Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узятиТУТ
Пошук від
Одеська область
Сторінка 45 з 54
верстатників. Незабаром рух раціоналізаторів-швидкісників набув масового характеру. Вже в 1947 році 1600 робітників підприємств Одеси справились з своїми п'ятирічними планами.
Промисловість області успішно виконала завдання першої післявоєнної п’ятирічки. Вже в 1948 році вона досягла довоєнного рівня виробництва, а до кінця п’ятирічки значно перевищила його. Валовий випуск продукції промисловості в області збільшився за п'ятиріччя в 3,6 раза. Таких темпів розвитку промисловість Одещини раніше не знала. Особливо великих успіхів досягла металообробна промисловість: обсяг її продукції на кінець п’ятирічки перевищив довоєнний рівень у 6 разів. Усі промислові підприємства були не тільки відбудовані, а й розширені та оснащені новим, сучасним устаткуванням. Виросли нові підприємства різних галузей промисловості - заводи радіально-свердлильних верстатів, верстатобудівний ім. Кірова, автоскладальний, вітамінний, соковий, швейна фабрика «Молода гвардія» та ін. Виникла нова галузь промисловості — китобійний промисел. У 1946 році з Одеси вийшла в свій перший рейс китобійна флотилія «Слава», а вже в 1948 році радянські китобої виловили понад 1 тис. китів і виробили понад 12 тис. тонн харчового і промислового жиру та багато іншої цінної сировини. В четвертому і п’ятому рейсах було перевиконано всі планові завдання. Прославлені гарпунери О. М. Пургін, Г. О. Панов, М. М. Гниляк були удостоєні звання Героя Соціалістичної Праці, велику групу китобоїв нагороджено орденами і медалями СРСР. Багатьма новими промисловими підприємствами збагатилась Ізмаїльщина, територія якої згодом, у 1954 році, була приєднана до Одеської області. В Ізмаїлі за роки першої післявоєнної п’ятирічки споруджено судноремонтний і цегельний заводи, паротурбінну електростанцію, м’ясокомбінат, маслозавод, кондитерську фабрику, холодильник риб тресту. Швидко відроджувався Чорноморський торговельний флот, який за час війни втратив більш як дві третини тоннажу. Внаслідок героїчних зусиль робітників і великої допомоги Радянського уряду за короткий час були відбудовані в Одеському порту ряд причалів і складів. Появились численні потужні крани. На кінець першої післявоєнної п’ятирічки відбудований і реконструйований порт перевищив довоєнний рівень вантажообороту в півтора раза. Новий великий крок вперед зробили промисловість і транспорт в період завершення будівництва соціалізму в нашій країні. Планом п’ятої п’ятирічки (1951-1955 рр.) було намічено підвищити загальний рівень промислового виробництва на Одещині на 70 процентів. Обласна партійна організація мобілізувала робітників на використання всіх резервів для збільшення випуску продукції та зниження її собівартості. Одними з важливих резервів була ліквідація відставання ряду підприємств, незадовільна робота яких відзначалась у постанові ЦК КП(б)У від 24 травня 1951 року про роботу Одеського міського комітету партії. Керуючись цією постановою, обласний та міський комітети посилили контроль за виконанням місячних і квартальних планів кожним підприємством, глибоко вивчали причини відставання окремих заводів і фабрик, розробляли конкретні організаційно-технічні й партійно-політичні заходи щодо поліпшення їх роботи. Одночасно з підтягуванням відстаючих заводів, фабрик і цехів обласна партійна організація наполегливо боролась за поширення передового досвіду, за дальше поліпшення роботи підприємств, добиваючись, щоб усі вони вийшли на нові рубежі технічного прогресу. На заводі «Червона гвардія» вперше в Одесі освоїли технологію точного відливання за виплавленими моделями і цим добились великої економії затрат часу і металу. Колектив верстатобудівного заводу ім. Кірова розпочав боротьбу за економію кольорових металів. З цією метою замінювались бронзові деталі біметалевими зі стальними заготовками, а невдовзі раціоналізатори заводів «Кінап» і «Поліграфмаш» знайшли можливість замінювати ряд деталей з кольорових металів пластмасовими. На джутовій фабриці у 1953 році було зекономлено сотні тонн волокна та вироблено із заощадженої сировини півмільйона мішків понад план. На швейній фабриці ім. Воровського вперше в країні запровадили багатофасонний секційний потік, завдяки чому стало можливим водночас шити на конвейєрі одяг різних видів і фасонів. Навесні 1953 року розгорнулося всенародне змагання на честь 300-річчя возз’єднання України з Росією, розпочате колективами Харківського