Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
До 1921 року на території теперішньої Новоселівки було два села: Софіївка (Малігонове), що входила до Ставрівської волості, і Новоселівка (Грекове), яка належала спочатку до Косянської, а потім Бірзульської волості Ананьївського повіту. Села розділяла Волегоцулівська балка, яка тягнеться з півночі на південь.
Софіївка заснована в 20-х роках ХІХ століття. Першими жителями її були переселенці з Подільської губернії. Назву село дстало від імені поміщиці Софії Мосцевої, якій воно належало. У 1859 році тут налічувалося 48 господарств і проживало 210 чоловік.
Новоселівка виникла після реформи 1861 року внаслідок переселення на колишні землі селян а села Грекового (Шляхетне). Тому Новоселівку часто називали Грековим. У 1886-1877 pp. в Новоселівці і Софіївці числилося 131 селянське господарство, в т.ч. 92 колишніх поміщецьких, 24 десятинних і 4 дворянських. В обох селах проживало 692 чоловіка.
Після скасування кріпацтва більшість землі залишалась в руках дворян та куркулів. Селяни зобов’язані були викуповувати землю у поміщиків. Лише частина , з них одержала мізерні наділи - в одну десятину, що змушувало їх постійно батрачити. Так, в 1880-1887 роках в Софіївці, три поміщицькі родини, володіли 947 десятинами землі, чотири куркульських - 52 десятинами. В той же час 39 селянських родин були безземельними, 47 господарств мали по 2-4 десятини. Це свідчило про посилення класового розшарування на селі та обезземелення основної маси селян в пореформений період.
Більшість бідняцьких господарств не мала тяглової сили і наймала робочу худобу в заможних селян та поміщиків за відробіток. Немало селян об'єднувались в супряги. В цей час в Софіївці. наприклад, 32 господарства (більше третини) брали коней у куркулів. 34 обробляли землю в супрязі. 12 сімей не мало ні тяглової сили, ні будь-якої іншої худоби.
Низька агротехніка, засміченість полів, відсутність сортового насіння спричинювали малі врожаї зернових і технічних культур. У 1889–1890 сільськогосподарському році и північних волостях Ананьївського повіту середній урожай з десятини становив: озимої пшениці 21,6 пуда, ярої – 13,2, ячменю – 19,4.
Злиденне життя змушувало багатьох селян йти на заробітки, зокрема на залізницю в Бірзулу та інші міста. В 1880 році з Софіївки пішло 19 чоловік. Не всі вони повертались додому, немало з них вмирало від непосильної праці й систематичного недоїдання. Але й заробітки давали небагато. У 1889 році в Ставрівській волості денна плата не перевищувала 20–25 копійок. Все це породжувало невдоволення селян існуючим ладом.
В урядових документах 90-х років зазначалось, що в Ананьївському повіті селяни «не розуміють земельної реформи, вимагають збільшення наділів; скарги на самочинні побори і податки можна зустріти в кожному селі». В архівах колишньої царської охранки збереглися матеріали, які свідчать, що в період першої російської революції в Косянській волості поширювались книги революційного змісту. Вони закликали селян до повалення існуючого ладу. В квітні 1906 року у селянина Балагури з Новоселівки було знайдено екземпляр газети «Голос рабочего», яку він читав селянам.
Трудяще селянство Новоселівки рішуче виступало проти проведення столипінської аграрної реформи. Спроби багатіїв виділитись на хутори потерпіли крах. Селяни-бідняки під керівництвом І. Кириленка прогнали з поля куркулів і запрошеного ними землеміра.
Розвиток капіталістичних відносин на селі приводив до виникнення і зміцнення куркульських господарств, в яких широко використовувалась наймана праця. В 1912 році куркулі Бондаренко, Василіко, Грицай мали по 20-30 десятин землі, В. Ксендзюк – 95, а С. Ксендзюк володів 549 десятинами. В той час в Софіївці 30 сімей зовсім не мали наділів, а в багатьох господарствах на двір припадало лише по 0,3–0,5 десятини. Значна частина селян наймалася на цукрові плантації поміщика Сомова в Ставрове, одержуючи у день по 20–30 копійок, інші – орендували землю в поміщиків
Новоселівка
Сторінка 1 з 7
Новоселівка – село, центр сільської Ради, якій підпорядковані також населені пункти Андріївна, Бочманівка, Гертопи, Мала Олександрівка, Пролетарське, Розалівка, Соболівка, Федорівка, Чубівка. Розташована за 1,5 км на схід від зілізничної станції Чубівка та за 15 км від районного центру, з яким зв’язана асфальтовим шляхом. За 4 км від села проходить шосе Полтава– Кишинів. Населення – 1356 чоловік. Софіївка заснована в 20-х роках ХІХ століття. Першими жителями її були переселенці з Подільської губернії. Назву село дстало від імені поміщиці Софії Мосцевої, якій воно належало. У 1859 році тут налічувалося 48 господарств і проживало 210 чоловік.
Новоселівка виникла після реформи 1861 року внаслідок переселення на колишні землі селян а села Грекового (Шляхетне). Тому Новоселівку часто називали Грековим. У 1886-1877 pp. в Новоселівці і Софіївці числилося 131 селянське господарство, в т.ч. 92 колишніх поміщецьких, 24 десятинних і 4 дворянських. В обох селах проживало 692 чоловіка.
Після скасування кріпацтва більшість землі залишалась в руках дворян та куркулів. Селяни зобов’язані були викуповувати землю у поміщиків. Лише частина , з них одержала мізерні наділи - в одну десятину, що змушувало їх постійно батрачити. Так, в 1880-1887 роках в Софіївці, три поміщицькі родини, володіли 947 десятинами землі, чотири куркульських - 52 десятинами. В той же час 39 селянських родин були безземельними, 47 господарств мали по 2-4 десятини. Це свідчило про посилення класового розшарування на селі та обезземелення основної маси селян в пореформений період.
Більшість бідняцьких господарств не мала тяглової сили і наймала робочу худобу в заможних селян та поміщиків за відробіток. Немало селян об'єднувались в супряги. В цей час в Софіївці. наприклад, 32 господарства (більше третини) брали коней у куркулів. 34 обробляли землю в супрязі. 12 сімей не мало ні тяглової сили, ні будь-якої іншої худоби.
Низька агротехніка, засміченість полів, відсутність сортового насіння спричинювали малі врожаї зернових і технічних культур. У 1889–1890 сільськогосподарському році и північних волостях Ананьївського повіту середній урожай з десятини становив: озимої пшениці 21,6 пуда, ярої – 13,2, ячменю – 19,4.
Злиденне життя змушувало багатьох селян йти на заробітки, зокрема на залізницю в Бірзулу та інші міста. В 1880 році з Софіївки пішло 19 чоловік. Не всі вони повертались додому, немало з них вмирало від непосильної праці й систематичного недоїдання. Але й заробітки давали небагато. У 1889 році в Ставрівській волості денна плата не перевищувала 20–25 копійок. Все це породжувало невдоволення селян існуючим ладом.
В урядових документах 90-х років зазначалось, що в Ананьївському повіті селяни «не розуміють земельної реформи, вимагають збільшення наділів; скарги на самочинні побори і податки можна зустріти в кожному селі». В архівах колишньої царської охранки збереглися матеріали, які свідчать, що в період першої російської революції в Косянській волості поширювались книги революційного змісту. Вони закликали селян до повалення існуючого ладу. В квітні 1906 року у селянина Балагури з Новоселівки було знайдено екземпляр газети «Голос рабочего», яку він читав селянам.
Трудяще селянство Новоселівки рішуче виступало проти проведення столипінської аграрної реформи. Спроби багатіїв виділитись на хутори потерпіли крах. Селяни-бідняки під керівництвом І. Кириленка прогнали з поля куркулів і запрошеного ними землеміра.
Розвиток капіталістичних відносин на селі приводив до виникнення і зміцнення куркульських господарств, в яких широко використовувалась наймана праця. В 1912 році куркулі Бондаренко, Василіко, Грицай мали по 20-30 десятин землі, В. Ксендзюк – 95, а С. Ксендзюк володів 549 десятинами. В той час в Софіївці 30 сімей зовсім не мали наділів, а в багатьох господарствах на двір припадало лише по 0,3–0,5 десятини. Значна частина селян наймалася на цукрові плантації поміщика Сомова в Ставрове, одержуючи у день по 20–30 копійок, інші – орендували землю в поміщиків
Дивиться також інші населені пункти цього району:
- Чапаєвка
- Старва Кульна
- Станіславка
- Петрівка
- Олексіївка
- Нестоїта
- Любомирка
- Куяльник
- Коси
- Климентове
- Качурівка
- Гонората
- Великий Фонтан
- Борщі