Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Територія, на якій розташоване село, була заселена ще в давні часи. Тут виявлено залишки поселення доби бронзи (усатівська культура, II тисячоліття до н. е.). У IV-ІІІ столітті до н. е. на цьому місці існували античне поселення та могильник .
Перші письмові згадки про Маяки стосуються початку XV століття. В списку замків, складеному після 1430 року, позначено і замок Маяк-Каравул, побудований у 1421 році як сторожовий прикордонний пункт. У XVI столітті цей замок зруйнували турки, перетворивши його на місце складів лісових вантажів, що сплавлялися сюди з верхів'їв Дністра .
Після Ясського миру пониззя лівобережного Дністра перейшло до Росії. Тут, на казенних землях, оселювались кріпаки, що тікали від поміщицького гніту, а також чорноморські козаки та старообрядці, які ставали державними селянами. Почали відроджуватись і Маяки. Селяни платили подушний податок, з них стягували «земські» (на утримання поштових шляхів, опалення і освітлення казарм), «мирські» (на платню сільським виборним) та інші податі. Крім того, вони повинні були відбувати цілий ряд казенних повинностей: підводну, шляхову, будівельну, рекрутську .
З виникненням Одеси поселення набуває значення торговельно-перевалочного пункту. На той час тут була єдина зручна пристань на Дністрі, звідки вантажі суходолом відправляли до Одеси. В Маяках діяли переправа через Дністер (пором), карантинний пост, а також митниця. Кількість вантажів щороку зростала. Якщо в 1802 році в Маяки прибуло 5 сплавів лісу і 2 баржі з хлібом, то через два роки, в 1804 році, сюди прибуло 90 вантажів1.
У 1849 році н Маяках побудовано річкову пристань. Було розроблено навіть проект створення пароплава для буксування галер від Маяків до моря або вверх по Дністру. До 1859 року ця пристань була другим після Херсона місцем складу лісоматеріалів. Сюди прибували також галери з Галичини, навантажені пшеницею. З Маяків по Дністру відправляли з півдня Бессарабії сіль на Поділля.
З 1862 року Маяки стали містом , його жителів зараховано до стану міщан, хоча більшість їх займалась хліборобством. Земля належала міській думі і здавалася в оренду з торгів ділянками по 10 десятин. Заможні жителі містечка могли орендувати будь-яку кількість таких ділянок.
Зростали ціни на землю - з 1 крб. 50 коп. за десятину наприкінці 60-х років до 9 крб. у 1882 році. З 500 дворів, що налічувались у Маяках, 300 вважалися землеробськими. хоча близько 100 з них не мали навіть присадибної землі .
Міщани наймались вантажниками, сплавщиками лісу, робітниками на водонасосну станцію поблизу Біляївки , частина заможних міщан торгувала. За одержання права вести оптову торгівлю сплачувався спеціальний податок. У 1879 році тут видано 170 посвідчень на право торгівлі.
Вигідне географічне положення, близкість до Одеси сприяли зростанню міста, збільшенню його населення. Крім міщан, яких на 1 січня 1891 року налічувалось 3533 чоловіки, н Маяках проживало 38 дворян і 10 купців. їм і належали місцеві підприємства, кількість яких теж зростала. У 1879 році тут працювали вже паровий млин і лісопильня з 35 робітниками у 1891 році з'явилось 7 гончарних і 2 бондарних майстерні, 4 кузні й 11 вітряків .
Поступово мінявся зовнішній вигляд Маяків. Поряд з землянками та комишевими будівлями в місті на початку XX століття було споруджено 49 кам'яних будинків.
Тривалий час тут не було жодного навчального закладу. Тільки з 1868 року почала працювати церковнопарафіяльна школа. Пізніше, у 1880 році, відкрилась початкова жіноча та двокласна школи, а в 1900 році - міське однокласне училище . Видатки на освіту були дуже обмеженими. Так, у 1883 році на утримання учбових закладів було асигновано 1298 крб., і в той же час на утримання чинів міської поліції - 1578 карбованців .
Переважна більшість населення терпіла нужду і нестатки. Чимало міщан постій¬но мали борги, з яких важко було вибратись.
Тяжке економічне становище, соціальні утиски викликали гнів і обурення трудящих. Коли у 1905-1907 рр. в Росії спалахнула революція, маячани брали участь у мітингах і сходках, читали й розповсюджували революційні видання. 23 листопада 1905 року на одній з вулиць Маяків знайдено 10 брошур революційного змісту, тоді ж поліція заарештувала селянина Д. Волошина.
Під час першої світової війни економічне становище трудящих Маяків стало ще тяжчим. Масова мобілізація чоловіків на фронт призвела до того, що селянські господарства залишились без робочих рук. Орну землю почали здавати в оренду приватним особам ділянками від 1 до 5 десятий. Чимало дрібних місцевих підприємств закрилось. Якщо перед війною в Маяках було
Маяки
Сторінка 1 з 7
Маяки - село, центр сільської Ради, якій підпорядковані також село Мирне і селище Дністровське. Розташовані на лівому березі Дністра за 7 км від районного центру та за 26 км від найближчої залізничної станції Овідіополь. Населення - 4420 чоловік. Перші письмові згадки про Маяки стосуються початку XV століття. В списку замків, складеному після 1430 року, позначено і замок Маяк-Каравул, побудований у 1421 році як сторожовий прикордонний пункт. У XVI столітті цей замок зруйнували турки, перетворивши його на місце складів лісових вантажів, що сплавлялися сюди з верхів'їв Дністра .
Після Ясського миру пониззя лівобережного Дністра перейшло до Росії. Тут, на казенних землях, оселювались кріпаки, що тікали від поміщицького гніту, а також чорноморські козаки та старообрядці, які ставали державними селянами. Почали відроджуватись і Маяки. Селяни платили подушний податок, з них стягували «земські» (на утримання поштових шляхів, опалення і освітлення казарм), «мирські» (на платню сільським виборним) та інші податі. Крім того, вони повинні були відбувати цілий ряд казенних повинностей: підводну, шляхову, будівельну, рекрутську .
З виникненням Одеси поселення набуває значення торговельно-перевалочного пункту. На той час тут була єдина зручна пристань на Дністрі, звідки вантажі суходолом відправляли до Одеси. В Маяках діяли переправа через Дністер (пором), карантинний пост, а також митниця. Кількість вантажів щороку зростала. Якщо в 1802 році в Маяки прибуло 5 сплавів лісу і 2 баржі з хлібом, то через два роки, в 1804 році, сюди прибуло 90 вантажів1.
У 1849 році н Маяках побудовано річкову пристань. Було розроблено навіть проект створення пароплава для буксування галер від Маяків до моря або вверх по Дністру. До 1859 року ця пристань була другим після Херсона місцем складу лісоматеріалів. Сюди прибували також галери з Галичини, навантажені пшеницею. З Маяків по Дністру відправляли з півдня Бессарабії сіль на Поділля.
З 1862 року Маяки стали містом , його жителів зараховано до стану міщан, хоча більшість їх займалась хліборобством. Земля належала міській думі і здавалася в оренду з торгів ділянками по 10 десятин. Заможні жителі містечка могли орендувати будь-яку кількість таких ділянок.
Зростали ціни на землю - з 1 крб. 50 коп. за десятину наприкінці 60-х років до 9 крб. у 1882 році. З 500 дворів, що налічувались у Маяках, 300 вважалися землеробськими. хоча близько 100 з них не мали навіть присадибної землі .
Міщани наймались вантажниками, сплавщиками лісу, робітниками на водонасосну станцію поблизу Біляївки , частина заможних міщан торгувала. За одержання права вести оптову торгівлю сплачувався спеціальний податок. У 1879 році тут видано 170 посвідчень на право торгівлі.
Вигідне географічне положення, близкість до Одеси сприяли зростанню міста, збільшенню його населення. Крім міщан, яких на 1 січня 1891 року налічувалось 3533 чоловіки, н Маяках проживало 38 дворян і 10 купців. їм і належали місцеві підприємства, кількість яких теж зростала. У 1879 році тут працювали вже паровий млин і лісопильня з 35 робітниками у 1891 році з'явилось 7 гончарних і 2 бондарних майстерні, 4 кузні й 11 вітряків .
Поступово мінявся зовнішній вигляд Маяків. Поряд з землянками та комишевими будівлями в місті на початку XX століття було споруджено 49 кам'яних будинків.
Тривалий час тут не було жодного навчального закладу. Тільки з 1868 року почала працювати церковнопарафіяльна школа. Пізніше, у 1880 році, відкрилась початкова жіноча та двокласна школи, а в 1900 році - міське однокласне училище . Видатки на освіту були дуже обмеженими. Так, у 1883 році на утримання учбових закладів було асигновано 1298 крб., і в той же час на утримання чинів міської поліції - 1578 карбованців .
Переважна більшість населення терпіла нужду і нестатки. Чимало міщан постій¬но мали борги, з яких важко було вибратись.
Тяжке економічне становище, соціальні утиски викликали гнів і обурення трудящих. Коли у 1905-1907 рр. в Росії спалахнула революція, маячани брали участь у мітингах і сходках, читали й розповсюджували революційні видання. 23 листопада 1905 року на одній з вулиць Маяків знайдено 10 брошур революційного змісту, тоді ж поліція заарештувала селянина Д. Волошина.
Під час першої світової війни економічне становище трудящих Маяків стало ще тяжчим. Масова мобілізація чоловіків на фронт призвела до того, що селянські господарства залишились без робочих рук. Орну землю почали здавати в оренду приватним особам ділянками від 1 до 5 десятий. Чимало дрібних місцевих підприємств закрилось. Якщо перед війною в Маяках було
Дивиться також інші населені пункти цього району:
- Троїцьке
- Нерубайське
- Іллінка
- Дачне
- Градениці
- Вигода
- Великий Дальник
- Василівка
- Березань
- Августівка
- Яськи