Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Більше почали застосовувати механізми в тваринництві. В цій справі добрий почин зробив свинар радгоспу "Красний" Тарутинського району І. П. Полішко. Механізувавши трудомісткі процесії, він почав працювати один замість п'ятьох. В 1950 році він відгодував 3350 свиней і здав 3200 цнт м'яса. Так трудився він і в наступні роки. За свій почин свинар-механізатор був удостоєний звання Героя Соціалістичної Праці.
З цінною ініціативою виступили відомі колгоспні вожаки двічі Герої Соціа лістичної Праці М. О. Посмітний і П. П. Ведута. Очолювані ними сільськогосподарські артілі ім. XXI з’їзду КПРС та ім. XXII з’їзду КПРС. Березівського району взялися допомогти сусіднім колгоспам швидше подолати своє відставання. І шефство це було дійовим. Передові артілі виділили своїм підшефним по кілька голів племінної худоби, постачали високоякісне насіння. Одеський обком і Центральний Комітет КП України схвалили цей патріотичний почин. Незабаром над економічно слабкими господарствами шефствували десятки передових колгоспів і радгоспів Одещини.
І все ж загальний стан сільського господарства на Одещині, як і по країні в цілому, був у ті роки незадовільним. Урожайність підвищувалась надто повільно, а продуктивність тваринництва навіть знижувалась — намічені плани виробництва і заготівель сільськогосподарських продуктів не виконувались. Основною причиною були нові серйозні хиби, допущені в керівництві сільським господарством. Перед колгоспами і радгоспами ставилися великі завдання, але вони не підкріплювались необхідними економічними заходами. Часом ігнорувалися економічні закони соціалістичного господарювання, все ще порушувався принцип матеріальної зацікавленості колгоспників і робітників радгоспів у результатах своєї праці. Негативно відбився також суб'єктивізм у керівництві сільським господарством. Колгоспам і радгоспам давалися шаблонні рекомендації щодо структури посівних площ, агротехніки вирощування тієї чи іншої культури тощо. Надмірно розширялись посіви кукурудзи, безпідставно скорочувалися посівні площі інших цінних культур, зокрема озимої пшениці. Якщо під урожай 1954 року пшеницею було засіяно в області понад 773 тис. га, то в 1964 році - тільки 582 тисячі.
З цими хибами було рішуче покінчено після березневого Пленуму ЦК КПРС та квітневого Пленуму ЦК КП України, що відбулись у 1965 році. Перехід до нових твердих, помітно зменшених планів заготівель у колгоспах, підвищення закупочних цін, встановлення надбавок за надплановий продаж продуктів сприяли значному зміцненню економіки артілей. У 1965—1966 рр. колгоспи Одещини одержали за продаж державі зерна (включаючи надбавки за надплановий продаж) на 36 млн. 450 тис. крб. більше, ніж одержали б за ту саму кількість зерна за цінами, що існували до 1965 року. Поліпшенню матеріального становища трудівників села сприяло також скасування необґрунтованих обмежень щодо утримання худоби в особистій власності колгоспників, робітників і службовців.
Благотворний вплив заходів, розроблених березневим Пленумом, швидко позначився на всьому ході розвитку сільського господарства Одещини. Середня врожайність зернових хлібів за 1965-1967 рр. порівняно з попередніми трьома роками (1962-1964) підвищилась на 6,2 цнт з га – більше, ніж на 36 проц. Збільшилось виробництво технічних культур, продуктів тваринництва.
Для дальшого піднесення сільського господарства Одещини, одержання високих і сталих урожаїв зернових та інших сільськогосподарських культур винятково важливе значення мала постанова травневого (1966 р.) Пленуму ЦК КПРС про широкий розвиток меліорації. В галузі зрошення земель в області чимало було зроблено і в попередні роки. За післявоєнний час виникли Шкодогірська, Троїцько-Граденицька, Татарбунарська, Нижньодністровська, Кілійська-рисова зрошувальні системи. Чимало колгоспів побудували системи т. зв. малого зрошення. В 1967 році площа зрошувальних земель в області становила 46 тис. га. В зв’язку з рішеннями
Одеська область
Сторінка 50 з 54
собівартість продукції. У 1960 році на Одещині з ініціативи механізатора Саратського району комуніста Г. І. Бочевара серед трактористів поширився рух швидкісників. Щоб продуктивніше використовувати техніку, вони почали водити свої агрегати на підвищених швидкостях. З цінною ініціативою виступили відомі колгоспні вожаки двічі Герої Соціа лістичної Праці М. О. Посмітний і П. П. Ведута. Очолювані ними сільськогосподарські артілі ім. XXI з’їзду КПРС та ім. XXII з’їзду КПРС. Березівського району взялися допомогти сусіднім колгоспам швидше подолати своє відставання. І шефство це було дійовим. Передові артілі виділили своїм підшефним по кілька голів племінної худоби, постачали високоякісне насіння. Одеський обком і Центральний Комітет КП України схвалили цей патріотичний почин. Незабаром над економічно слабкими господарствами шефствували десятки передових колгоспів і радгоспів Одещини.
І все ж загальний стан сільського господарства на Одещині, як і по країні в цілому, був у ті роки незадовільним. Урожайність підвищувалась надто повільно, а продуктивність тваринництва навіть знижувалась — намічені плани виробництва і заготівель сільськогосподарських продуктів не виконувались. Основною причиною були нові серйозні хиби, допущені в керівництві сільським господарством. Перед колгоспами і радгоспами ставилися великі завдання, але вони не підкріплювались необхідними економічними заходами. Часом ігнорувалися економічні закони соціалістичного господарювання, все ще порушувався принцип матеріальної зацікавленості колгоспників і робітників радгоспів у результатах своєї праці. Негативно відбився також суб'єктивізм у керівництві сільським господарством. Колгоспам і радгоспам давалися шаблонні рекомендації щодо структури посівних площ, агротехніки вирощування тієї чи іншої культури тощо. Надмірно розширялись посіви кукурудзи, безпідставно скорочувалися посівні площі інших цінних культур, зокрема озимої пшениці. Якщо під урожай 1954 року пшеницею було засіяно в області понад 773 тис. га, то в 1964 році - тільки 582 тисячі.
З цими хибами було рішуче покінчено після березневого Пленуму ЦК КПРС та квітневого Пленуму ЦК КП України, що відбулись у 1965 році. Перехід до нових твердих, помітно зменшених планів заготівель у колгоспах, підвищення закупочних цін, встановлення надбавок за надплановий продаж продуктів сприяли значному зміцненню економіки артілей. У 1965—1966 рр. колгоспи Одещини одержали за продаж державі зерна (включаючи надбавки за надплановий продаж) на 36 млн. 450 тис. крб. більше, ніж одержали б за ту саму кількість зерна за цінами, що існували до 1965 року. Поліпшенню матеріального становища трудівників села сприяло також скасування необґрунтованих обмежень щодо утримання худоби в особистій власності колгоспників, робітників і службовців.
Благотворний вплив заходів, розроблених березневим Пленумом, швидко позначився на всьому ході розвитку сільського господарства Одещини. Середня врожайність зернових хлібів за 1965-1967 рр. порівняно з попередніми трьома роками (1962-1964) підвищилась на 6,2 цнт з га – більше, ніж на 36 проц. Збільшилось виробництво технічних культур, продуктів тваринництва.
Для дальшого піднесення сільського господарства Одещини, одержання високих і сталих урожаїв зернових та інших сільськогосподарських культур винятково важливе значення мала постанова травневого (1966 р.) Пленуму ЦК КПРС про широкий розвиток меліорації. В галузі зрошення земель в області чимало було зроблено і в попередні роки. За післявоєнний час виникли Шкодогірська, Троїцько-Граденицька, Татарбунарська, Нижньодністровська, Кілійська-рисова зрошувальні системи. Чимало колгоспів побудували системи т. зв. малого зрошення. В 1967 році площа зрошувальних земель в області становила 46 тис. га. В зв’язку з рішеннями