Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
З кожним роком кращали справи в колгоспах. Так, у 1937 році члени комуни ім. Сталіни зібрали зернових по 19,6 цнт, а колгоспники артілі «Більшовик» - по 15,8 цнт з га. Врожайність цукрового буряка в комуні ім. Сталіна становила 300 цнт, а лапки О. Бінківської та М. Білоконь зібрали по 350-400 цнт з гектара.
Швидкими темпами розвивалося тваринництво. В колгоспі «П'ятирічку - за чотири роки» в 1938 році було організовано молочнотоварну ферму, а також свиноферму, на якій відгодовувалося понад 1100 тварин. Із зміцненням економіки колективних господарств підвищувався і добробут їх членів. Уже 1933 року колгоспники систематично одержували на трудодень по 6-8 кг хліба.
Успіхи трудівників Любашівки тісно пов'язані з великою партійно-політичною та організаторською діяльністю партійних осередків, які були створені у 1932 році в комуні ім. Сталіна та артілі «П'ятирічку - за чотири роки». Неоціненну допомогу колгоспам подавала Любашівська МТС, яка у 1937 році мала близько 140 тракторів.
Ще на початку 30-х років райвиконком виніс рішення про електрифікацію села. Під керівництвом партійних і радянських органів це рішення було перетворено в життя.
У довоєнні роки значно змінився і зовнішній вигляд Любашівки. На кошти держави і колгоспів розгорнулось будівництво виробничих приміщень, закладів охорони здоров'я і культури. Споруджено нові приміщення МТС, виросли 2 корпуси елеватора.
В селі працювала добре обладнана лікарня, в якій у 1939 році відкрито відділення для інфекційних хворих, пологовий будинок та амбулаторію. Діти трудівників села навчалися в середній і 4 початкових школах. У 1936 році в Любашівці збудовано приміщення для робітфаку Одеського фармацевтичного інституту.
Працювала бібліотека, в якій налічувалося понад 11 тис. томів. Щовечора сюди збиралося чимало любашівців - обміняти книжки, почитати журнали, газети. Великою популярністю у читачів користувалася районна газета «Більшовик Любашівщина». Багато жителів села не тільки були її передплатниками, але й кореспондентами. Тільки за один рік, з 5 травня 1939 по 5 травня 1940 року, редакція газети одержала від трудящих 1517 дописів. Всю роботу по перебудові життя в селі на соціалістичних засадах очолювала районна партійна організацій. Районний комітет КП(б)У та райвиконком систематично проводили зльоти і наради передовиків сільського господарства, стахановців тощо.
Вранці 22 червня 1941 року в Любашівці зібралися районні збори партійного активу для обговорення питання про підготовку до збирання врожаю і здачі хліба державі. Ще не встиг доповідач директор МТС Т.К. Погорєлов закінчити свою промову. як на трибуну піднявся перший секретар райкому партії Яковлєв. Він схвильовано сповістив про напад на нашу Батьківщину фашистської Німеччини. Члени районного активу негайно розійшлись по підприємствах, колгоспах, установах, організували масові мітинги, на яких трудящі гнівно засудили віроломний напад фашистів і одностайно висловили готовність до останнього подиху відстоювати свободу і незалежність соціалістичної Вітчизни. Тут же, на мітингах, розпочався запис чоловіків, жінок до народного ополчення. З першого дня війни до райкомів партії і комсомолу, до райвійськкомату надходили сотні заяв трудящих з проханням послати їх на фронт. В райкомі партії було розміщено штаб по будівництву укріплень. 9 липня почалась евакуація. Перший ешелон з технікою повів на схід заступник директора МТС по політчастині комуніст Радіон Чабан.
4 серпня 1941 року Любашівку захопили німецько-фашистські і румуно-боярські війська, які почали запроваджувати тут жахливий «новий порядок». Чимало жителів були кинуто до місцевого концентраційного табору. За період окупації загарбники розстріляли близько 400 мешканців села.
Для боротьби з ворогами в Любашівці створено підпільну партійну організацію, яку очолив комуніст М. І. Колодков. До неї входило 38 чоловік, зокрема М. Т. Заиорожченко, І. Н. Плясов, В. П. Стойков, М. Ф. Добрийвечір та інші. Радянські патріоти встановили зв'язок з Кривоозерською кущовою підпільною організацією, яку очолював член партії офіцер Червоної Армії І. А. Гуртовий, а в лютому 1942 року - з антифашистською групою села Саврані. Савранські і любашівські підпільники відіграли визначну роль в дальшому об'єднанні
Любашівка
Сторінка 4 з 8
більшовицькі колгоспи, за заможне, культурне життя». І вони свого слова додержали.З кожним роком кращали справи в колгоспах. Так, у 1937 році члени комуни ім. Сталіни зібрали зернових по 19,6 цнт, а колгоспники артілі «Більшовик» - по 15,8 цнт з га. Врожайність цукрового буряка в комуні ім. Сталіна становила 300 цнт, а лапки О. Бінківської та М. Білоконь зібрали по 350-400 цнт з гектара.
Успіхи трудівників Любашівки тісно пов'язані з великою партійно-політичною та організаторською діяльністю партійних осередків, які були створені у 1932 році в комуні ім. Сталіна та артілі «П'ятирічку - за чотири роки». Неоціненну допомогу колгоспам подавала Любашівська МТС, яка у 1937 році мала близько 140 тракторів.
Ще на початку 30-х років райвиконком виніс рішення про електрифікацію села. Під керівництвом партійних і радянських органів це рішення було перетворено в життя.
У довоєнні роки значно змінився і зовнішній вигляд Любашівки. На кошти держави і колгоспів розгорнулось будівництво виробничих приміщень, закладів охорони здоров'я і культури. Споруджено нові приміщення МТС, виросли 2 корпуси елеватора.
В селі працювала добре обладнана лікарня, в якій у 1939 році відкрито відділення для інфекційних хворих, пологовий будинок та амбулаторію. Діти трудівників села навчалися в середній і 4 початкових школах. У 1936 році в Любашівці збудовано приміщення для робітфаку Одеського фармацевтичного інституту.
Працювала бібліотека, в якій налічувалося понад 11 тис. томів. Щовечора сюди збиралося чимало любашівців - обміняти книжки, почитати журнали, газети. Великою популярністю у читачів користувалася районна газета «Більшовик Любашівщина». Багато жителів села не тільки були її передплатниками, але й кореспондентами. Тільки за один рік, з 5 травня 1939 по 5 травня 1940 року, редакція газети одержала від трудящих 1517 дописів. Всю роботу по перебудові життя в селі на соціалістичних засадах очолювала районна партійна організацій. Районний комітет КП(б)У та райвиконком систематично проводили зльоти і наради передовиків сільського господарства, стахановців тощо.
Вранці 22 червня 1941 року в Любашівці зібралися районні збори партійного активу для обговорення питання про підготовку до збирання врожаю і здачі хліба державі. Ще не встиг доповідач директор МТС Т.К. Погорєлов закінчити свою промову. як на трибуну піднявся перший секретар райкому партії Яковлєв. Він схвильовано сповістив про напад на нашу Батьківщину фашистської Німеччини. Члени районного активу негайно розійшлись по підприємствах, колгоспах, установах, організували масові мітинги, на яких трудящі гнівно засудили віроломний напад фашистів і одностайно висловили готовність до останнього подиху відстоювати свободу і незалежність соціалістичної Вітчизни. Тут же, на мітингах, розпочався запис чоловіків, жінок до народного ополчення. З першого дня війни до райкомів партії і комсомолу, до райвійськкомату надходили сотні заяв трудящих з проханням послати їх на фронт. В райкомі партії було розміщено штаб по будівництву укріплень. 9 липня почалась евакуація. Перший ешелон з технікою повів на схід заступник директора МТС по політчастині комуніст Радіон Чабан.
4 серпня 1941 року Любашівку захопили німецько-фашистські і румуно-боярські війська, які почали запроваджувати тут жахливий «новий порядок». Чимало жителів були кинуто до місцевого концентраційного табору. За період окупації загарбники розстріляли близько 400 мешканців села.
Для боротьби з ворогами в Любашівці створено підпільну партійну організацію, яку очолив комуніст М. І. Колодков. До неї входило 38 чоловік, зокрема М. Т. Заиорожченко, І. Н. Плясов, В. П. Стойков, М. Ф. Добрийвечір та інші. Радянські патріоти встановили зв'язок з Кривоозерською кущовою підпільною організацією, яку очолював член партії офіцер Червоної Армії І. А. Гуртовий, а в лютому 1942 року - з антифашистською групою села Саврані. Савранські і любашівські підпільники відіграли визначну роль в дальшому об'єднанні
Дивиться також інші населені пункти цього району:
- Новокарбівка
- Кричунове
- Іванівка
- Гвоздавка Друга
- Бокове
- Бобрик Другий
- Агафіївка
- Ясенове Друге
- Троїцьке