Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
підтримав ініціативу селян Задунаївки і звернувся з закликом про організацію колгоспів в усьому районі. .
Колгосп «Серп і молот» мав тоді 1023 га землі, 113 коней, 64 вози, 42 плуги, 44 борони. 51 культиватор, 6 жниварок, 2 кукурудзяні сівалки. Держава допомогла артілі насінням, а також довгостроковою позикою. Навесні 1941року на полях працювало 2 трактори.
Успішно була проведена весняна сівба, зрів перший колгоспний урожай. Главанська МТС виділила господарству молотарку і косарку. Колгоспники чекали жнив. Проте на Батьківщину напала фашистська Німеччина, а з нею і боярська Румунія. Вже п перші дні трудящі Задунаївки разом з усім радянським народом стали на захист своєї свободи і незалежності. Багато жителів пішло до лав Червоної Армії. Незважаючи на опір частин радянських військ, вранці 22 липня фашисти захопили село.
З перших днів окупації в приміщенні школи було розташовано примарію. Примарем окупанти призначили куркуля Ненова. Селяни були обкладені великими податками. В разі ж несвоєчасної сплати їх штрафували; коли й це не помагало, тоді опечатували скриню з речами або чіпляли замок і печатку на селянську хату і не знімали доти, аж поки її власник не сплачував податку. Виконуючи накази окупаційної влади, примар заборонив носити навіть національний болгарський одяг (червоний пояс тощо). В школі почалася румунізація. Болгарська мова була заборонена. Навчали тільки хлопців, а дівчаток не приймали. Основними предметами були румунська мова, закон божий, арифметика. Діти куркулів сиділи за партою в першому ряду, більш-менш заможні — в другому, а діти бідняків — займали останні ряди парт.
На тимчасово окупованій території почалися репресії, гоніння на колишніх активістів і членів колгоспу. Куркулі підняли голову; фашистська влада повернула їм землю. Колгоспне добро розтягли, урожай зібрали і відвезли до Румунії. Почала свою звірячу діяльність жандармерія, на поталу якій куркулі видали активістів С. Бянова, І. Тодорова, Г. Стоянова, Ф. Іванова. В концтаборі в Кишиневі до дня визволення просидів і Г. Іванов. П. Ротара, Ф. Лицкана, М. Станева та інших жандарми жорстоко побили. Коли наприкінці 1941 року в село повернулися сім’ї Д. Вакаренкова, С. Цвяткова, П. Петрова, М. Данчева, М. Ніколова, які не змогли евакуюватися в східні райони країни, жандарми не пустили їх в село, а поселили в степу в маленькій мазанці. Незважаючи на найсуворішу заборону румунських бояр, односельчани допомагали своїм землякам. Г. С. Ташев та інші, ризикуючи життям, потай добиралися до них і приносили продукти харчування й одяг. Лише через рік їм дозволили переселитися в село. Проте вони були під постійним наглядом сигуранци, їх весь час викликали на допит.
Та залякати радянських людей окупантам не вдалося. В селі була створена партизанська група, до якої входили Ф. І. Бянов, П. І. Петров, Г. Г. Стоянов, І. І. Тодоров, М. М. Луцкан, М. І. Станев, М. І. Данчев та інші. Цс були комуністи і безпартійні. Свою роботу вони спрямовували па нещадне розвінчування брехливої фашистської пропаганди, інформували населення про становище на фронтах, про героїчні битви Червоної Армії з ворогом.
Люди вірили в перемогу Радянської Армії, з нетерпінням чекали на її повернення. Комсомолець А. І. Ротар заховав колгоспний червоний прапор і зберігав його до часу визволення села. Він також зберіг портрет В. І. Леніна.
26 серпня 1944 року війська 3-го Українського фронту визволили Задунаївку. Почалося відродження села. З фронту поверталися воїни. За героїзм і відвагу 10 чол. нагороджені орденами і медалями. Серед них М. Г. Мігов, С. Ф. Касса та інші.
В селі 28 серпня 1944 року відбулися вибори до сільської Ради. При ній було створено земельну, торговельно-кооперативну, культурно-освітню та охорони здоров’я комісії. Сільська Рада провела значну роботу по відродженню життя. Ще в 1944 році було зібрано для дітей-сиріт, а також для дітей, батьки яких були в лавах Червоної Армії, 10 тис. крб., відкрито школу, ясла, дитячий садок.
Задунаївка
Сторінка 4 з 7
11 березня 1941 року селяни, що виявили бажання вступити до колгоспу, зібралися на збори і вирішили створити колгоспи під назвою «Серп і молот». До нього вступило 122 родини. Почин задунаївців знайшов широкий відгук у Ново-Іванівському районі, до якого в той час входило село. Райком партії Колгосп «Серп і молот» мав тоді 1023 га землі, 113 коней, 64 вози, 42 плуги, 44 борони. 51 культиватор, 6 жниварок, 2 кукурудзяні сівалки. Держава допомогла артілі насінням, а також довгостроковою позикою. Навесні 1941року на полях працювало 2 трактори.
Успішно була проведена весняна сівба, зрів перший колгоспний урожай. Главанська МТС виділила господарству молотарку і косарку. Колгоспники чекали жнив. Проте на Батьківщину напала фашистська Німеччина, а з нею і боярська Румунія. Вже п перші дні трудящі Задунаївки разом з усім радянським народом стали на захист своєї свободи і незалежності. Багато жителів пішло до лав Червоної Армії. Незважаючи на опір частин радянських військ, вранці 22 липня фашисти захопили село.
З перших днів окупації в приміщенні школи було розташовано примарію. Примарем окупанти призначили куркуля Ненова. Селяни були обкладені великими податками. В разі ж несвоєчасної сплати їх штрафували; коли й це не помагало, тоді опечатували скриню з речами або чіпляли замок і печатку на селянську хату і не знімали доти, аж поки її власник не сплачував податку. Виконуючи накази окупаційної влади, примар заборонив носити навіть національний болгарський одяг (червоний пояс тощо). В школі почалася румунізація. Болгарська мова була заборонена. Навчали тільки хлопців, а дівчаток не приймали. Основними предметами були румунська мова, закон божий, арифметика. Діти куркулів сиділи за партою в першому ряду, більш-менш заможні — в другому, а діти бідняків — займали останні ряди парт.
На тимчасово окупованій території почалися репресії, гоніння на колишніх активістів і членів колгоспу. Куркулі підняли голову; фашистська влада повернула їм землю. Колгоспне добро розтягли, урожай зібрали і відвезли до Румунії. Почала свою звірячу діяльність жандармерія, на поталу якій куркулі видали активістів С. Бянова, І. Тодорова, Г. Стоянова, Ф. Іванова. В концтаборі в Кишиневі до дня визволення просидів і Г. Іванов. П. Ротара, Ф. Лицкана, М. Станева та інших жандарми жорстоко побили. Коли наприкінці 1941 року в село повернулися сім’ї Д. Вакаренкова, С. Цвяткова, П. Петрова, М. Данчева, М. Ніколова, які не змогли евакуюватися в східні райони країни, жандарми не пустили їх в село, а поселили в степу в маленькій мазанці. Незважаючи на найсуворішу заборону румунських бояр, односельчани допомагали своїм землякам. Г. С. Ташев та інші, ризикуючи життям, потай добиралися до них і приносили продукти харчування й одяг. Лише через рік їм дозволили переселитися в село. Проте вони були під постійним наглядом сигуранци, їх весь час викликали на допит.
Та залякати радянських людей окупантам не вдалося. В селі була створена партизанська група, до якої входили Ф. І. Бянов, П. І. Петров, Г. Г. Стоянов, І. І. Тодоров, М. М. Луцкан, М. І. Станев, М. І. Данчев та інші. Цс були комуністи і безпартійні. Свою роботу вони спрямовували па нещадне розвінчування брехливої фашистської пропаганди, інформували населення про становище на фронтах, про героїчні битви Червоної Армії з ворогом.
Люди вірили в перемогу Радянської Армії, з нетерпінням чекали на її повернення. Комсомолець А. І. Ротар заховав колгоспний червоний прапор і зберігав його до часу визволення села. Він також зберіг портрет В. І. Леніна.
26 серпня 1944 року війська 3-го Українського фронту визволили Задунаївку. Почалося відродження села. З фронту поверталися воїни. За героїзм і відвагу 10 чол. нагороджені орденами і медалями. Серед них М. Г. Мігов, С. Ф. Касса та інші.
В селі 28 серпня 1944 року відбулися вибори до сільської Ради. При ній було створено земельну, торговельно-кооперативну, культурно-освітню та охорони здоров’я комісії. Сільська Рада провела значну роботу по відродженню життя. Ще в 1944 році було зібрано для дітей-сиріт, а також для дітей, батьки яких були в лавах Червоної Армії, 10 тис. крб., відкрито школу, ясла, дитячий садок.
Дивиться також інші населені пункти цього району:
- Холмське
- Теплиця
- Павлівка
- Острівне
- Мирнопілля
- Кам’янське
- Делень
- Главані
- Вознесенка Перша
- Виноградівка
- Веселий Кут
- Нова Іванівка