Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
набагато зріс матеріальний і культурний рівень жителів села. Колгоспники одержували на трудодні по 3 крб. грішми та по 3-3,5 кг хліба.
Змінювався і зовнішній вигляд села. Його частково електрифікували і радіофікували. З'явились нові вулиці з кам'яними будинками. Працювало дві школи - початкова і семирічна, реорганізована в 1938 році на десятирічну. Газети і журнали міцно ввійшли в побут селян. Тільки на одній ділянці села, де налічувалось 370 дворів, у 1938 році жителі передплачували 376 примірників газет і 118 журналів.
Справжнім вожаком мас стала партійна організація, яка в 1941 році налічувала 13 комуністів. Близько 50 членів мала комсомольська організація. Під керівництвом парторганізації майже 100 агітаторів провадили масово-політичну роботу серед населення. Комсомольці стали організаторами виїзних концертів у поле, створення пересувних бібліотек, оборонних та спортивних гуртків.
Як тільки почалась Велика Вітчизняна війна, сотні чоловіків призовного віку пішли до Діючої армії. Під керівництвом голів колгоспів Н. Я. Кириченка, Й. Я. Шевченка та В. П. Вайнруха в Яськах сформувались загони народного ополчення в кількості 150 чоловік. На початку серпня регулярні частини 25-ї Чапаєвської дивізії зайняли оборонний рубіж на північній околиці села8. Ворог кинув у напрямі на Біляївку велику кількість танків і 9 серпня гітлерівці захопили село. Чимало ополченців відійшло разом з частинами Червоної Армії на схід.
З перших днів тимчасової окупації фашисти встановили в селі режим насильства і терору: розстріляли голів сільських Рад комуністів П. К. Лещенка і С. І. Мазураша, десятки людей кинули до в'язниці. Але ворогові не вдалось залякати радянських патріотів. Восени 1941 року в селі виникла підпільна антифашистська група з 10 чоловік. Н її складі були комуністи І. О. Кириченко, І. І. Макаренко, комсомольці А. П. Молокоєдова, В. Г. Богорош, М. М. Холивко,П. П. Шойко та інші. Очолила групу А. IП. Молокоєдова, вчителька місцевої школи. Підпільники поширювали уведення Радінформбюро, листівки, здійснили кілька збройних нападів на ворога .
Спочатку група діяла ізольовано. Пізніше, в 1942 році, вона налагодила зв'язок з підпільниками Біляївки і Троїцького. Як видно з повідомлення румунського військово-польового суду в м. Одесі від 11 серпня 1943 року, підпільники постачали партизанів зброєю, продовольством, одягом. У 1943 році майже всі члени підпільної організації потрапили до катівні румунської сигуранци. За вироком суду 26 партизанів, серед них яськінців І. О. Кириченка, П. П. Шойка, І. І.Макаренка та інших засудили до смертної кари.
Героїчно бились яськівці на фронтах Великої Вітчизняної війни.
Назавжди запам'ятали жителі села 9 квітня 1944 року. Того дня и селі з'явився їх земляк, розвідник-кіннотник А. А. Холявко. Він приніс радісну звістку про наближення частин Червоної Армії, які наступного дня визволили село. Хоробрий розвідник пізніше загинув у боях за Варшаву. Що близько 500 жителів села віддали свої: життя в боях за Радянську Вітчизну.
Зразок відваги і мужності при штурмі Кенігсберга у квітні 1945 року виявив житель села І. І. Ткаченко, який командував ротою. Під час штурму форту, що прикривав підступи до міста, рота Ткаченка потрапила під шквальний вогонь гітлерівців. Командир роти одним з перших форсував водний канал, що оточував форт. Закріпившись з групою бійців па невеличкому «п'ятачку», він забезпечив перехід всієї роти через канал і блокування всього форту. За особисту мужність і героїзм І.І. Ткаченку присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
Важким був перший післявоєнний рік. Окупанти завдали селу великих збитків. Вони спалили або зруйнували господарські будівлі, пограбували сільськогосподарську техніку, вирубали виноградинки, вивезли всю худобу та птицю . Загальна сума збитків склала 90 мли. карбованців.
Першу післявоєнну весну колгоспники артілей ім. 14-річчя Жовтня, «Шлях до соціалізму» та ім. Фрунзе почали без єдиного трактора. Вивозили зібраний урожай автомашиною, подарованою військовою частиною.
Держава подала велику допомогу яськівським артілям у відбудові їх господарств. Вже навесні 1947 року на артільних ланах працювало 5 тракторів, через два роки в Яськах основні роботи на сівбі, по догляду за посівами та на збиранні врожаю виконували 13 тракторів і 3 комбайни. В селі виникли спеціалізовані будівельні бригади, які відбудували тваринницькі приміщення, лазню, будинки колгоспників. Відновила роботу сільська лікарня.
Депутати сільської Ради, місцевий актив доклали багато зусиль, щоб впорядкувати село. На сесіях викопному розглядались питання про створення зеленої зони, про впорядкування існуючих та організацію нових
Яськи
Сторінка 5 з 7
Свідченням зрослої майстерності хліборобів і тваринників стала участь багатьох яськівців у Всесоюзній сільськогосподарській виставці 1939 року. Її учасниками були О. Г. Сухий, Ф. М. Козерюк, бригадир городників артілі «Шлях до соціалізму» Г. М. Бігунов та інші передовики. У передвоєнні роки Змінювався і зовнішній вигляд села. Його частково електрифікували і радіофікували. З'явились нові вулиці з кам'яними будинками. Працювало дві школи - початкова і семирічна, реорганізована в 1938 році на десятирічну. Газети і журнали міцно ввійшли в побут селян. Тільки на одній ділянці села, де налічувалось 370 дворів, у 1938 році жителі передплачували 376 примірників газет і 118 журналів.
Справжнім вожаком мас стала партійна організація, яка в 1941 році налічувала 13 комуністів. Близько 50 членів мала комсомольська організація. Під керівництвом парторганізації майже 100 агітаторів провадили масово-політичну роботу серед населення. Комсомольці стали організаторами виїзних концертів у поле, створення пересувних бібліотек, оборонних та спортивних гуртків.
Як тільки почалась Велика Вітчизняна війна, сотні чоловіків призовного віку пішли до Діючої армії. Під керівництвом голів колгоспів Н. Я. Кириченка, Й. Я. Шевченка та В. П. Вайнруха в Яськах сформувались загони народного ополчення в кількості 150 чоловік. На початку серпня регулярні частини 25-ї Чапаєвської дивізії зайняли оборонний рубіж на північній околиці села8. Ворог кинув у напрямі на Біляївку велику кількість танків і 9 серпня гітлерівці захопили село. Чимало ополченців відійшло разом з частинами Червоної Армії на схід.
З перших днів тимчасової окупації фашисти встановили в селі режим насильства і терору: розстріляли голів сільських Рад комуністів П. К. Лещенка і С. І. Мазураша, десятки людей кинули до в'язниці. Але ворогові не вдалось залякати радянських патріотів. Восени 1941 року в селі виникла підпільна антифашистська група з 10 чоловік. Н її складі були комуністи І. О. Кириченко, І. І. Макаренко, комсомольці А. П. Молокоєдова, В. Г. Богорош, М. М. Холивко,П. П. Шойко та інші. Очолила групу А. IП. Молокоєдова, вчителька місцевої школи. Підпільники поширювали уведення Радінформбюро, листівки, здійснили кілька збройних нападів на ворога .
Спочатку група діяла ізольовано. Пізніше, в 1942 році, вона налагодила зв'язок з підпільниками Біляївки і Троїцького. Як видно з повідомлення румунського військово-польового суду в м. Одесі від 11 серпня 1943 року, підпільники постачали партизанів зброєю, продовольством, одягом. У 1943 році майже всі члени підпільної організації потрапили до катівні румунської сигуранци. За вироком суду 26 партизанів, серед них яськінців І. О. Кириченка, П. П. Шойка, І. І.Макаренка та інших засудили до смертної кари.
Героїчно бились яськівці на фронтах Великої Вітчизняної війни.
Назавжди запам'ятали жителі села 9 квітня 1944 року. Того дня и селі з'явився їх земляк, розвідник-кіннотник А. А. Холявко. Він приніс радісну звістку про наближення частин Червоної Армії, які наступного дня визволили село. Хоробрий розвідник пізніше загинув у боях за Варшаву. Що близько 500 жителів села віддали свої: життя в боях за Радянську Вітчизну.
Зразок відваги і мужності при штурмі Кенігсберга у квітні 1945 року виявив житель села І. І. Ткаченко, який командував ротою. Під час штурму форту, що прикривав підступи до міста, рота Ткаченка потрапила під шквальний вогонь гітлерівців. Командир роти одним з перших форсував водний канал, що оточував форт. Закріпившись з групою бійців па невеличкому «п'ятачку», він забезпечив перехід всієї роти через канал і блокування всього форту. За особисту мужність і героїзм І.І. Ткаченку присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
Важким був перший післявоєнний рік. Окупанти завдали селу великих збитків. Вони спалили або зруйнували господарські будівлі, пограбували сільськогосподарську техніку, вирубали виноградинки, вивезли всю худобу та птицю . Загальна сума збитків склала 90 мли. карбованців.
Першу післявоєнну весну колгоспники артілей ім. 14-річчя Жовтня, «Шлях до соціалізму» та ім. Фрунзе почали без єдиного трактора. Вивозили зібраний урожай автомашиною, подарованою військовою частиною.
Держава подала велику допомогу яськівським артілям у відбудові їх господарств. Вже навесні 1947 року на артільних ланах працювало 5 тракторів, через два роки в Яськах основні роботи на сівбі, по догляду за посівами та на збиранні врожаю виконували 13 тракторів і 3 комбайни. В селі виникли спеціалізовані будівельні бригади, які відбудували тваринницькі приміщення, лазню, будинки колгоспників. Відновила роботу сільська лікарня.
Депутати сільської Ради, місцевий актив доклали багато зусиль, щоб впорядкувати село. На сесіях викопному розглядались питання про створення зеленої зони, про впорядкування існуючих та організацію нових
Дивиться також інші населені пункти цього району: