Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
батьківщина гідно оцінила бойові подвиги яськівчан. У складі кавалерійської бригади Г. І. Котовського розпочав свій ратний шлях І. Г. Кириченко (пізніше номер у званні генерал-майора). Вій був нагороджений орденом
Леніна і двома орденами Червоного Прапора. За бойові подвиги під час розгрому банд Антонова в Росії ордена Червоного Прапора удостоєні також Г. С. Тарасенко та І. А. Бернавек.
Перед новообраною Радою постали важливі завдання по відбудові господарства села. Треба було негайно розв'язати земельне питання. Волосний виконком вживав заходи, щоб забезпечити зерном бідняків та землею малоземельних і безземельних селян. Земля наділялась подвірно, за кількістю їдців.На одного їдця в 1921 році припадало по 1,25 десятини землі. Крім того, частину землі виділили для спільного обробітку . В цій роботі волвиконком спирався на комітет незаможних селян, що утворився в Яськах 18 липня 1920 року4. КНС реквізував хліб у власників млинів, боровся проти куркульства і його ворожих дій.
Сільвиконком (у зв'язку зі зміною територіального поділу в 1921 році волвиконком у Яськах реорганізовано в сільвиконком) приділяв багато уваги поліпшенню охорони здоров'я трудящих. Восени 1920 року для лікарні виділили нове приміщення, її поповнили медичним обладнанням.
Партійний осередок та комсомольська організація, яка утворилась у грудні 1920 року, вживали заходи, щоб налагодити культурно-освітнє життя. Поновили роботу три народні школи. Розпочався похід проти неписьменності серед дорослих. В селі відкрили школи грамоти. Для дітей-сиріт і безпритульних організували дитячий майданчик на 30 місць.
Рада та громадські організації села провадили велику роботу по перетворенню в життя ленінського кооперативного плану. У 1921 роді в Яськах виникла перша трудова сільськогосподарська артіль ім. Т. Г. Шевченка. Її очолив секретар партійного осередку Д. С. Паненко. Артіль об'єднала 12 родин, у т. ч. 11 незаможних. В її розпорядженні було 105 десятин землі, 6 плугів, 12 борін, сівалка, жниварка та З віялки. Держава допомагала артілі насінням, інвентарем. У 1925 році в Яськах з'явився перший трактор. Син бідняка М. С. Філіпович сів за кермо машини.
Поступово артіль ставала зразковим господарством. Тут було впроваджено шестипільну сівозміну, всі весняно-польові роботи провадились вчасно, на високому агрономічному рівні. 1926 року артіль одержала по 280 пудів зерна кукурудзи з десятини, Це був тоді непоганий урожай, набагато вищий, ніж в одноосібних селянських господарствах. На Одеській сільськогосподарській виставці за здобуті успіхи артіль одержала другу премію.
Велику роботу серед незаможних селян в той час провадили партійна й комсомольська організації, КНС. Під керівництвом сільських комуністів комсомольський осередок, очолений колишнім одеським робітником Я. Догаєвим, став ініціатором багатьох корисних справ.
При активній участі комсомольців у селі працювали агрономічні курси. У 1926 році тут організувалось кооперативне товариство «Вільна праця». Через три роки, у 1929 році, в Яськах виникли нові артілі «Червоний партизан» та «Червоний турбай». В січні 1930 року колективізовано більше половини всіх господарств. Того ж року організувалися сільськогосподарські артілі: «Шлях до соціалізму», ім. Фрунзе та риболовецький колгосп ім. Леніна.
Проведення колективізації на селі викликало шалену лють куркулів. У березні 1927 року вони вбили комуністів - голову сільської Ради П. М. Барбу та його заступника І. І. Парамонона, а на початку 1928 року вбили з обріза секретаря комсомольського осередку . 5 березня 1930 року на розширеному засіданні сільської Ради було вирішено виселити з села 40 куркульських сімей та конфіскувати їх майно.
30-і роки стали роками економічного зміцнення яськівських колгоспів. Зважаючи на економічну доцільність, артілі «Червоний партизан» та «Червоний турбай» у 1931 році об'єднались у колгосп ім. 14-річчя Жовтня.
На колгоспні лани прийшла потужна техніка. В трьох артілях села ім. 14-річчя Жовтня, «Шлях до соціалізму» та ім. Фрунзе починаючи з 1933 року працювало в середньому по 25-27 тракторів і 5-7 комбайнів Червоноповстанської МТС. Колгоспники почали збирати добрі врожаї. Так, у 1933 році зібрано по 14-15 цнт зернових по 250 цнт картоплі і овочів з кожного гектара. У 1938 році агронома-картоплевода колгоспу ім. 14-річчя Жовтня Ф. М. Козерюка нагороджено орденом «Знак Пошани». Цей колгосп одним з перших у районі став мільйонером.
Поліпшилась справа і з громадським тваринництвом. Колгоспник О. Г. Сухий, працюючи свинарем у колгоспі «Шлях до соціалізму», щороку одержував по 22-25 ділових поросят від кожної свиноматки. 1938 року його нагороджено орденом «Знак Пошани».
Яськи
Сторінка 4 з 7
М. Тарасенко, Т.Ю. Парамонов, І. І. Парамонов, Г. С. Олефір, Є. П. Вишневський. Очолив виконком К. П. Тарасенко.батьківщина гідно оцінила бойові подвиги яськівчан. У складі кавалерійської бригади Г. І. Котовського розпочав свій ратний шлях І. Г. Кириченко (пізніше номер у званні генерал-майора). Вій був нагороджений орденом
Перед новообраною Радою постали важливі завдання по відбудові господарства села. Треба було негайно розв'язати земельне питання. Волосний виконком вживав заходи, щоб забезпечити зерном бідняків та землею малоземельних і безземельних селян. Земля наділялась подвірно, за кількістю їдців.На одного їдця в 1921 році припадало по 1,25 десятини землі. Крім того, частину землі виділили для спільного обробітку . В цій роботі волвиконком спирався на комітет незаможних селян, що утворився в Яськах 18 липня 1920 року4. КНС реквізував хліб у власників млинів, боровся проти куркульства і його ворожих дій.
Сільвиконком (у зв'язку зі зміною територіального поділу в 1921 році волвиконком у Яськах реорганізовано в сільвиконком) приділяв багато уваги поліпшенню охорони здоров'я трудящих. Восени 1920 року для лікарні виділили нове приміщення, її поповнили медичним обладнанням.
Партійний осередок та комсомольська організація, яка утворилась у грудні 1920 року, вживали заходи, щоб налагодити культурно-освітнє життя. Поновили роботу три народні школи. Розпочався похід проти неписьменності серед дорослих. В селі відкрили школи грамоти. Для дітей-сиріт і безпритульних організували дитячий майданчик на 30 місць.
Рада та громадські організації села провадили велику роботу по перетворенню в життя ленінського кооперативного плану. У 1921 роді в Яськах виникла перша трудова сільськогосподарська артіль ім. Т. Г. Шевченка. Її очолив секретар партійного осередку Д. С. Паненко. Артіль об'єднала 12 родин, у т. ч. 11 незаможних. В її розпорядженні було 105 десятин землі, 6 плугів, 12 борін, сівалка, жниварка та З віялки. Держава допомагала артілі насінням, інвентарем. У 1925 році в Яськах з'явився перший трактор. Син бідняка М. С. Філіпович сів за кермо машини.
Поступово артіль ставала зразковим господарством. Тут було впроваджено шестипільну сівозміну, всі весняно-польові роботи провадились вчасно, на високому агрономічному рівні. 1926 року артіль одержала по 280 пудів зерна кукурудзи з десятини, Це був тоді непоганий урожай, набагато вищий, ніж в одноосібних селянських господарствах. На Одеській сільськогосподарській виставці за здобуті успіхи артіль одержала другу премію.
Велику роботу серед незаможних селян в той час провадили партійна й комсомольська організації, КНС. Під керівництвом сільських комуністів комсомольський осередок, очолений колишнім одеським робітником Я. Догаєвим, став ініціатором багатьох корисних справ.
При активній участі комсомольців у селі працювали агрономічні курси. У 1926 році тут організувалось кооперативне товариство «Вільна праця». Через три роки, у 1929 році, в Яськах виникли нові артілі «Червоний партизан» та «Червоний турбай». В січні 1930 року колективізовано більше половини всіх господарств. Того ж року організувалися сільськогосподарські артілі: «Шлях до соціалізму», ім. Фрунзе та риболовецький колгосп ім. Леніна.
Проведення колективізації на селі викликало шалену лють куркулів. У березні 1927 року вони вбили комуністів - голову сільської Ради П. М. Барбу та його заступника І. І. Парамонона, а на початку 1928 року вбили з обріза секретаря комсомольського осередку . 5 березня 1930 року на розширеному засіданні сільської Ради було вирішено виселити з села 40 куркульських сімей та конфіскувати їх майно.
30-і роки стали роками економічного зміцнення яськівських колгоспів. Зважаючи на економічну доцільність, артілі «Червоний партизан» та «Червоний турбай» у 1931 році об'єднались у колгосп ім. 14-річчя Жовтня.
На колгоспні лани прийшла потужна техніка. В трьох артілях села ім. 14-річчя Жовтня, «Шлях до соціалізму» та ім. Фрунзе починаючи з 1933 року працювало в середньому по 25-27 тракторів і 5-7 комбайнів Червоноповстанської МТС. Колгоспники почали збирати добрі врожаї. Так, у 1933 році зібрано по 14-15 цнт зернових по 250 цнт картоплі і овочів з кожного гектара. У 1938 році агронома-картоплевода колгоспу ім. 14-річчя Жовтня Ф. М. Козерюка нагороджено орденом «Знак Пошани». Цей колгосп одним з перших у районі став мільйонером.
Поліпшилась справа і з громадським тваринництвом. Колгоспник О. Г. Сухий, працюючи свинарем у колгоспі «Шлях до соціалізму», щороку одержував по 22-25 ділових поросят від кожної свиноматки. 1938 року його нагороджено орденом «Знак Пошани».
Дивиться також інші населені пункти цього району: