Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
У відповідь на рішення X з'їзду РКП(б), зокрема про заміну продрозверстки продподатком, селяни Ясенового збільшили носінні площі. Якщо на 1921 рік перейшло незасіяної землі під ярий клин 10,2 тис. десятин, то на весну 1922 року - 2,5 тис. Озимий клин становив у 1922 році 3,3 тис. десятин проти 1 тис. десятин у попередньому році.
Впровадження в життя нової економічної політики супроводилось гострою боротьбою з класовим ворогом. Користуючись тим, що біднота, одержавши від Радянської влади землю, часто не мала змоги її обробляти через відсутність тягла і знарядь праці (плуг і борона припадали на 2 господарства, молотарка - на 100 дворів), куркулі орендували у безкінних селян землю, а їх самих експлуатували як наймитів. Багатії порушували радянські закони про наймання робочої сили, про умови оренди землі тощо. Член КНС, комсомолець, активний сількор А. А. Говорун викривав в обласній газеті «Червоний стен» всілякі махінації куркулів. У 1928 році глитаї вбили мужнього комсомольця.
Прагнучи позбавити селян куркульської кабали, прищепити їм павички колективізму, партійний осередок, Рада розгорнули роботу по залученню трудівників села до різноманітних форм кооперації. У 1923 році в Ясеновому було створено сільськогосподарське кредитне товариство, яке вже на 1 червни 1924 року об'єднувало 90 чоловік. Ще більшим було Ясенівське споживче товариство, яке в 1927 році охоплювало 397 селян. Активно працювали кооперативні товариства «Трудмлин», «Трудмасло», «Маслороб». Дальшим кроком на шляху до організації колгоспів було створення ТСОЗів. У 1925 році в селі виникло перше товариство спільного обробітку землі - «Згода», яке очолив місцевий бідняк С. В. Стягайло. Вже наступного року держава виділила ТСОЗу трактор «Фордзон». Поява на селі сталевого коня стала справжньою подією в житті мешканців Ясенового. Першим сів за його кермо Г. Паровик, а потім і дівчина-трактористка М. X. Бондар.
Завдяки великій організаторській і агітаційній роботі партійного осередку і КИС кількість членів товариства шведко зростала. Тільки влітку 1929 року до нього записалося З6 родин селян-незаможників, а на початку 1930 року загальні збори членів КНС та бідноти, у яких взяли участь 430 чоловік, ухвалили всім вступити и ТСОМ. ЗО січня того ж року президія Ясенівської Другої сільради прийнята рішення схвалити «курс Радянської влади щодо масової колективізації. ТСОЗ було реорганізовано в сільськогосподарську артіль ім. Комінтерну. Класові вороги чинили запеклий опір переходу селянства до колективного ведення господарства, зривали хлібопоставки. Куркулі Ясенового, що засівали по ЗО-40 десятин землі, категорично відмовлялися продавати хліб державі, гноїли зерно. Воші мали зв'язки з бандитами і через них залякували селян, примушували їх відмовлятися від вступу до колгоспі». 15 лютого 1930 року відбулися загальні збори колгоспників, членів КНС, бідноти, наймитів Ясенового, які повністю підтримали лінію Комуністичної партії на ліквідацію куркульства як класу. Було ухвалено розкуркулити місцевих глитаїв, «передати їхнє майно колгоспу, а їх самих вислати за межі України». Протягом 1930 року л сільськогосподарські артілі пішли не тільки бідняки, але й середняки. Того ж року в Ясеновому вже було 7 колгоспів.
Поступово колективні господарства набирали силу, чому великою мірою сприяла Ясенівська машинно-тракторна станція, створена у 1934 році. Механізатори МТС допомагали колгоспникам в оранці і збиранні врожаю, особистим прикладом запалювали їх на самовіддану працю. У 1938 році комбайнер Ясенівської МТС Н. В. Сербин за 21 день зібрав зернові з 490 га, намолотивши з кожного гектара по 22 цнт зерна. На тон час це було великим досягненням. Радянський уряд нагородив механізатора орденом «Знак Пошани». Перший орденоносець села Н. В. Сербин був учасником двох обласних зльотів стахановиів.
Зростала врожайність колгоспних ланів, збільшувалась оплата праці членів артілей. Якщо в 1933 році збирали пересічно по 8-10 цнт зернових з га, то в 1939 році - вже по 16-18 цнт. В достатку жила кожна родина. Колгоспники одержували на трудодень по 4-6 кг хліба, чимало городини, картоплі тощо. Поряд із зростанням добробуту підвищувався культурний рівень населення.
Ясенове Друге
Сторінка 3 з 7
союзу робітників і селян. Він мав спеціальний фонд, з якого виділяв кредити для бідняків на придбання тягла, брав участь в опікунській раді у справах сиріт тощо. Рік у рік міцнів авторитет комітету незаможних селян, зростив його кількісний склад. Уже на початку 1929 року він налічував 500 членів. Впровадження в життя нової економічної політики супроводилось гострою боротьбою з класовим ворогом. Користуючись тим, що біднота, одержавши від Радянської влади землю, часто не мала змоги її обробляти через відсутність тягла і знарядь праці (плуг і борона припадали на 2 господарства, молотарка - на 100 дворів), куркулі орендували у безкінних селян землю, а їх самих експлуатували як наймитів. Багатії порушували радянські закони про наймання робочої сили, про умови оренди землі тощо. Член КНС, комсомолець, активний сількор А. А. Говорун викривав в обласній газеті «Червоний стен» всілякі махінації куркулів. У 1928 році глитаї вбили мужнього комсомольця.
Прагнучи позбавити селян куркульської кабали, прищепити їм павички колективізму, партійний осередок, Рада розгорнули роботу по залученню трудівників села до різноманітних форм кооперації. У 1923 році в Ясеновому було створено сільськогосподарське кредитне товариство, яке вже на 1 червни 1924 року об'єднувало 90 чоловік. Ще більшим було Ясенівське споживче товариство, яке в 1927 році охоплювало 397 селян. Активно працювали кооперативні товариства «Трудмлин», «Трудмасло», «Маслороб». Дальшим кроком на шляху до організації колгоспів було створення ТСОЗів. У 1925 році в селі виникло перше товариство спільного обробітку землі - «Згода», яке очолив місцевий бідняк С. В. Стягайло. Вже наступного року держава виділила ТСОЗу трактор «Фордзон». Поява на селі сталевого коня стала справжньою подією в житті мешканців Ясенового. Першим сів за його кермо Г. Паровик, а потім і дівчина-трактористка М. X. Бондар.
Завдяки великій організаторській і агітаційній роботі партійного осередку і КИС кількість членів товариства шведко зростала. Тільки влітку 1929 року до нього записалося З6 родин селян-незаможників, а на початку 1930 року загальні збори членів КНС та бідноти, у яких взяли участь 430 чоловік, ухвалили всім вступити и ТСОМ. ЗО січня того ж року президія Ясенівської Другої сільради прийнята рішення схвалити «курс Радянської влади щодо масової колективізації. ТСОЗ було реорганізовано в сільськогосподарську артіль ім. Комінтерну. Класові вороги чинили запеклий опір переходу селянства до колективного ведення господарства, зривали хлібопоставки. Куркулі Ясенового, що засівали по ЗО-40 десятин землі, категорично відмовлялися продавати хліб державі, гноїли зерно. Воші мали зв'язки з бандитами і через них залякували селян, примушували їх відмовлятися від вступу до колгоспі». 15 лютого 1930 року відбулися загальні збори колгоспників, членів КНС, бідноти, наймитів Ясенового, які повністю підтримали лінію Комуністичної партії на ліквідацію куркульства як класу. Було ухвалено розкуркулити місцевих глитаїв, «передати їхнє майно колгоспу, а їх самих вислати за межі України». Протягом 1930 року л сільськогосподарські артілі пішли не тільки бідняки, але й середняки. Того ж року в Ясеновому вже було 7 колгоспів.
Поступово колективні господарства набирали силу, чому великою мірою сприяла Ясенівська машинно-тракторна станція, створена у 1934 році. Механізатори МТС допомагали колгоспникам в оранці і збиранні врожаю, особистим прикладом запалювали їх на самовіддану працю. У 1938 році комбайнер Ясенівської МТС Н. В. Сербин за 21 день зібрав зернові з 490 га, намолотивши з кожного гектара по 22 цнт зерна. На тон час це було великим досягненням. Радянський уряд нагородив механізатора орденом «Знак Пошани». Перший орденоносець села Н. В. Сербин був учасником двох обласних зльотів стахановиів.
Зростала врожайність колгоспних ланів, збільшувалась оплата праці членів артілей. Якщо в 1933 році збирали пересічно по 8-10 цнт зернових з га, то в 1939 році - вже по 16-18 цнт. В достатку жила кожна родина. Колгоспники одержували на трудодень по 4-6 кг хліба, чимало городини, картоплі тощо. Поряд із зростанням добробуту підвищувався культурний рівень населення.
Дивиться також інші населені пункти цього району: