Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
У 1956 році колгосп «Шлях до комунізму» затверджено учасником Всесоюзної
сільськогосподарської виставки.
1 травня 1957 року понад 250 колгоспників одержали урядові нагороди. Бригадиру тракторної бригади Н.Т. Касьяненку і трактористу П.С. Козаченку присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці. Орденом Леніна нагороджені голова колгоспу Г. Скаженюк, агроном Г.О. Карпинський, бригадири С. Бондаренко, В. Ваховський, А. Кисіль, ланкові М. Довга, М. Кисіль, орденом Трудового Червоного Прапора – голова сільради Г. Довгий.
За рахунок збільшення надходжень від колгоспного виробництва підвищувалися реальні доходи трудівників села. Так. у 1956 році тракторист О. Кисіль одержав 300 пудів хліба тис. крб., ланкова М. Довга - 200 пудів хліба, 9 цнт цукру і близько 15 тис. крб. тощо.
Село дедалі впорядковувалось, в ньому з'явилися нові добротні житла і громадські будівлі. В 1956 році тут збудовано Палац культури на 300 місць з стаціонарною кіноустановкою, бібліотекою, кімнатами для гуртків художньої самодіяльності. У 1956 році 50 колгоспників відзначили новосілля. Більшість сімей мали радіоприймачі, в особистому користуванні колгоспників було 18 мотоциклів.
В 1957–1959 роках колгосп «Шлях до комунізму» об'єднався з 3 артілями сусідніх сіл – Соболівки, Розалівки і Федорівки. Укрупнене господарство в 1960 році мало 8118 гектарів сільськогосподарських угідь, з них 6716 га орної землі, а також 3047 голів великої рогатої худоби, 3478 свиней. В 1960 році в колгоспі на 100 га сільськогосподарських угідь вироблено 226,7 цнт молока, 44,2 цнт м'яса.
У 1961 році на базі укрупненого колгоспу «Шлях до комунізму» створено елітно-насінницьке дослідне господарство Всесоюзного ордена Леніна, ордена Трудового Червоного Прапора інституту селекції і генетики, колгосп реорганізовано в радгосп. Господарство вирощує елітне насіння зернових і технічних культур для північних районів Одеської області. Широкого розвитку набувають також інші галузі сільськогосподарського виробництва, зокрема садівництво, виноградарство. З кожним роком зростає виробництво молока, м'яса. За період з 1961 по 1966 рік виробництво молока на 100 га угідь збільшилось на 25 проц., а м'яса в 2,3 раза.
Партійна організація радгоспу налічує 102 комуністи, з них 26 працюють механізаторами, 23 – в рільництві, 17 – в тваринництві, 8 –спеціалісти сільського господарства. Зросла і комсомольська організація, яка об'єднує 153 комсомольці.
Основний фонд елітно-насінницького господарства на 1 січня 1968 року становив З 637 000 крб.; прибуток за 1967 рік дорівнював 579 404 крб. Земельна площа його - 9593 гектари, в тому числі сільськогосподарських угідь 8117 гектарів, ріллі 6887 га. Урожай зернових та зернобобових культур в 1967 році - 27.1 цнт з гектара, в т.ч. озимої пшениці 29 цнт, кукурудзи – З0.
З садів і виноградників, що займають досить велику площу, збирають високі врожаї фруктів. Так, з 133 га сім'ячкових насаджень зібрано по 32,1 цнт плодів з кожного гектара, кісточкових – по 48,5 цнт з площі 43 гектари.
Сільськогосподарське виробництво має потужну матеріально-технічну базу. Вона включає 2 електростанції, 196 тракторів (в 15-сильному обчисленні), 57 різних комбайнів, 46 вантажних і 6 легкових автомашин. В 1967 році почав працювати завод для очищення насіння з двопотоковою лінією. Будуються машинно-тракторна майстерня, ферма для великої рогатої худоби.
Рік у рік зростає в радгоспі продуктивність праці, що зумовлює збільшення виробництва сільськогосподарської продукції і заробітної плати працівників господарства. Якщо в 1961 році середній денний заробіток в рослинництві дорівнював 2,53 крб., а в тваринництві 2,24 крб., то а 1907 році відповідно 3,54 і 3 91 крб.
За роки семирічки село невпізнанно змінило свос обличчя. Boнo повністю електрифіковане і радіофіковане. Тут з'явилися три нові вулиці. За період з 1951 по 1965 рік 61 проц. сімей спорудили нові
Новоселівка
Сторінка 6 з 7
Партійна організація спрямовувала діяльність комсомольської організації, яка налічувала 88 членів. Комсомольці домоглися значних успіхів у підвищені врожайності і розвитку тваринництва. Ланка комсомолки М. Касьяненко в 1952 році зібрала по 385 цнт цукрових буряків на площі 65 га. Ланку було занесено в Книгу пошани обкому ЛКСМУ. сільськогосподарської виставки.
1 травня 1957 року понад 250 колгоспників одержали урядові нагороди. Бригадиру тракторної бригади Н.Т. Касьяненку і трактористу П.С. Козаченку присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці. Орденом Леніна нагороджені голова колгоспу Г. Скаженюк, агроном Г.О. Карпинський, бригадири С. Бондаренко, В. Ваховський, А. Кисіль, ланкові М. Довга, М. Кисіль, орденом Трудового Червоного Прапора – голова сільради Г. Довгий.
За рахунок збільшення надходжень від колгоспного виробництва підвищувалися реальні доходи трудівників села. Так. у 1956 році тракторист О. Кисіль одержав 300 пудів хліба тис. крб., ланкова М. Довга - 200 пудів хліба, 9 цнт цукру і близько 15 тис. крб. тощо.
Село дедалі впорядковувалось, в ньому з'явилися нові добротні житла і громадські будівлі. В 1956 році тут збудовано Палац культури на 300 місць з стаціонарною кіноустановкою, бібліотекою, кімнатами для гуртків художньої самодіяльності. У 1956 році 50 колгоспників відзначили новосілля. Більшість сімей мали радіоприймачі, в особистому користуванні колгоспників було 18 мотоциклів.
В 1957–1959 роках колгосп «Шлях до комунізму» об'єднався з 3 артілями сусідніх сіл – Соболівки, Розалівки і Федорівки. Укрупнене господарство в 1960 році мало 8118 гектарів сільськогосподарських угідь, з них 6716 га орної землі, а також 3047 голів великої рогатої худоби, 3478 свиней. В 1960 році в колгоспі на 100 га сільськогосподарських угідь вироблено 226,7 цнт молока, 44,2 цнт м'яса.
У 1961 році на базі укрупненого колгоспу «Шлях до комунізму» створено елітно-насінницьке дослідне господарство Всесоюзного ордена Леніна, ордена Трудового Червоного Прапора інституту селекції і генетики, колгосп реорганізовано в радгосп. Господарство вирощує елітне насіння зернових і технічних культур для північних районів Одеської області. Широкого розвитку набувають також інші галузі сільськогосподарського виробництва, зокрема садівництво, виноградарство. З кожним роком зростає виробництво молока, м'яса. За період з 1961 по 1966 рік виробництво молока на 100 га угідь збільшилось на 25 проц., а м'яса в 2,3 раза.
Партійна організація радгоспу налічує 102 комуністи, з них 26 працюють механізаторами, 23 – в рільництві, 17 – в тваринництві, 8 –спеціалісти сільського господарства. Зросла і комсомольська організація, яка об'єднує 153 комсомольці.
Основний фонд елітно-насінницького господарства на 1 січня 1968 року становив З 637 000 крб.; прибуток за 1967 рік дорівнював 579 404 крб. Земельна площа його - 9593 гектари, в тому числі сільськогосподарських угідь 8117 гектарів, ріллі 6887 га. Урожай зернових та зернобобових культур в 1967 році - 27.1 цнт з гектара, в т.ч. озимої пшениці 29 цнт, кукурудзи – З0.
З садів і виноградників, що займають досить велику площу, збирають високі врожаї фруктів. Так, з 133 га сім'ячкових насаджень зібрано по 32,1 цнт плодів з кожного гектара, кісточкових – по 48,5 цнт з площі 43 гектари.
Сільськогосподарське виробництво має потужну матеріально-технічну базу. Вона включає 2 електростанції, 196 тракторів (в 15-сильному обчисленні), 57 різних комбайнів, 46 вантажних і 6 легкових автомашин. В 1967 році почав працювати завод для очищення насіння з двопотоковою лінією. Будуються машинно-тракторна майстерня, ферма для великої рогатої худоби.
Рік у рік зростає в радгоспі продуктивність праці, що зумовлює збільшення виробництва сільськогосподарської продукції і заробітної плати працівників господарства. Якщо в 1961 році середній денний заробіток в рослинництві дорівнював 2,53 крб., а в тваринництві 2,24 крб., то а 1907 році відповідно 3,54 і 3 91 крб.
За роки семирічки село невпізнанно змінило свос обличчя. Boнo повністю електрифіковане і радіофіковане. Тут з'явилися три нові вулиці. За період з 1951 по 1965 рік 61 проц. сімей спорудили нові
Дивиться також інші населені пункти цього району:
- Чапаєвка
- Старва Кульна
- Станіславка
- Петрівка
- Олексіївка
- Нестоїта
- Любомирка
- Куяльник
- Коси
- Климентове
- Качурівка
- Гонората
- Великий Фонтан
- Борщі