Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Нерубайське
НЕРУБАЙСЬКЕ - село, центр сільської Ради, розташоване за 50 км від райцентру і за 5 км від залізничної станції Усатове на лінії Одеса- Київ. Населення - 2997 чоловік. Сільраді підпорядковані села Велика Балка, с. Усатове і селище Усатове.
У Нерубайському - овоче-молочний радгосп ім. Леніна, який має 7160 га землі, в т. ч. 4455 га орної, понад 1000 га зрошуваних земель.
В селі міститься дослідна станція Московського науково-дослідного інституту автотракторної промисловості.
Є середня школа і школа робітничої молоді. Тут працює, заслужений учитель школи УРСР Г. Д. Урманжі. Село має бібліотеку, клуб. За післявоєнні роки споруджено близько 400 житлових будинків.
Нерубайське засновано в 1794 році запорізькими козаками. В 1901 році в селі організовано революційний гурток, учасники якого розповсюджували нелегальну літературу і газету «Искра». На мітингах трудящі закликали «відібрати у поміщиків землю, не ходити до них на роботу». Царська охранка в 1905 році повідомляла про Нерубайське як про село «крамольне»
Партизанський загін з Нерубайського в роки громадянської війни бився з інтервентами і білогвардійцями. Цей загін у складі кавалерійської бригади Г. І. Котовського та частин 41-ї і 45-ї дивізій Червоної Армії брав участь у визволенні м. Одеси від денікінців.
У роки Великої Вітчизняної війни в нерубайських катакомбах знаходилися загони народних месників, які очолювали чекіст - капітан В. А. Молодцов (Бадаєв) та секретар Приміського райкому партії С. Ф. Лазарев.
Уродженець Усатового П. Д. Вериндуб у 1944 році удостоєний (посмертно) звання Героя радянського Союзу.
У центрі села встановлено пам'ятник В. І. Леніну.
У селищі Усатовому досліджувались кургани та безкурганні поховання епохи ранньої бронзи, що дістали назву усатівської культури (початок II тисячоліття до н. е.). В перші століття н. е. біля Нерубайського та Усатового існували поселення черняхівської культури.
В селі міститься дослідна станція Московського науково-дослідного інституту автотракторної промисловості.
Є середня школа і школа робітничої молоді. Тут працює, заслужений учитель школи УРСР Г. Д. Урманжі. Село має бібліотеку, клуб. За післявоєнні роки споруджено близько 400 житлових будинків.
Нерубайське засновано в 1794 році запорізькими козаками. В 1901 році в селі організовано революційний гурток, учасники якого розповсюджували нелегальну літературу і газету «Искра». На мітингах трудящі закликали «відібрати у поміщиків землю, не ходити до них на роботу». Царська охранка в 1905 році повідомляла про Нерубайське як про село «крамольне»
Партизанський загін з Нерубайського в роки громадянської війни бився з інтервентами і білогвардійцями. Цей загін у складі кавалерійської бригади Г. І. Котовського та частин 41-ї і 45-ї дивізій Червоної Армії брав участь у визволенні м. Одеси від денікінців.
У роки Великої Вітчизняної війни в нерубайських катакомбах знаходилися загони народних месників, які очолювали чекіст - капітан В. А. Молодцов (Бадаєв) та секретар Приміського райкому партії С. Ф. Лазарев.
Уродженець Усатового П. Д. Вериндуб у 1944 році удостоєний (посмертно) звання Героя радянського Союзу.
У центрі села встановлено пам'ятник В. І. Леніну.
У селищі Усатовому досліджувались кургани та безкурганні поховання епохи ранньої бронзи, що дістали назву усатівської культури (початок II тисячоліття до н. е.). В перші століття н. е. біля Нерубайського та Усатового існували поселення черняхівської культури.
Дивиться також інші населені пункти цього району:
- Іллінка
- Дачне
- Градениці
- Вигода
- Великий Дальник
- Василівка
- Березань
- Августівка
- Яськи
- Маяки
- Біляївка
- Біляївський район