Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Село успішно заліковувало рани війни. Комуністи йшли в перших лавах передовиків. Сів за кермо трактора демобілізований воїн Г. П. Михайличенко. У колгоспі «Шлях до соціалізму» відмінно працював комбайновий агрегат комуніста М.М. Сушка, який 1949 року зібрав урожай на площі 300 га. Прославилась ударною працею комсомолка депутат сільської Ради Г. І. Цибуля. Очоленій нею бригаді механізаторів першій у селі присвоєно звання тракторної бригади високої культури сільськогосподарського виробництва.
За почином партійної організації колгоспу ім. Фрунзе, яка звернулась до працівників сільського господарства Біляївського району з закликом достроково і без втрат зібрати врожай кукурудзи і соняшнику, розгорнулось масове соціалістичне змагання.
Значного розвитку досягли яськівські колгоспи в 50-х роках. Колгоспники вирощували нові культури - рис та бавовник. Набагато розширились площі під виноградними плантаціями. Успішно запроваджувався комплекс іригаційних та меліоративних робіт. Після вересневого (1953 р.) Пленуму ЦК КПРС колгоспники артілі ім. Фрунзе вирішили освоїти 100 га заплавних земель, розширити парникове господарство. Колгосп ім. 14-річчя Жовтня у 1954 році перевиконав план освоєння заплавних земель та зайняв перше місце н районі по надоях молока.
У 1954-1955 рр. покладено початок суцільній електрифікації села. Велику допомогу в цьому подали шефи - робітники Одеського заводу ім. Старостіна та морського порту. Вони встановили в селі кілька генераторів, струм від яких пішов на тваринницькі ферми. Завдяки цьому на фермах застосували електродоїння та автонапування.
Щоб успішніше боротись за зміцнення економічної бази, три яськівські артілі об'єдналися в один колгосп, а 1960 року цей колгосп реорганізувався в радгосп «Дружба народів». Зважаючи на місцеві умови, на близькість до обласного центру, радгосп спеціалізується в овочево-молочному напрямку.
За роки семирічки радгосп досягнув відчутних наслідків у своєму господарюванні, він став рентабельним господарством. Найбільш вигідними і прибутковими виявились овочі, які вирощуються на площі 700 га заплавних земель. Протягом 1959- 1965 рр. радгосп регулярно постачав Одесі по 5-6 тис. тонн помідорів, капусти, баклажанів та іншої городини. На кінець семирічки сума доходів радгоспу перевищила 150 тис. карбованців.
У радгоспі виросли чудові майстри овочівницької справи. Бригадир 3-го відділення комуніст Г. С. Карауш свій трудовий шлях почав у 1930 році в колгоспі ім. Фрунзе. Учасник війни, десантник, з орденом Червоної Зірки повернувся він у 1945 році до рідного села. Спочатку працював заступником голови колгоспу ім. Фрунзе, а в 1956 році очолив сільську Раду. З 1960 року за власним бажанням працює бригадиром городницької бригади. На відвойованих у плавнів землях його бригада щороку вирощує по 250—300 цнт овочів з га при найнижчій по радгоспу собівартості кожного центнера продукції. У 1966 році Г. С. Караушу присвоєно високе звання Героя Соціалістичної Праці .
Значних успіхів добились бригади комуністів П. І. Пахомова, І. І. Берестенка, ланки К. І. Мойси та інші. Завдяки сумлінній праці робітників радгосп успішно виконай взяті на семирічку зобов'язання і впевнено взяв рубежі двох років поточної п'ятирічки.
Чільне місце в економіці радгоспу посідає тваринництво. За роки семирічки ця галузь господарства теж стала прибутковою. У 1962 році в радгоспі завершили будівництво 14 корівників, повністю механізували трудомісткі процеси. Вмілим організатором і справжнім майстром у тваринництві виявила себе Г. Базик, яка після закінчення сільськогосподарського інституту спочатку була зоотехніком, а згодом стала завідуючою молочно-товарної ферми. Додержання всіх вимог зоотехніки на годівлі та догляді тварин сприяли збільшенню надоїв молока до 2100 кг від кожної корови. Собівартість одного центнера молока на фермі протягом семирічки становила 9.8 крб. при плані 11 крб. Великих успіхів досягли доярки М. Іллюк. Н. Пожар, К. Клименко, механік О. Олефір. Нині радгосп «Дружба народів» мас 5690 га земельних угідь, 90 тракторів, 14 комбайнів, 70 автомашин та понад 250 інших сільськогосподарських машин. З 1967 року близько 80 проц. усіх робіт у рільництві і тваринництві виконувалось машинами, кукурудза на силос вирощується без будь-яких затрат ручної праці.
За роки семирічки і поточної п'ятирічки радгосп став великим підприємством по переробці сільськогосподарської сировини. 1966 року випустив першу продукцію консервний завод. У наступному році він виробив 2.5 млн. умовних банок консервів (овочів, томатного та яблучного соків),
Яськи
Сторінка 6 з 7
скверів. На могилі 37 воїнів Радянської Армії, що загинули при визволенні Яськів. жителі села в 1947 році спорудили пам'ятник . Відновлювалось культурно-освітнє життя. У вересні 1945 року відкрились двері капітально відремонтованої школи. З ініціативи комсомольців влітку 1940 року відремонтовано клуб. За почином партійної організації колгоспу ім. Фрунзе, яка звернулась до працівників сільського господарства Біляївського району з закликом достроково і без втрат зібрати врожай кукурудзи і соняшнику, розгорнулось масове соціалістичне змагання.
Значного розвитку досягли яськівські колгоспи в 50-х роках. Колгоспники вирощували нові культури - рис та бавовник. Набагато розширились площі під виноградними плантаціями. Успішно запроваджувався комплекс іригаційних та меліоративних робіт. Після вересневого (1953 р.) Пленуму ЦК КПРС колгоспники артілі ім. Фрунзе вирішили освоїти 100 га заплавних земель, розширити парникове господарство. Колгосп ім. 14-річчя Жовтня у 1954 році перевиконав план освоєння заплавних земель та зайняв перше місце н районі по надоях молока.
У 1954-1955 рр. покладено початок суцільній електрифікації села. Велику допомогу в цьому подали шефи - робітники Одеського заводу ім. Старостіна та морського порту. Вони встановили в селі кілька генераторів, струм від яких пішов на тваринницькі ферми. Завдяки цьому на фермах застосували електродоїння та автонапування.
Щоб успішніше боротись за зміцнення економічної бази, три яськівські артілі об'єдналися в один колгосп, а 1960 року цей колгосп реорганізувався в радгосп «Дружба народів». Зважаючи на місцеві умови, на близькість до обласного центру, радгосп спеціалізується в овочево-молочному напрямку.
За роки семирічки радгосп досягнув відчутних наслідків у своєму господарюванні, він став рентабельним господарством. Найбільш вигідними і прибутковими виявились овочі, які вирощуються на площі 700 га заплавних земель. Протягом 1959- 1965 рр. радгосп регулярно постачав Одесі по 5-6 тис. тонн помідорів, капусти, баклажанів та іншої городини. На кінець семирічки сума доходів радгоспу перевищила 150 тис. карбованців.
У радгоспі виросли чудові майстри овочівницької справи. Бригадир 3-го відділення комуніст Г. С. Карауш свій трудовий шлях почав у 1930 році в колгоспі ім. Фрунзе. Учасник війни, десантник, з орденом Червоної Зірки повернувся він у 1945 році до рідного села. Спочатку працював заступником голови колгоспу ім. Фрунзе, а в 1956 році очолив сільську Раду. З 1960 року за власним бажанням працює бригадиром городницької бригади. На відвойованих у плавнів землях його бригада щороку вирощує по 250—300 цнт овочів з га при найнижчій по радгоспу собівартості кожного центнера продукції. У 1966 році Г. С. Караушу присвоєно високе звання Героя Соціалістичної Праці .
Значних успіхів добились бригади комуністів П. І. Пахомова, І. І. Берестенка, ланки К. І. Мойси та інші. Завдяки сумлінній праці робітників радгосп успішно виконай взяті на семирічку зобов'язання і впевнено взяв рубежі двох років поточної п'ятирічки.
Чільне місце в економіці радгоспу посідає тваринництво. За роки семирічки ця галузь господарства теж стала прибутковою. У 1962 році в радгоспі завершили будівництво 14 корівників, повністю механізували трудомісткі процеси. Вмілим організатором і справжнім майстром у тваринництві виявила себе Г. Базик, яка після закінчення сільськогосподарського інституту спочатку була зоотехніком, а згодом стала завідуючою молочно-товарної ферми. Додержання всіх вимог зоотехніки на годівлі та догляді тварин сприяли збільшенню надоїв молока до 2100 кг від кожної корови. Собівартість одного центнера молока на фермі протягом семирічки становила 9.8 крб. при плані 11 крб. Великих успіхів досягли доярки М. Іллюк. Н. Пожар, К. Клименко, механік О. Олефір. Нині радгосп «Дружба народів» мас 5690 га земельних угідь, 90 тракторів, 14 комбайнів, 70 автомашин та понад 250 інших сільськогосподарських машин. З 1967 року близько 80 проц. усіх робіт у рільництві і тваринництві виконувалось машинами, кукурудза на силос вирощується без будь-яких затрат ручної праці.
За роки семирічки і поточної п'ятирічки радгосп став великим підприємством по переробці сільськогосподарської сировини. 1966 року випустив першу продукцію консервний завод. У наступному році він виробив 2.5 млн. умовних банок консервів (овочів, томатного та яблучного соків),
Дивиться також інші населені пункти цього району: