Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Німеччини. Всією роботою підпільної організації керувало бюро в складі 5 чоловік. Патріоти поширили свою діяльність і на села району. Підпільні групи були створені в Андріяшівці, Немирівському, Бендзарах, Лісничівці. Вони розповсюджували зведення Радянського інформбюро, антифашистські листівки, перешкоджали окупантам вивозити до Німеччини награбоване добро, чинили дивізії. На залізниці Одеса-Київ, між станціями Слобідка і Борщі, підпільники підірвали ешелон; на аеродромі біля села Перельотів вивели з ладу техніку; перешкоджали надходженню з району зерна і худоби. Представники балтської окупаційної адміністрації все частіше почали просити війська для боротьби проти народних месників.
Наприкінці 1943 року сигуранці вдалося натрапити на слід діючої в місті і селах району підпільної організації. Після нелюдських катувань в тираспольській і балтській в’язницях окупанти розстріляли 55 радянських патріотів – Т.Б. Брагаренко, Л.В. Якубовського, М.В. Осокіна, В.М. Дерененка та інших. Це сталося 25 березня 1944 року, напередодні визволення Балти.
На початку березня 1944 року, коли радянські війська вийшли на береги Південного Бугу, гітлерівці усунули румунську окупаційну адміністрацію. Фашистські варвари довершили пограбування Балти. Та нарешті прийшов кінець їхньому пануванню.
В напрямі Балти просувалися 25-а гвардійська стрілецька дивізія Героя Радянського Союзу генерала Г.А. Криволапова і 94-а гвардійська ордена Суворова стрілецька дивізія Героя Радянського Союзу гвардії полковника Г. П. Шостацького. В ніч на 28 березня 1944 року наші частини підійшли до північних околиць Балти. Цілу добу тривав бій за місто. Його долю вирішила танкова бригада підполковника Горлача. Вона вийшла в тил гітлерівцям і відрізала їм шлях до станції Балта. Це викликало паніку в стані ворога, і він почав відступати. В боях за Балту відзначились танкісти – Герой Радянського Союзу гвардії майор А.М. Пінчук, гвардії майор В.Ф. Єфімов, старший лейтенант О.Г. Іванов та інші. В зведенні Радянського інформбюро від 29 березня 1944 року повідомлялось, що «в результаті штурму і жорстоких вуличних боїв радянські бійці розгромили німецький гарнізон і оволоділи місто Балтою. Лише окремим дрібни групам ворога вдалось втекти, кинувши всю свою бойову техніку. Взято кількасот полонених, серед яких багато есесівців. На вулицях Балти лишилося більше 2 тис. ворожих трупів».
Населення міста з радістю зустріло своїх визволителів і відразу ж подало наступаючим частинам Червоної Армії велику допомогу. Тисячі жителів на своїх плечах по бездоріжжю переносили снаряди, міни, ящики з набоями. Для воїнів-фронтовиків збирали подарунки.
В роки Великої Вітчизняної війни багато мешканців Балти і району зі зброєю в руках відстоювали свободу і незалежність нашої Батьківщини. За героїзм,виявлений у боях проти ворога, 7 жителям міста і сіл району присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Широко відоме ім’я підполковника В.А. Шиманського, який на чолі створеного ним партизанського загону в 1942 році виявив ставку Гітлера – «Вервольф» під Вінницею. Зв’язковою партизанського загону В.О. Молодцова (Бадаєва) в Одесі була балтська вчителька К.Ф. Васіна (її розстріляли фашисти). В цьому ж загоні воював колишній секретар Балтського райкому ЛКСМУ Мефтодовський.
Після виступу гітлерівців місто являло собою жахливу картину. На кожному кроці зруйновані і спалені будинки, воронки від снарядів і бомб. На заклик районної партійної організації трудящі Балти приступили до відродження господарства міста. Вони розчищали вулиці, ремонтували житла, відкопували сховані на початку війни верстати. Підтримавши ініціативу робітників шкіряного заводу, всі дорослі жителі Балти у вільний від основної роботи час працювали на відбудові промислових підприємств. У січні 1945 почали випускати продукцію шкіряний і маслозавод, дала струм електростанція. Поряд з цим йшло відродження лікувальних і культурно-освітніх закладів, торговельних підприємств. Почалися заняття у 8 школах і
Балта
Сторінка 13 з 16
і готував підпілля до збройного виступу. І.М. Гук організовував диверсії на залізниці, В.М. Дерененко займався добуванням зброї і провадив агітаційну роботу серед румунських та італійських солдатів. В.М. Бабійчук створив на станції Балта групу, яка отруювала в ешелонах тварин, що вивозилися до Наприкінці 1943 року сигуранці вдалося натрапити на слід діючої в місті і селах району підпільної організації. Після нелюдських катувань в тираспольській і балтській в’язницях окупанти розстріляли 55 радянських патріотів – Т.Б. Брагаренко, Л.В. Якубовського, М.В. Осокіна, В.М. Дерененка та інших. Це сталося 25 березня 1944 року, напередодні визволення Балти.
На початку березня 1944 року, коли радянські війська вийшли на береги Південного Бугу, гітлерівці усунули румунську окупаційну адміністрацію. Фашистські варвари довершили пограбування Балти. Та нарешті прийшов кінець їхньому пануванню.
В напрямі Балти просувалися 25-а гвардійська стрілецька дивізія Героя Радянського Союзу генерала Г.А. Криволапова і 94-а гвардійська ордена Суворова стрілецька дивізія Героя Радянського Союзу гвардії полковника Г. П. Шостацького. В ніч на 28 березня 1944 року наші частини підійшли до північних околиць Балти. Цілу добу тривав бій за місто. Його долю вирішила танкова бригада підполковника Горлача. Вона вийшла в тил гітлерівцям і відрізала їм шлях до станції Балта. Це викликало паніку в стані ворога, і він почав відступати. В боях за Балту відзначились танкісти – Герой Радянського Союзу гвардії майор А.М. Пінчук, гвардії майор В.Ф. Єфімов, старший лейтенант О.Г. Іванов та інші. В зведенні Радянського інформбюро від 29 березня 1944 року повідомлялось, що «в результаті штурму і жорстоких вуличних боїв радянські бійці розгромили німецький гарнізон і оволоділи місто Балтою. Лише окремим дрібни групам ворога вдалось втекти, кинувши всю свою бойову техніку. Взято кількасот полонених, серед яких багато есесівців. На вулицях Балти лишилося більше 2 тис. ворожих трупів».
Населення міста з радістю зустріло своїх визволителів і відразу ж подало наступаючим частинам Червоної Армії велику допомогу. Тисячі жителів на своїх плечах по бездоріжжю переносили снаряди, міни, ящики з набоями. Для воїнів-фронтовиків збирали подарунки.
В роки Великої Вітчизняної війни багато мешканців Балти і району зі зброєю в руках відстоювали свободу і незалежність нашої Батьківщини. За героїзм,виявлений у боях проти ворога, 7 жителям міста і сіл району присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Широко відоме ім’я підполковника В.А. Шиманського, який на чолі створеного ним партизанського загону в 1942 році виявив ставку Гітлера – «Вервольф» під Вінницею. Зв’язковою партизанського загону В.О. Молодцова (Бадаєва) в Одесі була балтська вчителька К.Ф. Васіна (її розстріляли фашисти). В цьому ж загоні воював колишній секретар Балтського райкому ЛКСМУ Мефтодовський.
Після виступу гітлерівців місто являло собою жахливу картину. На кожному кроці зруйновані і спалені будинки, воронки від снарядів і бомб. На заклик районної партійної організації трудящі Балти приступили до відродження господарства міста. Вони розчищали вулиці, ремонтували житла, відкопували сховані на початку війни верстати. Підтримавши ініціативу робітників шкіряного заводу, всі дорослі жителі Балти у вільний від основної роботи час працювали на відбудові промислових підприємств. У січні 1945 почали випускати продукцію шкіряний і маслозавод, дала струм електростанція. Поряд з цим йшло відродження лікувальних і культурно-освітніх закладів, торговельних підприємств. Почалися заняття у 8 школах і