Комінтернівський (до 1933 року Антоново-Кодинцевський) район розташований у південній частині області. Утворено в 1923 році. Межує на півночі з Березівським, на заході з Іванівським, на південному заході з Біляївським районами області, на сході - з Миколаївською областю УРСР. На
півдні територія району омивається водами Чорного моря. Площа 1,5 тис. кв. кілометрів. Населення 47 тис чоловік, в т.ч. сільського - 43 тис. чоловік (91,9 проц.). Густота населення 31,3 чол. на 1 кв. кілометр. В районі –
72 населені пункти, підпорядковані одній селищній та 15 сільським Радам. Через територію району проходять залізниця Одеса – Знам’янка та два автошляхи.
В ґрунтовому покриві переважають південні чорноземи. Безморозний період триває 190 діб. Пересічна кількість опадів 350 мм. Природні умови сприятливі для вирощування зернових, городніх культур та розведення садів і виноградників.
В економіці району провідне місце посідає сільське господарство, яке виробляє 80,1 проц. валової продукції.
Сільськогосподарські угіддя становлять 106 115 га, з них орної землі – 87 856 га (82,8 проц.), під садами та виноградниками – 2663 га (2,5 проц.). В районі – 8 радгоспів та 11 колгоспів. У сільському господарстві переважає тваринництво м'ясо- молочного напряму. У 1966 році продукція тваринництва становила 53,1 проц. валової продукції сільського господарства. У 1907 році в районі на 100 га сільськогосподарських угідь припадало 40,4 голови великої рогатої худоби, в т. ч. 14,8 корів; на 100 га ріллі – 39 свиней, на 100 га посіву зернових – 958 штук птиці.
Значне місце в сільськогосподарському виробництві посідає птахівництво, що дає 26,5 проц. обласного приросту пташиного м'яса і 24,3 проц. збору яєць.
У 1966 році на 100 га угідь вироблено 33,4 цнт яловичини, надоєно 299 цнт молока; на 100 га ріллі вироблено 11,5 цнт свинини, на 100 га посіву зернових – 23,6 цнт пташиного м'яса, зібрано 62,2 тис. яєць.
Посівна площа у 1966 році становила 82 133 га, з них па зернові культури припадало 38 307 га, на технічні – 6784 га, на кормові – 35 073 га, інші – 1969 га.
У 1966-68 pp. в колгоспах і радгоспах зібрали по 27,9 цнт з га озимої пшениці.
З року в рік зростає матеріально-технічна база сільського господарства. Тут працює 873 трактори та 289 комбайнів. Район повністю електрифіковано.
Повністю механізовані орні роботи та збирання зернових і соняшнику; очистка зернових механізована на 98 проц., водопостачання тваринницьких ферм – на 90 проц., доїння – на 27 процентів.
На території району працює 7 підприємств, на яких зайнято 1173 робітники та службовці. Найбільші виробництва – маслозавод, кар'єр по видобуванню каменю-черепашнику та промкомбінат. 27,5 проц. промислової продукції посідає виробництво будівельних матеріалів. До послуг населення – 197 торговельних підприємств та 46 закладів громадського харчування.
За роки семирічки в районі збудовано 1718 будинків. Тільки в 1960 році споруджено 250 будинків загальною площею 15 тис. кв. метрів.
З року в рік поліпшується медичне обслуговування. В районі 5 лікарень на 270 ліжок та значна кількість інших лікувальних закладів, в яких працює 60 лікарів і 170 чол. середнього медперсоналу. Серед лікарів 3 відмінники охорони здоров’я.
За роки Радянської влади створено розгалужену мережу закладів народної освіти. В районі - 8 десятирічних, 16 восьмирічних та 20 початкових шкіл. Крім того, тут є 4 школи робітничої та сільської молоді. В навчальних закладах району працює 515 вчителів, серед них 22 відмінники народної освіти.
В населених пунктах району налічується 37 бібліотек з книжковим фондом 240,7 тис. примірників. У 1967 році трудящі передплатили 974 примірники газет і журналів на кожну тисячу жителів. Районна газета, що тепер має назву «Слово хлібороба», виходить з 1932 року. В районі – 56 клубів, 4 будинки культури, при яких працює 8 народних університетів культури і 334 гуртки художньої самодіяльності, 63 кінотеатри.
Дивиться також інші населені пункти цього району: