Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
За післявоєнний час у колгоспах та радгоспах області виросла числення армія механізаторів та освічених керівників і організаторів сільського господарства. У 1966 році в області налічувалось 5700 спеціалістів сільського господарства – по 225-230 на район.
З великими досягненнями прийшло сільське господарство Одещини до 50-річного ювілею Радянської влади. В області тепер 431 колгосп і 103 радгоспи. На кожне з цих господарств припадає пересічно 4600 га сільськогосподарських угідь. Це високорозвинені інтенсивні господарства, оснащені сучасною технікою. На кінець 1967 року колгоспи і радгоспи мали 29 тис. тракторів (у переводі на 15-сильні) – пересічно понад 54,3 на господарство, понад 30,4 тис. електромоторів, загальна потужність яких перевищує 163,4 тис. кіловат.
Змінилась структура землеробства. До революції майже всі освоєні землі (їх площа була тоді на 300 тис. га меншою, ніж у 1967 році) засівались зерновими культурами.
В 1965-1967 рр. зернові культури займали лише половину всіх посівних площ колгоспів і радгоспів. Зате в багато разів розширились площі під технічними культурами – цукровими буряками і соняшником. Кормові культури, які до революції майже не вирощувались, у 1965-1967 рр. займали третину всіх посівних площ. Виноградники колгоспів і радгоспів області розкинулись на площі 96 тис. га, значно розширились площі під овочами і картоплею.
Не менш разючі зміни стались у галузі тваринництва. Якщо в 1916 році на Одещині було 417 тис. голів великої рогатої худоби, то на початку 1967 року – 1099 тис.; поголів’я свиней збільшилось за цей час з 200 тис. до 1050 тис. Вирощування кормових культур на великих площах, поліпшення годівлі й умов утримання худоби, широке впровадження механізації трудомістких процесів на фермах дало можливість значно підвищити продуктивність тваринництва. В 1967 році в області було вироблено на кожні 100 га сільгоспугідь 79,2 цнт м'яса, 285,7 цнт молока.
Сільськогосподарське виробництво стало високотоварним. У 1967 році колгоспи і радгоспи області здали державі 57,5 млн. пудів зерна — 48,2 проц. зібраного врожаю.
В післявоєнний період значно підвищився життєвий рівень трудящих. Про це, зокрема, свідчать результати проведеного в області вибіркового обслідування. Якщо в передвоєнному 1940 році робітничі родини витрачали на продукти харчування 63 проц. свого бюджету, то в 1965 році — тільки 44 проц., причому харчувалися значно краще: менше споживали хлібних продуктів, особливо з борошна грубого помелу, зате в 2,3 —2,7 раза більше споживали м'яса, молока, яєць, цукру. Більшу частину бюджету витрачено на промислові товари: кожен член робітничої родини придбав пересічно за рік взуття шкіряного в 3,3 раза і тканин у 2,6 раза більше, ніж у 1940 році.
Щорік зростали доходи колгоспів. У 1967 році вони становили по області 480,4 млн. крб. З кожним роком зростала і оплата праці колгоспників. Якщо в 1604 році оплата одного людино-дня становила пересічно 2 крб. 10 коп. то в 1967 році вона зросла до 3 крб. 36 копійок.
Предметом особливої турботи партійних і радянських органів, усієї громадськості в перші післявоєнні роки була відбудова зруйнованого житлового фонду. Завдяки допомозі держави і зусиллям численних будівельників-добровольців ще до кінця 1944 року в Одесі відбудували 150 тис. кв. метрів житлової площі, причому понад половину — силами самого населення. В наступні роки, особливо в роки семирічки, широко розгорнулось нове житлове будівництво. Одесі стало тісно в її старих межах, і вона почала швидко обростати новими мікрорайонами.
Багато нових будинків, нові житлові масиви виросли в Ізмаїлі, Реві, Білгороді-Дністровському, Кілії, Болграді, Балті. З 1956 по 1965 рік житлова площа в містах і селищах міського типу збільшилась на 2570 тис. кв. метрів, у селах області було зведено близько 36 тис. нових житлових будинків.
Набагато розширилось комунальне господарство. Виникли численні нові магазини, ресторани, їдальні, буфети, чанні, різні підприємства і пункти побутового обслуговування.
Одеська область
Сторінка 51 з 54
травневого Пленуму ЦК КПРС темпи водогосподарських робіт значно підвищилисьЗа післявоєнний час у колгоспах та радгоспах області виросла числення армія механізаторів та освічених керівників і організаторів сільського господарства. У 1966 році в області налічувалось 5700 спеціалістів сільського господарства – по 225-230 на район.
Змінилась структура землеробства. До революції майже всі освоєні землі (їх площа була тоді на 300 тис. га меншою, ніж у 1967 році) засівались зерновими культурами.
В 1965-1967 рр. зернові культури займали лише половину всіх посівних площ колгоспів і радгоспів. Зате в багато разів розширились площі під технічними культурами – цукровими буряками і соняшником. Кормові культури, які до революції майже не вирощувались, у 1965-1967 рр. займали третину всіх посівних площ. Виноградники колгоспів і радгоспів області розкинулись на площі 96 тис. га, значно розширились площі під овочами і картоплею.
Не менш разючі зміни стались у галузі тваринництва. Якщо в 1916 році на Одещині було 417 тис. голів великої рогатої худоби, то на початку 1967 року – 1099 тис.; поголів’я свиней збільшилось за цей час з 200 тис. до 1050 тис. Вирощування кормових культур на великих площах, поліпшення годівлі й умов утримання худоби, широке впровадження механізації трудомістких процесів на фермах дало можливість значно підвищити продуктивність тваринництва. В 1967 році в області було вироблено на кожні 100 га сільгоспугідь 79,2 цнт м'яса, 285,7 цнт молока.
Сільськогосподарське виробництво стало високотоварним. У 1967 році колгоспи і радгоспи області здали державі 57,5 млн. пудів зерна — 48,2 проц. зібраного врожаю.
В післявоєнний період значно підвищився життєвий рівень трудящих. Про це, зокрема, свідчать результати проведеного в області вибіркового обслідування. Якщо в передвоєнному 1940 році робітничі родини витрачали на продукти харчування 63 проц. свого бюджету, то в 1965 році — тільки 44 проц., причому харчувалися значно краще: менше споживали хлібних продуктів, особливо з борошна грубого помелу, зате в 2,3 —2,7 раза більше споживали м'яса, молока, яєць, цукру. Більшу частину бюджету витрачено на промислові товари: кожен член робітничої родини придбав пересічно за рік взуття шкіряного в 3,3 раза і тканин у 2,6 раза більше, ніж у 1940 році.
Щорік зростали доходи колгоспів. У 1967 році вони становили по області 480,4 млн. крб. З кожним роком зростала і оплата праці колгоспників. Якщо в 1604 році оплата одного людино-дня становила пересічно 2 крб. 10 коп. то в 1967 році вона зросла до 3 крб. 36 копійок.
Предметом особливої турботи партійних і радянських органів, усієї громадськості в перші післявоєнні роки була відбудова зруйнованого житлового фонду. Завдяки допомозі держави і зусиллям численних будівельників-добровольців ще до кінця 1944 року в Одесі відбудували 150 тис. кв. метрів житлової площі, причому понад половину — силами самого населення. В наступні роки, особливо в роки семирічки, широко розгорнулось нове житлове будівництво. Одесі стало тісно в її старих межах, і вона почала швидко обростати новими мікрорайонами.
Багато нових будинків, нові житлові масиви виросли в Ізмаїлі, Реві, Білгороді-Дністровському, Кілії, Болграді, Балті. З 1956 по 1965 рік житлова площа в містах і селищах міського типу збільшилась на 2570 тис. кв. метрів, у селах області було зведено близько 36 тис. нових житлових будинків.
Набагато розширилось комунальне господарство. Виникли численні нові магазини, ресторани, їдальні, буфети, чанні, різні підприємства і пункти побутового обслуговування.