Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
проживало 29 сімей, тобто кожна третя родина. До перемоги Великого Жовтня на території Новоселівки і Софіївки стояло 200 похилих халуп під солом'яною стріхою. В житлах часто тримали й худобу, освітлювались приміщення каганцями. Антисанітарні побутові умови, відсутність медичної допомоги спричинювали поширення серед населення епідемій скарлатини, дифтерії, тифу. У 1875 році на 10 волостей повіту була лише одна лікарня, в якій працювали лікар і чотири фельдшери.
Тяжке становище селянства ускладнювалося майже суцільною неписьменністю. Найближча церковнопарафіяльна школа була за 5 км від Софіїнкн в селі Ставровому. В ній навчалось всього 25 дітей. Прохання жителів села і шкільної ради Ананьївського повіту відкрити школу в Новоселівці залишилось без уваги.
Чисельність населення зростала повільно. Якщо в 1895 році в Новоселівці і Софіївці проживав 751 чоловік, то в 1916 році – 846. Зростання за 20 років становило всього 12 процентів.
Перемога Лютневої буржуазно-демократичної революції не поліпшила становище трудящих. Селяни не одержали землі. Глибока господарська криза в країні, угодовські дії Тимчасового уряду сприяли зростанню революційних настроїв серед населення. Навесні 1917 року біднота відібрала у куркуля Ксендзюка 49 десятин сінокосу і тільки під тиском Одеської селянської спілки погодилася орендувати ці угіддя по 6 крб. за десятину.
Радо зустріло трудяще селянство звістку про перемогу Жовтневого збройного повстання і встановлення Радянської влади в Петрограді. Житель Софіївки, солдат лейб-гвардії гренадерського полку В. Слободянюк брав участь у революційних водіях в столиці у лютому й липні 1917 року, а також у штурмі Зимового палацу та охороні Смольного.
В січні 1918 року в обох селах було встановлено Радянську владу. Ревком у Новоселівці очолив селянин-бідняк І. Яковищенко, в Софіївці – П. Кисіль. Спільними діями ревкомів конфісковувалися поміщицькі маєтки, накреслювалися заходи по здійсненню ленінського декрету про землю.
Але вже па початку березня 1918 року Новоселівку й Софіївку захопили кайзерівські війська. Окупанти відновили старі порядки, повернули поміщикам землю. У селян відбирали хліб та худобу. Тих, хто не виконував розпоряджень німецької військової адміністрації, катували. Так, жорстоко покарано було селян С. Козаченка і С. Назарчука.
Трудяще селянство піднімалось на боротьбу з окупантами. В грудні 1918 року, жителі Новоселівки та Софіївки роззброїли німецький ешелон на станції Бірзула. Вони захопили 2 гармати, 25 кулеметів, сотні гвинтівок, боєприпаси і передали ці трофеї партизанському загонові Стрижака. Активну участь у цій операції взяли Ю. Білецький, С. Косташов, X. Слободянюк, Т. Трачук, Б. Ховрун. Очолював бойову групу більшовик Т. Мазуренко, який раніше працював на одному з заводів Одеси, а потім повернувся в рідне село. Населення всіляко чинило опір і буржуазно-націоналістичній контрреволюції. Зазнала невдачі спроба петлюрівців мобілізувати восени 1919 року жителів цих сіл в свої банди. Біднота, що гуртувалась навколо Т.Мазуренка, відмовлялась йти в петлюрівські частини. Багато селян-бідняків боролося проти ворогів Радянської влади в кавалерійській бригаді Котовського, в загоні Щорса та інших чатсинах і з’єднаннях Червоної Армії. Серед них жителі Новоселівки Ю. Білецький, В Слободянюк, Б. Ховрун, а також жителі навколишеіх сіл брати Василь і Михайло Бригадири, Леонід і Панас Білоус, та інші. В січні 1920 року в районі Ставрового партизанський загін О. Дубенка розгромив одинадцяту бригада, що входила до складу петлюрівських військ. В цьому бою партизанам подали допомогу і селяни Новоселівки та Софіївки.
Після розгрому петлюрівців та денікінців па початку лютого 1920 року в селі відновилася Радянська влада. Ревком, який очолив П. Кисіль, приступив передусім до здійснення ленінського декрету про землю. Поміщицькі та куркульські землі розподілялися між селянами - пересічно по 1,8-2 десятини па чоловіка. У куркулів конфіскували також господарські приміщення та худобу.
Новоселівка
Сторінка 2 з 7
Мосцевих. Орендна плата дорівнювала близько 20 крб. за десятину, тоді як пуд пшениці коштував 80–90 копійок. Трималася тут ще й здольщина тобто робота за половину або третину врожаю. Великим тягарем на плечі трудового селянства лягли податки. В бідняцьких сім’ях хліба вистачало тільки до весни, а жирів вони зовсім не бачили; спали на соломі, постеленій на долівці. Чимало селян не мали навіть власних жител. У найманих квартирах в Софіївці Тяжке становище селянства ускладнювалося майже суцільною неписьменністю. Найближча церковнопарафіяльна школа була за 5 км від Софіїнкн в селі Ставровому. В ній навчалось всього 25 дітей. Прохання жителів села і шкільної ради Ананьївського повіту відкрити школу в Новоселівці залишилось без уваги.
Чисельність населення зростала повільно. Якщо в 1895 році в Новоселівці і Софіївці проживав 751 чоловік, то в 1916 році – 846. Зростання за 20 років становило всього 12 процентів.
Перемога Лютневої буржуазно-демократичної революції не поліпшила становище трудящих. Селяни не одержали землі. Глибока господарська криза в країні, угодовські дії Тимчасового уряду сприяли зростанню революційних настроїв серед населення. Навесні 1917 року біднота відібрала у куркуля Ксендзюка 49 десятин сінокосу і тільки під тиском Одеської селянської спілки погодилася орендувати ці угіддя по 6 крб. за десятину.
Радо зустріло трудяще селянство звістку про перемогу Жовтневого збройного повстання і встановлення Радянської влади в Петрограді. Житель Софіївки, солдат лейб-гвардії гренадерського полку В. Слободянюк брав участь у революційних водіях в столиці у лютому й липні 1917 року, а також у штурмі Зимового палацу та охороні Смольного.
В січні 1918 року в обох селах було встановлено Радянську владу. Ревком у Новоселівці очолив селянин-бідняк І. Яковищенко, в Софіївці – П. Кисіль. Спільними діями ревкомів конфісковувалися поміщицькі маєтки, накреслювалися заходи по здійсненню ленінського декрету про землю.
Але вже па початку березня 1918 року Новоселівку й Софіївку захопили кайзерівські війська. Окупанти відновили старі порядки, повернули поміщикам землю. У селян відбирали хліб та худобу. Тих, хто не виконував розпоряджень німецької військової адміністрації, катували. Так, жорстоко покарано було селян С. Козаченка і С. Назарчука.
Трудяще селянство піднімалось на боротьбу з окупантами. В грудні 1918 року, жителі Новоселівки та Софіївки роззброїли німецький ешелон на станції Бірзула. Вони захопили 2 гармати, 25 кулеметів, сотні гвинтівок, боєприпаси і передали ці трофеї партизанському загонові Стрижака. Активну участь у цій операції взяли Ю. Білецький, С. Косташов, X. Слободянюк, Т. Трачук, Б. Ховрун. Очолював бойову групу більшовик Т. Мазуренко, який раніше працював на одному з заводів Одеси, а потім повернувся в рідне село. Населення всіляко чинило опір і буржуазно-націоналістичній контрреволюції. Зазнала невдачі спроба петлюрівців мобілізувати восени 1919 року жителів цих сіл в свої банди. Біднота, що гуртувалась навколо Т.Мазуренка, відмовлялась йти в петлюрівські частини. Багато селян-бідняків боролося проти ворогів Радянської влади в кавалерійській бригаді Котовського, в загоні Щорса та інших чатсинах і з’єднаннях Червоної Армії. Серед них жителі Новоселівки Ю. Білецький, В Слободянюк, Б. Ховрун, а також жителі навколишеіх сіл брати Василь і Михайло Бригадири, Леонід і Панас Білоус, та інші. В січні 1920 року в районі Ставрового партизанський загін О. Дубенка розгромив одинадцяту бригада, що входила до складу петлюрівських військ. В цьому бою партизанам подали допомогу і селяни Новоселівки та Софіївки.
Після розгрому петлюрівців та денікінців па початку лютого 1920 року в селі відновилася Радянська влада. Ревком, який очолив П. Кисіль, приступив передусім до здійснення ленінського декрету про землю. Поміщицькі та куркульські землі розподілялися між селянами - пересічно по 1,8-2 десятини па чоловіка. У куркулів конфіскували також господарські приміщення та худобу.
Дивиться також інші населені пункти цього району:
- Чапаєвка
- Старва Кульна
- Станіславка
- Петрівка
- Олексіївка
- Нестоїта
- Любомирка
- Куяльник
- Коси
- Климентове
- Качурівка
- Гонората
- Великий Фонтан
- Борщі