Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Під керівництвом партосередку діяли комітети незаможних селян, організовані влітку 1920 року. Головою КНС в Софіївці був В. Слободянюк, в Новоселівці – Н. Федійчук. Комнезами налічували в своїх рядах понад 200 бідняків та середняків і стали головною опорою партійної організації в проведенні громадсько-політичних кампаній на селі. Активно підтримуючи Радянську владу, вони згуртовували бідніше селянство на боротьбу проти куркульських банд, ва виконання продрозворстки. В Новоселівці жителі затримали і передали органам ЧК кількох бандитів, сприяли успішному проведению мобілізації и Червону Армію.
В 1921 році села Новоселівку і Софіївку об'єднано. Першим головою Новоселівської сільської Ради обрано щорсівця комуніста Г. Бондаренка. Сільська Рада, спираючись на широкий актив, забезпечила проведення господарських і політико-масових заходів, займалась питанням благоустрою села, проводила культурно-освітню роботу. В селі відкрилася хата-читальня, де організовувались доповіді, лекції, читання газет, виступи учасників художньої самодіяльності6. Активно діяв комітет незаможних селян, який допомагав партосередку і сільраді у ліквідації куркульства та залученні селян до колективного обробітку землі. Головою КНС багато років працював І. Ховрун.
У тому ж році в колишньому маєтку поміщика Місцевого відкрито початкову школу. В 1931 році школа була реорганізована в семирічку.
В умовах Радянської влади з кожним роком міцніли бідняцькі селянські господарства. Водночас перехід до нової економічної політики куркульство намагалося використати для власного збагачення і посилення свого виливу на селі. Куркулі відкривали крамниці, підприємства по переробці сільськогосподарської продукції, укладали кабальні договори з біднотою. Було вжито ряд входів щодо витіснення і обмеження експлуататорських тенденцій непманів та куркулів. У 1926 році в Новоселівці виникло сільське споживче товариство, відкрилась крамниця.
3 поліпшенням матеріального добробуту і побутових умов зростало населеня села. На грудень 1926 року в Новоселівці проживав 1201 чоловік.
Боротьбу за соціалістичну перебудову сільського господарства, зростання тури і виховання населення в комуністичному дусі очолив партійний осередок, який в грудні 1931 року налічував в своєму складі о членів і одного кандидата в члени ВКП(б). Довгий час його секретарем працював М. Собін.
Вірним помічником партійного осередку була комсомольська організація репа в 1920 році. Секретарем її обрали М. Яковищенка. Комсомольці провадили велику роботу серед молоді, брали активну участь у виконанні хлібозаготівель, ліквідації неписьменності, боротьбі з релігійними пережитками, в розгортанні культурно-масової роботи.
З ініціативи комсомольців у 1920 році в селі почав працювати клуб, який незабаром став центром культурного життя Новоселівки. Тут працювали гуртки художньої самодіяльності, проводились читання і обговорення книг, демонструвались кінофільми, провадились заняття з неписьменними.
Внаслідок великої роз'яснювальної і виховної роботи у 1927 році в селі було зроблено дальший крок у соціалістичній перебудові села. Того року 14 селянських господарств об'єднались у ТСОЗ. На початку 1930 року в селі утворилися два колгоспи – «Нове життя» і «Червоний шлях». Головами перших колгоспів стали Н. Федійчук та Г. Довгий.
Колективізація на селі здійснювалась в обстановці запеклої класової боротьби. Куркулі провадили шалену анти радянську агітацію, вдавалися до цькування активістів і терору. В 1930 році вони підпалили будинки ініціаторів колгоспного руху Т. Трачука, С. Мазуренка, приміщення сільради.
Допомогу селянству в становленні колективних господарств подав робітничий клас. Вже в перші роки Радянської влади встановились шефські зв'язки між робітниками депо станції Котовськ і колгоспниками Новоселівки. Шефи брали безпосередню участь в проведенні сільськогосподарських робіт, провадили виховну роботу. В 1927 і 1928 роках вони передали ТСОЗу кілька борін і плугів, забезпечували ремонт техніки. В колгоспах Новоселівки працювали посланці робітничого класу – двадцятип'ятитисячники П.С. Скворцов і
М. Собін.
Новоселівка
Сторінка 3 з 7
В авангарді боротьби за зміцнення Радянської влади на селі були комуністи, що об'єднувалися Ставрівським партійним осередком. У вересні 1920 року створюється партійний осередок в Софіївці. Секретарем його обрали В. Мазуренка. В 1921 році села Новоселівку і Софіївку об'єднано. Першим головою Новоселівської сільської Ради обрано щорсівця комуніста Г. Бондаренка. Сільська Рада, спираючись на широкий актив, забезпечила проведення господарських і політико-масових заходів, займалась питанням благоустрою села, проводила культурно-освітню роботу. В селі відкрилася хата-читальня, де організовувались доповіді, лекції, читання газет, виступи учасників художньої самодіяльності6. Активно діяв комітет незаможних селян, який допомагав партосередку і сільраді у ліквідації куркульства та залученні селян до колективного обробітку землі. Головою КНС багато років працював І. Ховрун.
У тому ж році в колишньому маєтку поміщика Місцевого відкрито початкову школу. В 1931 році школа була реорганізована в семирічку.
В умовах Радянської влади з кожним роком міцніли бідняцькі селянські господарства. Водночас перехід до нової економічної політики куркульство намагалося використати для власного збагачення і посилення свого виливу на селі. Куркулі відкривали крамниці, підприємства по переробці сільськогосподарської продукції, укладали кабальні договори з біднотою. Було вжито ряд входів щодо витіснення і обмеження експлуататорських тенденцій непманів та куркулів. У 1926 році в Новоселівці виникло сільське споживче товариство, відкрилась крамниця.
3 поліпшенням матеріального добробуту і побутових умов зростало населеня села. На грудень 1926 року в Новоселівці проживав 1201 чоловік.
Боротьбу за соціалістичну перебудову сільського господарства, зростання тури і виховання населення в комуністичному дусі очолив партійний осередок, який в грудні 1931 року налічував в своєму складі о членів і одного кандидата в члени ВКП(б). Довгий час його секретарем працював М. Собін.
Вірним помічником партійного осередку була комсомольська організація репа в 1920 році. Секретарем її обрали М. Яковищенка. Комсомольці провадили велику роботу серед молоді, брали активну участь у виконанні хлібозаготівель, ліквідації неписьменності, боротьбі з релігійними пережитками, в розгортанні культурно-масової роботи.
З ініціативи комсомольців у 1920 році в селі почав працювати клуб, який незабаром став центром культурного життя Новоселівки. Тут працювали гуртки художньої самодіяльності, проводились читання і обговорення книг, демонструвались кінофільми, провадились заняття з неписьменними.
Внаслідок великої роз'яснювальної і виховної роботи у 1927 році в селі було зроблено дальший крок у соціалістичній перебудові села. Того року 14 селянських господарств об'єднались у ТСОЗ. На початку 1930 року в селі утворилися два колгоспи – «Нове життя» і «Червоний шлях». Головами перших колгоспів стали Н. Федійчук та Г. Довгий.
Колективізація на селі здійснювалась в обстановці запеклої класової боротьби. Куркулі провадили шалену анти радянську агітацію, вдавалися до цькування активістів і терору. В 1930 році вони підпалили будинки ініціаторів колгоспного руху Т. Трачука, С. Мазуренка, приміщення сільради.
Допомогу селянству в становленні колективних господарств подав робітничий клас. Вже в перші роки Радянської влади встановились шефські зв'язки між робітниками депо станції Котовськ і колгоспниками Новоселівки. Шефи брали безпосередню участь в проведенні сільськогосподарських робіт, провадили виховну роботу. В 1927 і 1928 роках вони передали ТСОЗу кілька борін і плугів, забезпечували ремонт техніки. В колгоспах Новоселівки працювали посланці робітничого класу – двадцятип'ятитисячники П.С. Скворцов і
М. Собін.
Дивиться також інші населені пункти цього району:
- Чапаєвка
- Старва Кульна
- Станіславка
- Петрівка
- Олексіївка
- Нестоїта
- Любомирка
- Куяльник
- Коси
- Климентове
- Качурівка
- Гонората
- Великий Фонтан
- Борщі