Сторінка 2 з 7
безпорядки» проводили солдати. Під солдатів селяни довідалися і про Лютневу буржуазно-демократичну революцію. На початку березня солдат-фронтовик М. 0. Христенко заявив на мітингу: «Нема царя. Скинули Миколку! Не слухайте нікого. Революція в Росії. Це я вам вірно кажу» і закликав селян захоплювати поміщицьку землю.
У квітні н селі було засновано земельний комітет, який мав розв'язувати конфлікти між хліборобами і землевласниками. Проте комітет очолив боротьбу селян за зниження орендної плати і революційне розв'язання земельного питання.
Чимало жителів Ясенового брало участь у боротьбі за перемогу соціалістичної революції, допомагало молодій Радянській республіці відстояти завоювання Жовтня в роки громадянської війни та інтервенції. Так, М. Н. Купченко був у 1918 році секретарем полкового військово-революційного комітету 147-го Самарського піхотного полку. О. А. Ейдеміллер служив у дивізії латиських стрільців, якою командував 1 І. Вацетіс. 18 березня 1918 року він був у числі тих, кому довірили супроводити урядовий поїзд під час переїзду Радянського уряду з Петрограда до Москви. В лавах Червоної Армії боролися проти ворогів Н. К. Пашківський, А. Ф. Фурзол, Ф. Пожар, X. П. Гібліян та багато інших. У самому Ясеновому Радянську владу встановили на початку 1918 року. Ревком, до якого перейшли влада, тільки-но приступив до розподілу між селянами земель поміщика Іжицького і державного фонду, як село захопили австро-німецькі війська. Влітку 1918 року місцеві жителі вигнали звідси загін гетьманців, який тероризував населення. У листопаді німецькі загарбника змушені були залишити село, але на їх місце прийшли петлюрівці.
В цей час у Ясенове з фронту повернувся поранений X. П. Гібліян. Він привіз більшовицькі листівки, декрети II з'їзду Рад. Із хати в хату передавалися ці документи. Гібліян та його товариші проводили серед населення велику роз'яснювальну роботу, закликали чинити опір петлюрівським властям. Під впливом цієї агітації мешканці Ясенового всіляко уникали мобілізації до армії, створеної буржуазно-націоналістичною Директорією.
Вороги натрапили на слід X. П. Гібліяна і йому довелося виїхати в Ананьїв, де він встановив зв'язок із більшовицьким підпіллям. Годі ж його прийняли до лав РКП(б). Влітку 1919 року X. П. Гібліян разом з більшовиком Г. В. Глізнуцею виїхав за завданням партії в Ясенове для організації боротьби проти денікінців. На початку березня 1920 року, після визволення села Червоною Армією від білогвардійців, у Ясеновому відбувся великий мітинг, на якому жителі обрали волосний революційний комітет. Його головою став Г. В. Глізнуца.
Ревком з активною допомогою населення розподіляв землю між селянами, провадив заготівлю хліба за продрозверсткою тощо. Він подбав і про відкриття школи, її якій навчалося 300 учнів. Діяльність ревкому значно пожвавилась після організації в селі партійного осередку. Він був створений у травні 1920 року і налічував 5 комуністів3. Секретарем обрали X. П. Гібліяна.
Зміцненню Радянської влади в Ясеновому чинили шалений опір куркулі, бандити. Особливо тероризувала населення банда Заболотного, що переховувалась у Балтських лісах, а також банда Тютюнника. Населення Ясенового активно допомагало ревкому виловлювати та знешкоджувати бандитів. Боротьбу проти них проводив взвод комуністичного батальйону Аниньївського повітового ревкому, яким командував мешканець села К. П. Нетеса. До загону вступили комуністи і безпартійні активісти Ясенового. В 1921 році бригада Г. І. Котовського розгромила банду Тютюнника, а згодом перестала існувати і зграя Заболотного.
Під керівництвом партосередку влітку 1920 року в Ясеновому утворилась комсомольська організацій на чолі з Н. К. Пашківським. Першими комсомол і. цими була М. Н. Купченко, А. А. Говорун та інші - всього 28 чоловік. Незабаром ця організація вже об'єднувала близько 70 юнаків і дівчат. Комсомольці стали ватажком молоді. З їх ініціативи було відкрито хату-читальню, споруджено клуб.
Опорою ревкому, а потім Ради у проведенні в життя постанов і розпоряджень партії та уряду став комнезам Ясенового, організований 7 липня 1920 року. До нього входило 300 найбідніших селян: 280 чоловіків та 80 жінок. КНС збирав продрозверстку, а потім продподаток. вилучав продовольчі лишки у куркулів, проводив підготовку молоді до служби в Червоній Армії, розгорнув агітаційну роботу серед жіноцтва тощо. Діяльність комнезаму була спрямована на залучення до соціалістичного будівництва широких мас селянства, зміцнення
Дивиться також інші населені пункти цього району: