Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
катувань кинули комсомольців. Всі інші 3 квітня 1944 року були розстріляні. На стіні тюрми знайдено напис: «Вважати загиблим Васю Буженка, Одеська область, м. Ананьїв, Пролетарська, 10. Прощайте, мамо, тату і братику Коленько. Ваш син Вася Буженко. Цілую всіх. 3. IV.1944 року».
В січні—березні 1944 року за завданням радянського командування в Ананьеві створено партизанську групу в складі Г. І. Негруцького, М. Д. Сніжинського, П. Д. Ткаченка і Г. Т. Чабаненка. Вона мала провадити розвідку в тилу ворога, передавати наступаючим радянським військам відомості про розташування гітлерівських частин і укріплень. Партизани організували в селах району підпільні диверсійні групи. Одна з них діяла в Долинському лісі. Їй вдалося перервати зв’язок між німецькими частинами, що врятувало Ананьїв від повного зруйнування.
Наближався час визволення. Наприкінці березня радянські війська форсували Південний Буг і закріпилися на його західному березі. Поблизу Любашівки — останнього рубежа перед Ананьсвом — фашисти чинили запеклий опір. Батареї Героя Радянського Союзу В. Коваленка, А. Кривенка і М. Семерчея відкрили по ворожих позиціях ураганний вогонь. В ніч на 31 березня 1944 року війська 2-го Українського фронту розгромили гітлерівців і вийшли до річки Тилігулу.
Почався бій за Ананьїв. В ньому відзначились командир батареї Герой Радянського Союзу О. Лушников, розвідник капітан Черевичко, командир роти старший лейтенант С. Прокопчук, сержанти Богорад, Погорєлов та багато інших. 31 березня 1944 року Ананьїв було визволено. Руїни і попіл лишили після себе окупанти. Вони зруйнували 7 промислових підприємств, електростанцію, кінотеатр, середню школу № 1, 190 житлових будинків. Фашисти вивезли з міста 840 коней, 800 голів великої рогатої худоби, 1150 овець, 350 свиней, 2 тис. штук птиці. Загальні збитки досягли величезної суми — близько 35 млн. карбованців.
Перед комуністами, міськрадою, всіма трудящими постали надзвичайно складні завдання - в найкоротший строк ліквідувати наслідки окупації, відновити нормальне життя міста, подати допомогу Червоній Армії. Самовіддано працювали жінки та молодь. На їх плечі ліг увесь тягар по вирощуванню й збиранню врожаю. Працювати доводилося в надзвичайно важких умовах. Адже на всі 50 колгоспів району лишилося всього 60 коней. Не було машин, насіння. Колгоспники з власних запасів зібрали для артільних полів 6027 цнт зернових, 515 цнт соняшнику, 4690 цнт картоплі. Грунт готували під посів лопатами, або ж використовуючи у запряжці корів. Збирали врожай також вручну. Завдяки самовідданій праці колгоспників косовицю зернових було закінчено за 13 робочих днів. План хлібозаготівель виконано на 200 проц. Намагаючись внести свій вклад в справу розгрому ворога, ананьївці здали у фонд Червоної Армії 6,9 тис. пудів хліба. Молодь міста першою в районі включилася в збирання коштів на будівництво торпедних катерів "Одеський комсомолець". Велику турботу виявляли міськрада, громадськість жителі міста про сім'ї фронтовиків. 3 квітня 1944 року по травень 1945 року їм виділено 186 тис. крб., 35 тонн зерна, 15 тонн картоплі, 22 тонни овочів.
Поступово життя в місті нормалізувалося. Неоціненну допомогу колгоспам подали ЦК ВКП(б) і Радянський уряд. Уже на кінець 1944 року з інших областей країни в Ананьїв прибуло 600 голів великої рогатої худоби, трактори, комбайни тощо. 13 ананьївських колгоспів одержали 481 тис. крб. довгострокових кредитів для закупівлі худоби.
1 вересня 1944 року відкрилися двері всіх шкіл міста. Відновили роботу сільськогосподарський технікум і школа механізації. З серпня 1944 року вийшов перший післявоєнний номер районної газети «Більшовицька перемога» (тепер — «Радянське село»). На її сторінках друкувалося чимало матеріалів про бойові подвиги ананьївців на фронтах війни. Невмирущу славу здобув колишній випускник Ананьївської середньої школи №1 льотчик-винищувач Є. П. Маріїнський. Він зробив сотні бойових вильотів, особисто і в групових боях збив 20 фашистських літаків. У травні 1945 року йому присвоєно звання Героя Радянського Союзу. В партизанському загоні «Красное знамя»
Ананьїв
Сторінка 11 з 16
балтськнх партизанів. Однак на станції Балта їх затримали фашисти. Під час обшуку в них знайшли зброю та підроблені перепустки. 18—20 травня були заарештовані всі підпільники. Лише двом з них — Б. П. Топору та П. Т. Ку-дашеву — вдалося втекти з тираспольської тюрми, куди після нелюдських В січні—березні 1944 року за завданням радянського командування в Ананьеві створено партизанську групу в складі Г. І. Негруцького, М. Д. Сніжинського, П. Д. Ткаченка і Г. Т. Чабаненка. Вона мала провадити розвідку в тилу ворога, передавати наступаючим радянським військам відомості про розташування гітлерівських частин і укріплень. Партизани організували в селах району підпільні диверсійні групи. Одна з них діяла в Долинському лісі. Їй вдалося перервати зв’язок між німецькими частинами, що врятувало Ананьїв від повного зруйнування.
Наближався час визволення. Наприкінці березня радянські війська форсували Південний Буг і закріпилися на його західному березі. Поблизу Любашівки — останнього рубежа перед Ананьсвом — фашисти чинили запеклий опір. Батареї Героя Радянського Союзу В. Коваленка, А. Кривенка і М. Семерчея відкрили по ворожих позиціях ураганний вогонь. В ніч на 31 березня 1944 року війська 2-го Українського фронту розгромили гітлерівців і вийшли до річки Тилігулу.
Почався бій за Ананьїв. В ньому відзначились командир батареї Герой Радянського Союзу О. Лушников, розвідник капітан Черевичко, командир роти старший лейтенант С. Прокопчук, сержанти Богорад, Погорєлов та багато інших. 31 березня 1944 року Ананьїв було визволено. Руїни і попіл лишили після себе окупанти. Вони зруйнували 7 промислових підприємств, електростанцію, кінотеатр, середню школу № 1, 190 житлових будинків. Фашисти вивезли з міста 840 коней, 800 голів великої рогатої худоби, 1150 овець, 350 свиней, 2 тис. штук птиці. Загальні збитки досягли величезної суми — близько 35 млн. карбованців.
Перед комуністами, міськрадою, всіма трудящими постали надзвичайно складні завдання - в найкоротший строк ліквідувати наслідки окупації, відновити нормальне життя міста, подати допомогу Червоній Армії. Самовіддано працювали жінки та молодь. На їх плечі ліг увесь тягар по вирощуванню й збиранню врожаю. Працювати доводилося в надзвичайно важких умовах. Адже на всі 50 колгоспів району лишилося всього 60 коней. Не було машин, насіння. Колгоспники з власних запасів зібрали для артільних полів 6027 цнт зернових, 515 цнт соняшнику, 4690 цнт картоплі. Грунт готували під посів лопатами, або ж використовуючи у запряжці корів. Збирали врожай також вручну. Завдяки самовідданій праці колгоспників косовицю зернових було закінчено за 13 робочих днів. План хлібозаготівель виконано на 200 проц. Намагаючись внести свій вклад в справу розгрому ворога, ананьївці здали у фонд Червоної Армії 6,9 тис. пудів хліба. Молодь міста першою в районі включилася в збирання коштів на будівництво торпедних катерів "Одеський комсомолець". Велику турботу виявляли міськрада, громадськість жителі міста про сім'ї фронтовиків. 3 квітня 1944 року по травень 1945 року їм виділено 186 тис. крб., 35 тонн зерна, 15 тонн картоплі, 22 тонни овочів.
Поступово життя в місті нормалізувалося. Неоціненну допомогу колгоспам подали ЦК ВКП(б) і Радянський уряд. Уже на кінець 1944 року з інших областей країни в Ананьїв прибуло 600 голів великої рогатої худоби, трактори, комбайни тощо. 13 ананьївських колгоспів одержали 481 тис. крб. довгострокових кредитів для закупівлі худоби.
1 вересня 1944 року відкрилися двері всіх шкіл міста. Відновили роботу сільськогосподарський технікум і школа механізації. З серпня 1944 року вийшов перший післявоєнний номер районної газети «Більшовицька перемога» (тепер — «Радянське село»). На її сторінках друкувалося чимало матеріалів про бойові подвиги ананьївців на фронтах війни. Невмирущу славу здобув колишній випускник Ананьївської середньої школи №1 льотчик-винищувач Є. П. Маріїнський. Він зробив сотні бойових вильотів, особисто і в групових боях збив 20 фашистських літаків. У травні 1945 року йому присвоєно звання Героя Радянського Союзу. В партизанському загоні «Красное знамя»
Дивиться також інші населені пункти цього району:
- Шимкове
- Точилове
- Новоолександрівка
- Новогеоргіївка
- Коханівка
- Жеребкове
- Гандрабури
- Мардарівка
- Долинське
- Ананьївський район