Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
У 1923 році сигуранца натрапила на слід організації, арештувала Г.
Кальчева, Д. Ненова, С. Ф. Касса, П. Ташева та інших підпільників. Їх закували в кайдани і відправили до ізмаїльської тюрми, а потім до Кишинева. Понад півроку в одній камері кишинівської в’язниці перебували Г. Кальчев, Д. Ненов, С. Ф. Касса і П. Ташев разом з секретарем підпільного Бессарабського комітету партії П. Ткаченком. П. Ткаченко організував у камері політшколу. Ув’язнені вивчали праці В. І. Леніна «Що робити?», «Дві тактики соціал-демократії в демократичній революції» та інші твори. П. Ткаченко роз’яснював цілі й завдання комуністів.
Після звільнення з тюрми в 1924 році С. Ф. Касса та інші члени підпільної організації повернулись до Задунаївки і почали готуватися до Татарбунарського повстання. В підвалі млина вони закопали розібрані кулемети. Підготовкою керував М. Шишман, який приїздив з Болграда в Задунаївку й зупинявся на нелегальній квартирі у І. І. Ротара. Але через передчасний виступ селян інших сіл вони не змогли взяти участь у Татарбунарському повстанні.
Жорстоко розправившись з повстанцями, румунський буржуазний уряд шукав собі опори серед місцевих куркулів і сприяв їх збагаченню за рахунок розорення бідняцтва. Користуючись безвихідним становищем бідняків, куркулі скуповували в них за безцінь землі. Це стало причиною того, що в 1925-1926 рр. 40 знедолених сімей, покинувши рідні краї, поїхали шукати щастя в Бразілії, Аргентині, Уругваї. Немало з них через брак коштів так і не змогли повернутись на батьківщину.
У січні 1929 року Задунаївський підпільний революційний комітет одержав перший номер революційної газети «Рабоче-крестьянская правда», яку видавав Бессарабський підпільний комітет Комуністичної партії. Розповсюджував її в селі місцевий учитель Г. П. Бянов. Газету читали потайки в селянських сім’ях. Але жандарми вислідили підпільників і в квітні 1929 року заарештували С. Ф. Кассу і засудили його на 5 років, посадивши до в’язниці Дофтана.
Значно погіршало становище селян у роки загальної світової економічної кризи 1929—1933 рр., коли за рахунок трудящих уряд намагався поправити становище казни. З селян стягували багато різних податків, у т. ч. грунтовий, мастковий, прибутковнй, податок з обороту та інші. Внаслідок цього значна частина селянських земель за борги потрапила до місцевих куркулів Андонова, Стоянова, Тодорова. Божкова, Дебелица, Велева та інших. Кожен з них мав 30—50 десятин землі. В той же час тут налічувалось 40 безкінних господарств. Куркулі брали в оренду землі, наймали на роботу за дешеву ціну батраків, закабалювали бідноту і забирали в неї майбутній урожай. Все це поглиблювало класові суперечності на селі і загострювало боротьбу бідноти проти куркульства.
Жителі Задунаївки, перебуваючи під тяжким гнітом румунських бояр та місцевих куркулів, з нетерпінням чекали допомоги Країни Рад в їх боротьбі за соціальне і національне визволення. Цей час настав 28 червня 1940 року, коли в село прийшла Червона Армія. Активісти разом з С. Ф. Кассою піднесли хліб-сіль командирові підрозділу Червоної Армії. На будинку колишньої примарії замайорів червоний прапор, з'явилися лозунги: «Хай живе Радянська влада!», «Пролетарі всіх країн,єднайтеся!».
На зборах села обрали орган влади – сільську Раду. Головою її став С. Ф. Касса. Було проведено націоналізацію куркульських земель і розподілено їх серед бідняцьких господарств. Радянські органи взяли на облік майно сільської буржуазії, що втекла із Задунаївки, націоналізували млини, сховища, крамниці, комори, будинки, що належали експлуататорам.
Сільська Рада за допомогою активістів склала списки неписьменних, взяла на облік дітей шкільного віку. 15 вересня 1940 року почалось навчання в школі. Одночасно розгорнулася робота по ліквідації неписьменності і малописьменності серед дорослого населення. Місцевим вчителям допомагали педагоги, які приїхали з східних областей країни. Вони охоче ділилися з колегами своїм досвідом. В селі відкрили хату-читальню, клуб. Восени в клубі організували гурток по вивченню Статуту ВЛКСМ, а в січні 1941 року утворилася перша комсомольська організація з 9 чол. Секретарем її був А. І. Ротар.
Задунаївка
Сторінка 3 з 7
Болграда й Ізмаїла, готували населення Задунаївки до повстання за возз’єднання з Радянською Батьківщиною.У 1923 році сигуранца натрапила на слід організації, арештувала Г.
Після звільнення з тюрми в 1924 році С. Ф. Касса та інші члени підпільної організації повернулись до Задунаївки і почали готуватися до Татарбунарського повстання. В підвалі млина вони закопали розібрані кулемети. Підготовкою керував М. Шишман, який приїздив з Болграда в Задунаївку й зупинявся на нелегальній квартирі у І. І. Ротара. Але через передчасний виступ селян інших сіл вони не змогли взяти участь у Татарбунарському повстанні.
Жорстоко розправившись з повстанцями, румунський буржуазний уряд шукав собі опори серед місцевих куркулів і сприяв їх збагаченню за рахунок розорення бідняцтва. Користуючись безвихідним становищем бідняків, куркулі скуповували в них за безцінь землі. Це стало причиною того, що в 1925-1926 рр. 40 знедолених сімей, покинувши рідні краї, поїхали шукати щастя в Бразілії, Аргентині, Уругваї. Немало з них через брак коштів так і не змогли повернутись на батьківщину.
У січні 1929 року Задунаївський підпільний революційний комітет одержав перший номер революційної газети «Рабоче-крестьянская правда», яку видавав Бессарабський підпільний комітет Комуністичної партії. Розповсюджував її в селі місцевий учитель Г. П. Бянов. Газету читали потайки в селянських сім’ях. Але жандарми вислідили підпільників і в квітні 1929 року заарештували С. Ф. Кассу і засудили його на 5 років, посадивши до в’язниці Дофтана.
Значно погіршало становище селян у роки загальної світової економічної кризи 1929—1933 рр., коли за рахунок трудящих уряд намагався поправити становище казни. З селян стягували багато різних податків, у т. ч. грунтовий, мастковий, прибутковнй, податок з обороту та інші. Внаслідок цього значна частина селянських земель за борги потрапила до місцевих куркулів Андонова, Стоянова, Тодорова. Божкова, Дебелица, Велева та інших. Кожен з них мав 30—50 десятин землі. В той же час тут налічувалось 40 безкінних господарств. Куркулі брали в оренду землі, наймали на роботу за дешеву ціну батраків, закабалювали бідноту і забирали в неї майбутній урожай. Все це поглиблювало класові суперечності на селі і загострювало боротьбу бідноти проти куркульства.
Жителі Задунаївки, перебуваючи під тяжким гнітом румунських бояр та місцевих куркулів, з нетерпінням чекали допомоги Країни Рад в їх боротьбі за соціальне і національне визволення. Цей час настав 28 червня 1940 року, коли в село прийшла Червона Армія. Активісти разом з С. Ф. Кассою піднесли хліб-сіль командирові підрозділу Червоної Армії. На будинку колишньої примарії замайорів червоний прапор, з'явилися лозунги: «Хай живе Радянська влада!», «Пролетарі всіх країн,єднайтеся!».
На зборах села обрали орган влади – сільську Раду. Головою її став С. Ф. Касса. Було проведено націоналізацію куркульських земель і розподілено їх серед бідняцьких господарств. Радянські органи взяли на облік майно сільської буржуазії, що втекла із Задунаївки, націоналізували млини, сховища, крамниці, комори, будинки, що належали експлуататорам.
Сільська Рада за допомогою активістів склала списки неписьменних, взяла на облік дітей шкільного віку. 15 вересня 1940 року почалось навчання в школі. Одночасно розгорнулася робота по ліквідації неписьменності і малописьменності серед дорослого населення. Місцевим вчителям допомагали педагоги, які приїхали з східних областей країни. Вони охоче ділилися з колегами своїм досвідом. В селі відкрили хату-читальню, клуб. Восени в клубі організували гурток по вивченню Статуту ВЛКСМ, а в січні 1941 року утворилася перша комсомольська організація з 9 чол. Секретарем її був А. І. Ротар.
Дивиться також інші населені пункти цього району:
- Холмське
- Теплиця
- Павлівка
- Острівне
- Мирнопілля
- Кам’янське
- Делень
- Главані
- Вознесенка Перша
- Виноградівка
- Веселий Кут
- Нова Іванівка