і рахувати, згодом стали землемірами і довгий час працювали в Задунаївці. Хоч X. Ботев працював тут трохи більше 3 місяців, але його короткочасне перебування залишило в Задунаївці найтепліші спогади, які з великою любов’ю передаються з покоління в покоління. Він допомагав доставляти з-за кордону заборонену літературу, підтримував зв'язки з революційними колами Росії. В Задунаївці X. Ботев організував революційний гурток, члени якого закликали населення приєднатись до свяженної боротьби своїх братів за Дунаєм, що виступили за національні і громадянські права. В 1867 році тут було організовано збір коштів на придбання зброї, щоб допомогти Болгарії в її національно-визвольній боротьбі проти турецького іга. Не раз Х. Ботев виступав перед селянами з закликами до боротьби проти царизму.
З весни 1867 року він поперемінно жив то в Ізмаїлі, то в Болгарії. Х. Ботев став ініціатором видання газети болгарською мовою під назвою "Ялпух", яка в 1873-1874 рр. поширювалася в Задунаївці. Він також написав для школярів підручники «Початкова граматика по вивченню болгарської мови» і «Болгарська мова».
На вимогу жителів нарешті у 1872 році Міністерство народної освіти відкрило в Задунаївці однокласне училище для хлопчиків на 122 місця. Для дівчаток
Задунаївка
Сторінка 1 з 7
Задунаївка - село, цент однойменної сільської Ради. Розташована на сході правого берега річки Киргижу, за 47 км від райцентру і за 9 км від залізничної станції Аліяга. Населення (переважно болгари) - 2,9 тис. чоловік. Основним заняттям населення було хліборобство. Тут вирощували кукурудзу — незамінний продукт харчування населення і корм для худоби та пшеницю. Значне місце в господарстві посідали овочівництво, садівництво й виноградарство, а також м’ясо-молочне тваринництво і вівчарство.
В 1870 році в селі налічувалося 126 дворів і проживало 1,5 тис. чоловік. Селянські господарства мали 378 коней, 723 голови великої рогатої худоби, 3570 овець. Через 5 років кількість дворів збільшилась до 162. Їм належало 490 коней, 1070 голів великої рогатої худоби, 5680 овець. Немало поголів’я належало місцевим багатіям.
У зв’язку з тим, що кількість населення збільшувалася, землю доводилося періодично перерозподіляти. Тільки в 1880—1896 рр. її перерозподіляли тричі. У 1896 році чоловіки одержали по 2,5 десятини орної землі, 0,25 десятини під виноградники, 0,5 десятини толоки, а жінки — лише половину цієї норми. Наприкінці XIX століття середній наділ на двір становив 8 десятин. Сільські глитаї, користуючись з того, що незаможні селяни не мали чим обробляти землю, прибирали її до своїх рук. Так, куркуль Божков мав 32 десятини землі, Малев - 38, Себов — 33, Стоянов — 32 десятини. Куркулям належало також 7 млинів. За рахунок бідноти збагачувались і сільські крамарі.
Часто селянам доводилось переживати важкі роки, особливо під час неврожаїв, епідемій. Так, у 1883 році внаслідок посухи загинули посіви, а від епізоотії загинуло 18 коней, 40 голів великої рогатої худоби, 200 овець. Незважаючи на це, жителі змушені були сплачувати і подушний, і земельний податки. Крім того, кожна селянська родина сплачувала ще й прямі податки по 11 крб. 77 коп. на рік за кожну десятину землі.
Трудове селянство не мало доступу до знань і освіти. Відкриту в 1859 році церковнопарафіяльну школу хоч і відвідувало понад 70 дітей, але більшість з них, закінчивши їі, не вміла навіть писати. Дещо покращали справи після того, як з вересня 1866 року дітей почав навчати X. Ботев, пізніше видатний болгарський письменник та громадський діяч. Це був перший народний учитель в селі. Хата Ф. П. Вакаренкова, в якій він мешкав, зберігається й досі як історична реліквія. Школу мали змогу відвідувати лише 30 учнів, хоч у селі налічувалося близько 1,5 тис. жителів. В святкові дні і вечорами X. Ботев навчав грамоті і дорослих. Так, селяни І. Ф. Варенков та І. 3. Златов, навчившись читати і рахувати, згодом стали землемірами і довгий час працювали в Задунаївці. Хоч X. Ботев працював тут трохи більше 3 місяців, але його короткочасне перебування залишило в Задунаївці найтепліші спогади, які з великою любов’ю передаються з покоління в покоління. Він допомагав доставляти з-за кордону заборонену літературу, підтримував зв'язки з революційними колами Росії. В Задунаївці X. Ботев організував революційний гурток, члени якого закликали населення приєднатись до свяженної боротьби своїх братів за Дунаєм, що виступили за національні і громадянські права. В 1867 році тут було організовано збір коштів на придбання зброї, щоб допомогти Болгарії в її національно-визвольній боротьбі проти турецького іга. Не раз Х. Ботев виступав перед селянами з закликами до боротьби проти царизму.
З весни 1867 року він поперемінно жив то в Ізмаїлі, то в Болгарії. Х. Ботев став ініціатором видання газети болгарською мовою під назвою "Ялпух", яка в 1873-1874 рр. поширювалася в Задунаївці. Він також написав для школярів підручники «Початкова граматика по вивченню болгарської мови» і «Болгарська мова».
На вимогу жителів нарешті у 1872 році Міністерство народної освіти відкрило в Задунаївці однокласне училище для хлопчиків на 122 місця. Для дівчаток
Дивиться також інші населені пункти цього району:
- Холмське
- Теплиця
- Павлівка
- Острівне
- Мирнопілля
- Кам’янське
- Делень
- Главані
- Вознесенка Перша
- Виноградівка
- Веселий Кут
- Нова Іванівка