Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Ряснопіль
РЯСНОПІЛЬ – село, центр сільської Ради, розташоване на 28 км на південний схід від районного центру та залізничної станції Березівка. Населення – 1356 чоловік. Сільраді підпорядковані населені пункти Зеленопілля, Іванівна, Оленівка, Основа, Петрівка, Сухине.
Місцевому колгоспу «Іскра» належить 11 167 га сільгоспугідь, в т. ч. 7643 га орної землі. Напрям господарства – рільництво і м'ясо-молочне тваринництво. У 1967 році артіль виростила по 27,6 цнт пшениці і 34 цнт кукурудзи з га. Колгосп пересічно виробляє на 100 га сільськогосподарських угідь понад 186 цнт молока, по 42 цнт м’яса і 25 цнт зернових з гектара. Він посідає в районі одне з перших місць за врожайністю. З допоміжних підприємств є млин, 2 виноробні, цех безалкогольних напоїв, олійня, 6 виробничих майстерень. На території села розташоване відділення «Сільгосптехніка».
Село має середню школу. Будинок культури на 650 місць, при якому працює народний університет. Є лікарня на 25 ліжок. Створено один з перших в області історико-краєзнавчий музей. Ініціатор його заснування П. П. Лопата, доцент Одеського політехнічного інституту, уродженець села. За першість в змаганні між сільрадами по культурному будівництву голову виконкому сільради В. П. Кубренюка нагороджено медаллю «За трудову доблесть».
За 195-1967 рр. в селі споруджено 65 будинків.
Перші історичні відомості про Ряснопіль стосуються кінця XVIII століття. У 1902 році в Ряснопільській волості існувала нелегальна революційна група, очолювана вчителем Петровської земської школи М. Волковим, а з 1905 року – вчителькою цієї ж школи М. В. Зав’яловою. Група підтримувала зв'язок з підпільною більшовицькою організацією Одеси. Під час революції 1905-1907 рр. в селах Ряснополі, Петрівці сформувалися бойові селянські дружини. Селяни виступали з вимогою підвищення оплати праці. У січні 1906 року дружинники Ряснополя захопили поміщицьку економію. Виступ був придушений військовим загоном, а організатори його заарештовані і вислані до Сибіру.
Селяни Ряснопля в грудні 1917 року організували червоногвардійський загін, який згодом влився в Тилігуло-Березанський полк Червоної Армії.
Під час Великої Вітчизняної війни в селі діяла підпільна патріотична група, яку очолював голова колгоспу «Червоноармієць» (с. Основа) М. М. Рибалко. В 1943 році фашисти розстріляли 35 активістів – членів цієї групи. В центрі села споруджено пам’ятник загиблим партизанам і воїнам Радянської Армії. У Ряснопільському відділенні «Сільгосптехніка» працює кавалер двох орденів Слави Л. С. Береза.
На території Ряснполя знайдено кам’яну сокиру доби бронзи (II тисячоліття до н. ери).
Село має середню школу. Будинок культури на 650 місць, при якому працює народний університет. Є лікарня на 25 ліжок. Створено один з перших в області історико-краєзнавчий музей. Ініціатор його заснування П. П. Лопата, доцент Одеського політехнічного інституту, уродженець села. За першість в змаганні між сільрадами по культурному будівництву голову виконкому сільради В. П. Кубренюка нагороджено медаллю «За трудову доблесть».
За 195-1967 рр. в селі споруджено 65 будинків.
Перші історичні відомості про Ряснопіль стосуються кінця XVIII століття. У 1902 році в Ряснопільській волості існувала нелегальна революційна група, очолювана вчителем Петровської земської школи М. Волковим, а з 1905 року – вчителькою цієї ж школи М. В. Зав’яловою. Група підтримувала зв'язок з підпільною більшовицькою організацією Одеси. Під час революції 1905-1907 рр. в селах Ряснополі, Петрівці сформувалися бойові селянські дружини. Селяни виступали з вимогою підвищення оплати праці. У січні 1906 року дружинники Ряснополя захопили поміщицьку економію. Виступ був придушений військовим загоном, а організатори його заарештовані і вислані до Сибіру.
Селяни Ряснопля в грудні 1917 року організували червоногвардійський загін, який згодом влився в Тилігуло-Березанський полк Червоної Армії.
Під час Великої Вітчизняної війни в селі діяла підпільна патріотична група, яку очолював голова колгоспу «Червоноармієць» (с. Основа) М. М. Рибалко. В 1943 році фашисти розстріляли 35 активістів – членів цієї групи. В центрі села споруджено пам’ятник загиблим партизанам і воїнам Радянської Армії. У Ряснопільському відділенні «Сільгосптехніка» працює кавалер двох орденів Слави Л. С. Береза.
На території Ряснполя знайдено кам’яну сокиру доби бронзи (II тисячоліття до н. ери).