Сторінка 3 з 8
належала волосному партійному комітету, створеному в лютому 1920 року, і волвиконком у обраному в березні того ж року (замість волревкому).
Плодотворну роботу проводив і Любашівський сільський партоссредок. Він був організований теж у 1920 році і налічував 5 комуністів. Його секретарем був К. А. Солом'янчук. Осеродок швидко поповнювався за рахунок передових селян-бідняків. На червень 1921 року до його складу входило вже 15 членів партії. На зборах комуністів. які відбулися 2 липня 1921 року, обрано бюро осередку в складі С. Ковальчука (секретар), К. Солом'янчука, Т. Осики і С. Левіна.
У 1920 році в селі створюються і комсомольский осередок, на чолі якого став І. Самарін, командирований до Любашівки ЦК КСМУ. Осередок, до складу якого спочатку входило 5 комсомольців, відігравав велику роль у громадському, політичному і господарському житті. Комсомольці були вірними помічниками комуністів. Вони допомагали членам партії мобілізовувати трудівників Любашівки на подоланпння розрухи, боротьбу з куркулями, ліквідацію неписьменності. Саме тому комсомольці поряд з комуністами «висуваються селянами в усі установи села» - писала 1 липня 1924 року газета «Молодая гвардия». Авторитет комсомольської організації Любашівки проявився і в зростанні її рядів. Так, уже 1925 року в її складі було близько 100 членів ЛКСМУ.
У своїй роботі по зміцненню Радянської влади на селі, відбудові господарства, розподілу між селянами поміщицької землі (близько 1000 десятин) комуністи і комсомольці спиралися на волосний та сільський КНС, організовані влітку 1920 року. Комнезамівці брали активну участь у проведенні в життя ленінського кооперативного плану. Першим колективним господарством в Любашівці була сільськогосподарська комуна «Юна творчість», організована в серпні 1922 року. До її складу входило 19 селян-бідняків. Своїм головою вони обрали Д. І. Симона. За комуною було закріплено 40 десятин орної землі, 5 десятин толоки, 3 - сінокосу, город. її господарство складалося з 6 коней, 2 корів, ЗО свиней, невеликої отари овець. Комунара жили в гуртожитках, спільно працювали і харчувалися. Крім цієї комуни, в 1924 році утворено 2 ТСОЗи - ім. Дем'яна Бєдного та «Червона праця». Перший мав 14 членів, другий - 9.
Виконуючи рішення XV з'їзду ВКП(б), що взяв курс на колективізацію сільського господарства, любашівські комуністи розгорнули велику роботу по залученою селян до соціалістичної перебудови села іі організації великих колективних господарств. В грудні 1929 року створено артіль ім. Петровського, в січні 1930 року - колгосп «П'ятирічку - за чотири роки». Останній мав 600 членів, з них 350 працездатних. Було усуспільнено 2200 га землі, 24 кінні сівалки, 200 борін, ЗО косарок, В снопов'язалок. В селі організовано також сільськогосподарські артілі «Більшовик», «8 Березня», ім. Комінтерну та комуну ім. Сталіна. В 1929 році в Любашівці створюється одна з перших на Україні МТС.
З допомогою центральних і місцевих органів партії комуністи і всі трудівники села успішно долали численні труднощі на шляху організаційно-господарського зміцнення колгоспів. Вони розгорнули наполегливу боротьбу за виконання планів третього року першої п'ятирічки. Щоб успішно провести весняну сівбу, колгоспники Любашівки за прикладам членів артілі «П'ятирічку - за 4 роки» днювали й кочували в полі. їхнім гаслом стало: «Боротьба за хліб - боротьба за соціалізм!».
З величезним ентузіазмом працювали і залізничники станції Любанівка. Обговоривши на загальних зборах заклик робітників Московського заводу «Авиаприбор», вони вирішили ЗО квітня-2 травня провести суботники. У перші два дні - перед святковий і святковий - вони перевіряли і ремонтували інструмент, стрілки, стрілочні приводи, а 2 травня допомагали членам підшефної артілі «Комінтерн» у весняних польових роботах.
Великий трудовий ентузіазм у любашівців викликала звістка про скликання XVII з'їзду ВКП(б). В листі на ім'я секретаря ЦК КП(б) України С. В. Косіора комуністи Любашівки зобов'язалися наполегливо боротись за дострокове виконання завдань другої п'ятирічки, вивести Любашівськний район в ряди передових.
25 лютого 1934 року любашівці зустрічали у себе С. В. Косіора. В товариських розмовах, які мав керівник більшовиків України з трудівниками села, порушувались питаний про оволодіння молоддю провідними професіями колгоспного виробництва, сільськогосподарською технікою, про поліпшення побуту та підвищення культурного ріння колгоспників. Учасники цієї зустрічі запевнили С. В. Косіора, що «вони надалі ще енергійніше боротимуться за
Дивиться також інші населені пункти цього району: