Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Новими корпусами збагатилися одеські курорти. У 1966 році тут лікувалось і відпочивало понад 400 тис. чол. В літніх оздоровчих таборах зміцнювали здоров’я понад 40 тис. дітей і підлітків.
Великі досягнення має Одещина в галузі культури й освіти.
Вже в 1948 році було закінчено відбудову всіх початкових і середніх шкіл, які існували до війни. В 1949 році було здійснено перехід до загального обов’язкового семирічного навчання. З кожним роком шкільна мережа розширювалась. Тільки за роки семирічки споруджено 314 нових шкіл, 578 навчальних майстерень, 138 спортивних залів.
Особливо великі зрушення в цій справі сталися в за дністровських районах області. Тут за часів панування румунських бояр існувало всього 153 школи, в т. ч. 7 середніх, і вчилося в них 45612 учнів, переважно дітей багатіїв. Десятки тисяч дітей трудящих залишались поза школою. Серед дорослого населення налічувалось 100 тис. неписьменних і 63 тис. малописьменних. У 1967/1968 навчальному році в цих районах діяла вже 291 школа, в т. ч. 101 середня, учнів налічувалось понад 126 тис. Працювало 9 заочних середніх шкіл і 34 школи робітничої і сільської молоді, в яких навчалось 14 тис. чоловік. Ганебну спадщину недавнього минулого – неписьменність повністю ліквідовано.
Незабаром після війни відновили свою діяльність, а в подальші роки значно розширили її вищі навчальні заклади Одещини. На всіх відділеннях вузів – стаціонарних, вечірніх і заочних у 1967/1968 навчальному році навчалось 84 тис. студентів.
Істотних успіхів досягли в своїй роботі вчені науково-дослідних закладів і вузів. У Всесоюзному селекційно-генетичному інституті виведено ряд цінних сортів сільськогосподарських культур. Зокрема, значний теоретичний і практичний інтерес являють роботи академіка ВАСГНІЛ Ф. Г. Кириченка по створенню сортів нової для півдня України культури – озимої твердої пшениці. В Українському інституті очних хвороб академік В. П. Філатов і його учні розробили метод тканинної терапії, який дістав широке визнання. Цей науковий заклад, згодом перетворений на Український інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. акад. В. П. Філатова, після смерті В. П. Філатова очолила член-кореспондент Академії мадичних наук СРСР Н. О. Пучковська. Група викладачів політехнічного інституту під керівництвом професора В. О. Добровольського сконструювала електроні ваги. Колектив астрономічної обсерваторії брав діяльну участь у здійсненні програми Міжнародного геофізичного року. Плідну діяльність розгорнули науково-дослідний інститут консервної промисловості, переведений сюди у 1956 році з Москви, і створений у 1957 році проектно-конструкторський інститут автоматизації харчової промисловості.
Післявоєнні роки були періодом відбудови і значного розширення мережі культурно-освітніх закладів. У 1967 році на Одещині діяло 1026 клубів і палаців культури, 1237 масових бібліотек з книжковим фондом 10973 тис. томів. Мережа стаціонарних кінотеатрів і кіноустановок тільки за 1965—1966 рр. зросла майже вдвоє, в більшості кінотеатрів і палаців культури встановлено широкоекранну кіноапаратуру. В містах і селах області виникло багато нових вогнищ культури і мистецтва. Так, у 1965 році, поряд з 7 державними музеями, тут працювало понад 100 народних музеїв і музейних кімнат, 490 залів і кутків В. І. Леніна, революційної, трудової та бойової слави.
Поряд з діяльністю творчих колективів державних театрів і філармонії бурхливо розвивається художня самодіяльність. У містах і селах області в 1966 році діяло 8 тис. різних художніх колективів, в яких брало участь близько 100 тис. самодіяльних митців. 12 колективам присвоєно звання народних. Серед них музично-драматичні колективи Савранського й Ізмаїльського будинків культури, Одеського клубу трамвайників та інші. Почесних грамот Президії Верховної Ради УРСР удостоєні хоровий колектив колгоспу ім. Леніна села Шабо Білгород-Дністровського району та хорова академічна капела Одеського Палацу культури профспілок ім. Лесі Українки.
Одеська область
Сторінка 52 з 54
В області створено багато нових лікарень та інших медичних закладів. Тільки за роки семирічки кількість ліжок у лікувально-профілактичних закладах Одещини збільшилась на 4125. Зріс загін медичних працівників. В 1966 році на Одещині на кожні 10 тис. чол. населення припадало близько 36 лікарів – вдвоє більше, ніж у 1940 році й у 9 разів більше, ніж у 1913 році.Новими корпусами збагатилися одеські курорти. У 1966 році тут лікувалось і відпочивало понад 400 тис. чол. В літніх оздоровчих таборах зміцнювали здоров’я понад 40 тис. дітей і підлітків.
Вже в 1948 році було закінчено відбудову всіх початкових і середніх шкіл, які існували до війни. В 1949 році було здійснено перехід до загального обов’язкового семирічного навчання. З кожним роком шкільна мережа розширювалась. Тільки за роки семирічки споруджено 314 нових шкіл, 578 навчальних майстерень, 138 спортивних залів.
Особливо великі зрушення в цій справі сталися в за дністровських районах області. Тут за часів панування румунських бояр існувало всього 153 школи, в т. ч. 7 середніх, і вчилося в них 45612 учнів, переважно дітей багатіїв. Десятки тисяч дітей трудящих залишались поза школою. Серед дорослого населення налічувалось 100 тис. неписьменних і 63 тис. малописьменних. У 1967/1968 навчальному році в цих районах діяла вже 291 школа, в т. ч. 101 середня, учнів налічувалось понад 126 тис. Працювало 9 заочних середніх шкіл і 34 школи робітничої і сільської молоді, в яких навчалось 14 тис. чоловік. Ганебну спадщину недавнього минулого – неписьменність повністю ліквідовано.
Незабаром після війни відновили свою діяльність, а в подальші роки значно розширили її вищі навчальні заклади Одещини. На всіх відділеннях вузів – стаціонарних, вечірніх і заочних у 1967/1968 навчальному році навчалось 84 тис. студентів.
Істотних успіхів досягли в своїй роботі вчені науково-дослідних закладів і вузів. У Всесоюзному селекційно-генетичному інституті виведено ряд цінних сортів сільськогосподарських культур. Зокрема, значний теоретичний і практичний інтерес являють роботи академіка ВАСГНІЛ Ф. Г. Кириченка по створенню сортів нової для півдня України культури – озимої твердої пшениці. В Українському інституті очних хвороб академік В. П. Філатов і його учні розробили метод тканинної терапії, який дістав широке визнання. Цей науковий заклад, згодом перетворений на Український інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. акад. В. П. Філатова, після смерті В. П. Філатова очолила член-кореспондент Академії мадичних наук СРСР Н. О. Пучковська. Група викладачів політехнічного інституту під керівництвом професора В. О. Добровольського сконструювала електроні ваги. Колектив астрономічної обсерваторії брав діяльну участь у здійсненні програми Міжнародного геофізичного року. Плідну діяльність розгорнули науково-дослідний інститут консервної промисловості, переведений сюди у 1956 році з Москви, і створений у 1957 році проектно-конструкторський інститут автоматизації харчової промисловості.
Післявоєнні роки були періодом відбудови і значного розширення мережі культурно-освітніх закладів. У 1967 році на Одещині діяло 1026 клубів і палаців культури, 1237 масових бібліотек з книжковим фондом 10973 тис. томів. Мережа стаціонарних кінотеатрів і кіноустановок тільки за 1965—1966 рр. зросла майже вдвоє, в більшості кінотеатрів і палаців культури встановлено широкоекранну кіноапаратуру. В містах і селах області виникло багато нових вогнищ культури і мистецтва. Так, у 1965 році, поряд з 7 державними музеями, тут працювало понад 100 народних музеїв і музейних кімнат, 490 залів і кутків В. І. Леніна, революційної, трудової та бойової слави.
Поряд з діяльністю творчих колективів державних театрів і філармонії бурхливо розвивається художня самодіяльність. У містах і селах області в 1966 році діяло 8 тис. різних художніх колективів, в яких брало участь близько 100 тис. самодіяльних митців. 12 колективам присвоєно звання народних. Серед них музично-драматичні колективи Савранського й Ізмаїльського будинків культури, Одеського клубу трамвайників та інші. Почесних грамот Президії Верховної Ради УРСР удостоєні хоровий колектив колгоспу ім. Леніна села Шабо Білгород-Дністровського району та хорова академічна капела Одеського Палацу культури профспілок ім. Лесі Українки.