Білгород-Дністровський район розташований у південно-західній частині області. Утворений у 1957 році. Межує на заході з Тарутинським і Саратським, на південному заході — Татарбунарським, по Дністру — з Біляївським, а вздовж Дністровського лиману — а Овідіопольським районами Одеської області. На півдні територія району виходить на узбережжя
Чорного моря. Площа району 1977 кв. км. Населення 104,7 тис. чол., у т. ч. сільського — 74,0 тис. чол. (71,1 проц.), густота - 52,3 чол. на 1 кв. км. В районі 58 населених пунктів, які підпорядковані міській селищній та 18 сільським Радам.
Через територію району та його центр проходять залізниця Одеса — Ізмаїл і три автошляхи. Через Білгород-Дністровський порт підтримуються регулярні зв’язки
з Одесою та іншими чорноморськими і дунайськими портами.
В господарстві району переважає промислове виробництво, воно дає 52,9 проц. валової продукції. Тут діє 26 промислових підприємств, на яких зайнято 4140 робітників та службовців. Харчова промисловість дає 82,4 проц. всієї промислової продукції. Найбільші підприємства — м’ясокомбінат, виносоковий завод, рибоконсервний комбінат, маслозавод, хлібокомбінат, швейна, картонна і меблева фабрики, що знаходяться в Білгороді-Дністровському, та підприємства Старокозацького винозаводоуправління.
Природні умови сприятливі для вирощування зернових культур та винограду. Рельєф в основному рівнинний. В грунтах переважають південні чорноземи. Близько двох третин території — 125 010 га — займають сільськогосподарські угіддя, в т. ч. орні землі — 108 744 га (87,0 проц.), сади і виноградники — 7785 га (6,2 проц.). В районі 9 радгоспів та 21 колгосп.
Посівна площа в 1966 році становила 105 570 га, в т. ч. під зерновими культурами — 52490 га (50 проц.), технічними — 14 152 га (13,4 проц.), кормовими — 37 407 га (35,4 проц.). Основні зернові культури — озима пшениця та кукурудза, основна технічна культура — соняшник.
В сільськогосподарському виробництві переважає тваринництво, річна продукція якого становить 60,9 проц. Воно має м’ясо-молочний напрям. У 1967 році тут було понад 47,7 тис. голів великої рогатої худоби, в т. ч. 15,2 тис. корів; свиней — 49,6 тис., бджолосімей — 3,4 тис. На 100 га сільськогосподарських угідь утримувалося 34,9 голови великої рогатої худоби, в т. ч. 11,2 корів; на 100 га ріллі — 42,1 свиней. На 100 га угідь вироблено 31,1 цнт яловичини, надоєно 248 цнт молока, зібрано 0,65 цнт меду; на 100 га ріллі одержано 25,6 цнт свинини.
Сільськогосподарське виробництво має міцну матеріально-технічну базу. В районі працює 1245 тракторів та 379 комбайнів. Район повністю електрифіковано від державної мережі. Повністю механізовано усі орні роботи, збирання зернових та соняшнику; очистка зернових механізована на 98 проц., водопостачання тваринницьких ферм — на 81 процент.
В населених пунктах району є 447 магазинів та палаток, працює 54 підприємства громадського харчування. В 1965—1967 pp. товарооборот становив в середньому 33449 тис. карбованців.
Провадиться велике житлове будівництво. Протягом семирічки споруджено 2838 будинків. У 1966 році лише в селах споруджено 339 будинків загальною площею 20 790 кв. метрів.
Зросла мережа лікувальних закладів. В районі — 16 лікарень на 1270 ліжок та багато інших установ охорони здоров'я, в яких працює 227 лікарів та 730 чол. середнього медичного персоналу. Серед них 9 відмінників охорони здоров'я.
За роки Радянської влади створена розгалужена шкільна мережа — 18 середніх, 28 восьмирічних та 7 початкових шкіл, 5 шкіл робітничої і сільської молоді, 3 технікуми. В школах і технікумах працює 1236 педагогів, у т. ч. заслужений учитель та 18 відмінників народної освіти.
Мережа культурно-освітніх установ включає 62 клуби і будинки культури та 57 бібліотек з книжковим фондом 434 280 примірників. У 1967 році населення передплачувало 870 примірників газет і журналів на одну тисячу жителів. Районна газета «Советское Приднестровье» видається з 1941 року. При будинках культури і клубах працює 6 народних університетів культури та 527 гуртків художньої самодіяльності. В районі діють музикальна школа, 8 радіовузлів, 69 стаціонарних кіноустановок. В місті і селах району налічується 23156 фізкультурників, у т. ч. 4535 розрядників, об’єднаних у товариствах «Трудові резерви», «Авангард», «Спартак», «Локомотив», «Колос».
В районі проживають Герой Радянського Союзу, 5 Героїв Соціалістичної Праці, кавалер ордена Слави.
В Кароліно-Бугазі, на вузькій смузі між Чорним морем та Дністровським лиманом, незабаром будуть збудовані благоустроєні курортні заклади.
Дивиться також інші населені пункти цього району: