Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Любашівка виникла на початку XVIII століття обабіч балки Довгенької (звідси й давня назва села - Довгеньке). В акті першого десятиріччя XIX століття згадується Любашівка як володіння сотника Демида і поручика Тараса Васильєвих, дітей Любашських, а також сотника Данила Павлюка, у яких було 5975 десятин власної землі. За ревізією 1859 року в Любашівці налічувалось 45 дворів, 290 жителів, переважно селян-кріпаків.
Поруч з Любашівкою розкинулося село Софіївка, в якому налічувалось 99 дворів і 750 жителів, тут же була розташована економія панів Любинських. Після реформи 1861 року майже всі землі Любашівки, Софіївки та сусідньої з ними Миколаївки залишилися за поміщиками. Так, 1918 десятинами володів Крауз, 1900 десятинами - Маліновська й інші. Багато угідь захопили сільські глитаї. Колишнім поміщиціцким та державним селянам, які були об'єднані в 6 громад, належало всього 1024,8 десятини.
Наприкінці 80-х років XIX століття в Любашівці налічувалось 133 господарства і 737 душ населення. 405 селян були колишні кріпаки. Вони володіли 431 десятиною землі, або трохи більше 1 десятини на душу. З 77 господарств цих злидарів 40,7 проц. зовсім по мали тягла. У них налічувалося всього 46 дерев'яних плугів і 66 борін. Такими ж бідними були і 13 господарств десятинників, які зовсім не мали власних наділів. За користування землею поміщиків воші віддавали їм у 60-80-х рр. чверть. потім третину врожаю, а також додатково платили за пасовисько, житло тощо. Наприкінці XIX століття 32,6 проц. селянських родин Любашівки зовсім не мали ріллі, тоді як господарства місцевих багатіїв (1,4 проц.) володіли 100 і більше десятинами. Чотирьом місцевим поміщикам належало 1179 десятин кращої землі; церкві - 41.5 десятини.
Селяни застосовували примітивні знаряддя праці, тому врожайність зернових
культур була надзвичайно низкою Наприклад, у 1890 році селянські господарства
зібрали озимої пшениці пересічно 25,5 пуда а десятини, ярої пшениці - 18,6, жита - 21,1. ячменю 20,1 пуда. У посушливі роки хлібороби не повертали навіть насіння. Так. у 1892 році врожай на селянських землях становив: озимої пшениці 5,7 пуда, ярої пшениці - 4 пуди, жита - 3,3 пуда, ячменю - 7 пудів, кукурудзи 27,4 пуда.
Злиденним було життя селян Любашівки. Мешкали вони в тісних хатинах і землянках, а 11 сімей не мали навіть і таких осель. Зате в дворян і багатіїв були великі цегляні будинки. Офіційна статистика згадує про наявність у Любашівці в 90-х роках церкви. 3-х крамниць. 2-х корчем, постоялого двору.
Першу школу в селі відкрито у 1865 році, навчалося в ній всього 14 дітей. З 1870 року в Любашівці почали працювати церковнопарафіяльна, а також одно-класна школа міністерства освіти, що містилася в невеличкій селянській хаті. Її відвідували 17 хлопчиків і 3 дівчинки. її школах заборонялось викладати рідною мовою. Колишня вчителька міністерської школи, ніші пенсіонерка К. Я. Ковальова, згадує, що в 1914 році педагоги Любашівки на свої кошти влаштували ялинку для сільських дітей. У програмі виступів була байка Крилова «Кінь та собака» в перекладі українською мовою. Інспектор викреслив банку, написавши: «Малоросійською мовою и школі розмовляти не дозволено». Більшість населення Любашівки була неписьменною. Із загальної кількості 737 жителів вміли писати і читати тільки а з 405 колишніх кріпаків знали грамоту лише 22. Напередодні Жовтневої революції освіту навіть за церковнопарафіяльну школу мало всього 120 мешканців.
Селяни фактично були позбавлені і медичної допомоги. Любашівка входила до складу Врадіївської медичної дільниці, в якій на одного лікаря припадало 48 тис. душ населення. Один з фельдшерів цієї дільниці обслуговував 16 тис. жителів Любашівки і волості. У 1887 році санітарний лікар Ананьївського повіту повідомляв, що «Ліобашівськний фельдшерський пункт подав допомогу лише 2/5 населення. Тільки на початку XX століття в селі відкрито земську лікарню на 10 ліжок, в якій працювали 2 лікарі. Для Любашівки, яка у 1910 році разом із Софіївкою, що майже злилася з нею, налічувала близько 1100 жителів, це було замало. Лікарня обслуговувала також і мешканців навколишніх сіл.
Любашівка
Сторінка 1 з 8
Любашівка - солище міського типу, районний центр, залізнична станція. Розташована на півночі області, за 170 км від Одеси. Населення - 10,6 тис. чол. Любошівській селищній Раді підпорядковані населені пункти Жовтневе, Новоселівка. Поруч з Любашівкою розкинулося село Софіївка, в якому налічувалось 99 дворів і 750 жителів, тут же була розташована економія панів Любинських. Після реформи 1861 року майже всі землі Любашівки, Софіївки та сусідньої з ними Миколаївки залишилися за поміщиками. Так, 1918 десятинами володів Крауз, 1900 десятинами - Маліновська й інші. Багато угідь захопили сільські глитаї. Колишнім поміщиціцким та державним селянам, які були об'єднані в 6 громад, належало всього 1024,8 десятини.
Наприкінці 80-х років XIX століття в Любашівці налічувалось 133 господарства і 737 душ населення. 405 селян були колишні кріпаки. Вони володіли 431 десятиною землі, або трохи більше 1 десятини на душу. З 77 господарств цих злидарів 40,7 проц. зовсім по мали тягла. У них налічувалося всього 46 дерев'яних плугів і 66 борін. Такими ж бідними були і 13 господарств десятинників, які зовсім не мали власних наділів. За користування землею поміщиків воші віддавали їм у 60-80-х рр. чверть. потім третину врожаю, а також додатково платили за пасовисько, житло тощо. Наприкінці XIX століття 32,6 проц. селянських родин Любашівки зовсім не мали ріллі, тоді як господарства місцевих багатіїв (1,4 проц.) володіли 100 і більше десятинами. Чотирьом місцевим поміщикам належало 1179 десятин кращої землі; церкві - 41.5 десятини.
Селяни застосовували примітивні знаряддя праці, тому врожайність зернових
культур була надзвичайно низкою Наприклад, у 1890 році селянські господарства
зібрали озимої пшениці пересічно 25,5 пуда а десятини, ярої пшениці - 18,6, жита - 21,1. ячменю 20,1 пуда. У посушливі роки хлібороби не повертали навіть насіння. Так. у 1892 році врожай на селянських землях становив: озимої пшениці 5,7 пуда, ярої пшениці - 4 пуди, жита - 3,3 пуда, ячменю - 7 пудів, кукурудзи 27,4 пуда.
Злиденним було життя селян Любашівки. Мешкали вони в тісних хатинах і землянках, а 11 сімей не мали навіть і таких осель. Зате в дворян і багатіїв були великі цегляні будинки. Офіційна статистика згадує про наявність у Любашівці в 90-х роках церкви. 3-х крамниць. 2-х корчем, постоялого двору.
Першу школу в селі відкрито у 1865 році, навчалося в ній всього 14 дітей. З 1870 року в Любашівці почали працювати церковнопарафіяльна, а також одно-класна школа міністерства освіти, що містилася в невеличкій селянській хаті. Її відвідували 17 хлопчиків і 3 дівчинки. її школах заборонялось викладати рідною мовою. Колишня вчителька міністерської школи, ніші пенсіонерка К. Я. Ковальова, згадує, що в 1914 році педагоги Любашівки на свої кошти влаштували ялинку для сільських дітей. У програмі виступів була байка Крилова «Кінь та собака» в перекладі українською мовою. Інспектор викреслив банку, написавши: «Малоросійською мовою и школі розмовляти не дозволено». Більшість населення Любашівки була неписьменною. Із загальної кількості 737 жителів вміли писати і читати тільки а з 405 колишніх кріпаків знали грамоту лише 22. Напередодні Жовтневої революції освіту навіть за церковнопарафіяльну школу мало всього 120 мешканців.
Селяни фактично були позбавлені і медичної допомоги. Любашівка входила до складу Врадіївської медичної дільниці, в якій на одного лікаря припадало 48 тис. душ населення. Один з фельдшерів цієї дільниці обслуговував 16 тис. жителів Любашівки і волості. У 1887 році санітарний лікар Ананьївського повіту повідомляв, що «Ліобашівськний фельдшерський пункт подав допомогу лише 2/5 населення. Тільки на початку XX століття в селі відкрито земську лікарню на 10 ліжок, в якій працювали 2 лікарі. Для Любашівки, яка у 1910 році разом із Софіївкою, що майже злилася з нею, налічувала близько 1100 жителів, це було замало. Лікарня обслуговувала також і мешканців навколишніх сіл.
Дивиться також інші населені пункти цього району:
- Новокарбівка
- Кричунове
- Іванівка
- Гвоздавка Друга
- Бокове
- Бобрик Другий
- Агафіївка
- Ясенове Друге
- Троїцьке