Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Ясенове Друге

Ясенове Друге - село, центр Ясенівської сільської Ради, якій підпорядковані виселені пункти Погреби, Познанка Перша. Позначка Друга, Чабанівка, Ясенове Перше. Розташоване на правому березі річки Кодими, за 25 км від районного центру і залізничної станції Любашівка. Населення - 3,2 тис. чоловік.
На території села і його околицях виявлено залишки поселення мисливців епохи мезоліту (13-8 тис. років тому), а також поселення черняхівської культури (II-VI століття н. е.). В 1889 році в селі знайдено поховання кочовика з конем (IX- X століття н. е.). Біля скелету лежали золоті прикраси, залізний меч. Ясенове засноване в 1761 році як зимівник запорізьких козаків. У донесенні ко­шового за 1764 рік говориться. що заселене воно, головним чином, «малоросійським народом». У 1764-1767 рр. у поселенні, яке вважалося «ханською слободою», було 20 хат. Після приєднання цього краю до Росії (1791 рік) Ясенове стало казенним по­селенням. І! історичних джерелах того часу зазначається, що Ясенове разом з селами Михалковим і Познанковим були «спільним володіння» казенних поселенців і надвірної радниці Щишкіної».
З початку XIX століття населення Ясенового швидко збільшується. У 1806 році тут уже налічувалося 190 дворів і 665 жителів. Після 1812 року в ньому оселилося багато ветеранів та інвалідів Вітчизняної війни. На території села і тепер знаходять багато французьких монет та медалей того часу.
У 1859 році в Ясеновому     було 1565 мешканців. Займалися вони переважно хлі­боробством. Більшість селян не могла прожити з своїх наділів. Про нестачу землі свідчить мирський присуд від 23 травня 1862 року, в якому міститься вимога виді­лити селу хоча б 90 десятин. У 80-х рр. 70 господарств зовсім не мали землі. У 126 господарств не було робочої худоби. Безземельні і безкінні селяни наймитували або жили з ремісництва. У 1886-1887 рр. в селі налічувалося понад 140 ремісників, у т. ч. ткачів і килимників - 55, чоботарів - 19, столярів, теслярів і бондарів - 20. ковалів, слюсарів - 13 тощо.
Напередодні революції 1905-1907 рр. ясенівській селянській общині (645 дво­рів) належало 5213 десятий, а 7 поміщикам і церкві - 2 тис. десятин. Між селянами земля розподілялась дуже нерівномірно. Близько третини господарств або були без­земельними, або мали тільки по 2-3 десятини та ще іі у кількох клаптях. Курку­лям же належало по 50, 100 і навіть 150 десятин. Вони, як і поміщики, частішу своєї землі здавали в оренду бідноті «за другу кону», тобто за половину врожаю, або за гроші - по 10 крб. за десятину на рік.
Експлуататори прирікали трудящих не тільки па економічне, а й на духовне рабство. За переписом 1886-1887 рр. в Ясеновому з 3243 мешканців письменних було 279 чоловік і з них тільки 33 жінки. Першу школу в Ясеновому відкраю в 1848 році, другу - церковнопарафіяльну - в 1883 році. Вона містилась у найманій селянській хаті. На кінець XIX століття тут працювали одпокласна земська школа на 43 учні і «школа грамоти» на 35 учнів. Тільки в 1914 році земство, на клопотання громади, відкрило двокласну школу, де вчилися 120 хлопчиків і дівчаток. Але одна­ково цього було недосить. Більшість селянських дітей, особливо бідноти, не навча­лася зовсім.
У середовищі трудящого селянства назрівав протест проти існуючого ладу, який прирік бідняцькі й середняцькі маси на безпросвітне злиденне життя. Великий вплив на зростання революційної свідомості мешканців Ясенового мала перша російська революція 1905-1907 рр. У 1906 році в селі був організований революційний гур­ток, члени якого поширювали серед мешканців нелегальну літературу. Так, у до­несенні ананьївського повітового справника від 15 липня 1906 року повідомлялося, що 3 липня 1906 року в жителів Ясенового Г. Фурзол, Ф. Купченка та ін. ві­дібрано революційні прокламації Херсонського губернського комітету сільських організацій РСДРП і Подільського відділення Всеросійської селянської спілки. Той же ананьївський справник доповідав, що на ім'я Г. Паровика поштою надіслано кілька революційних листівок, а з Єлисаветграда бандероллю -2 примірники брошури «Історичні дні». 25 серпня 1906 року у жителів виявлено 2 прокламації - «Товари­шам селянам» і «Братам селянам». Члени революційного гуртка проводили селянські сходки. Перша з них відбу­лися за 2 км від села в т. зв. Гончаровому садку. Учасників другої сходки вислідила поліція Понад 20 чоловік було заарештовано. Більшість з них пласті заслали до Сибіру.
У 1905- 1907 рр. в Ясеновому не було відкритих виступів селян. Гостра класова боротьба за землю розгорнулася в 1917 році. За повідомленням херсонського повітового комісара я селі Ясеновому Ананьївського повіту агітацію «за


Сучасна карта - Ясенове Друге