Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Громадськість Балти дбала про те, щоб місто набуло впорядкованого, культурного вигляду. Відбувався житловий фонд, ремонтувалися шляхи. 12 квітня 1923 року трудівника Балти і найближчих сіл провели недільник. Його учасники надіслали телеграму В.І. Леніну, в якій писали: «Організовані в профспілки робітники м. Балти і незаможні селяни навколишніх сіл у кількості до двох тис. чоловік, що зібралися після проведення недільника… по закладанню парку Вашого імені, шлють Вам свій полум’яний привіт і палке побажання якнайшвидшого видужання і заняття свого поста у керма світової революції».
Всім господарським і культурним будівництвом у місті і повіті керувала партійна організація, що в січні 1922 року налічувала 1130 членів і кандидатів партії. Урочисто відзначали трудящі Балти п’ятиріччя Великої Жовтневої соціалістичної революції. 250 активних учасників боротьби за встановлення і зміцнення Радянської влади були нагороджені грамотами «Герой-незаможник Одеської губернії». І.К.Дячишина та М. Корнєва представили до нагороди орденом Червоного Прапора. Зважаючи на великі заслуги І.К.Дячишина в боротьбі за владу Рад. Балтський повітовий виконком перейменував Балтську волость в Івано-Дячишинську.
У березні 1923 року за новим адміністративним поділом Балта стала центром однойменного округу і району. 24 листопада наступного року президія ВУЦВКу прийняла рішення про передачу Балтського району до новоутвореної Молдавської АРСР. З того часу і по 1929 рік Балта була її столицею.
Комуністична партія і Радянський уряд подавали молодій республіці допомогу в піднесення її економіки і культури. Величезні кошти асигнувались на розвиток промисловості, сільського господарства, на культурне будівництво. У 1925 році в Балті створено Молдавський промкомбінат, до якого увійшли 18 дрібних підприємств. Наступного року деревообробний цех промкомбінату перетворено в державну меблеву фабрику, яка на кінець другої п’ятирічки дала продукції на 1 млн. крб.. У тому ж 1926 році кравецький цех комбінату реорганізовано в швейну фабрику. Значно розширюється шкір завод. Артіль металевих виробів почала випускати терези. Став до ладу цегельний завод.
Зростало і впорядковувалося міста. З’явилися нові будинки, вулиці забруковувалися, прокладалися тротуари. Став до ладу водопровід. В 1926 році почала працювати електроводолікарня, роком пізніше – пологовий будинок.
Розширюється сітка шкіл, відкриваються педагогічний технікум і радпартшкола. Місцева друкарня випускала підручники, політичну і художню літературу російською, українською та молдавською мовами. Виходила газета «Червоний орач» тиражем в 7,2 тис. примірників. Створюється молдавський національний театр, для якого побудували спеціальне приміщення (тепер – районний Будинок культури).
У 1929 році столицю МАРСР було переведено до Тирасполя, але господарське і культурне будівництво в Балті не скорочувалося. Особливо виросла промисловість за роки передвоєнних п’ятирічок. На місці колишніх майстерень напівкустарного типу виникли нові фабрики, заводи, підприємства харчової промисловості. Так, у 30-х роках на базі артілі по виробництву терезів було створено завод. Значно розширились швейна фабрика, де працювало 10 цехів. Стали до ладу хлібопекарний і миловарний заводи. У 1933 році шкіряний завод був повністю реконструйований. Почали працювати килимарна майстерня, 2 цегельні заводи і 3 нові млини, а у 1934 році – маслосирзавод.
Поряд з промисловістю розвивалося і сільське господарство, яким займалися жителі околиць Балти. В 1928-1930 рр. вони об’єдналися в колгосп ім. Леніна та ім. Калініна. На червень 1932 року в Балтському районі вже було колективізовано близько 70 % бідняцько-середняцьких господарств, створено 90 колгоспів та 2 комуни. Працювало 2 МТС – Балтська і Піщанська.
У 1935 році на підприємствах та в колгоспах Балти поширюється стахановський рух. Сьомий зліт ударників Балтського району, що відбувся 1
Балта
Сторінка 11 з 16
шкіл. 7 шкіл лікнепу. Було відкрито кілька бібліотек, 2 театри, музичну студію, міський музей. З 1920 року виходила повітова газета «Балтські вісті», пізніше стала називатись «Червоне село». Всім господарським і культурним будівництвом у місті і повіті керувала партійна організація, що в січні 1922 року налічувала 1130 членів і кандидатів партії. Урочисто відзначали трудящі Балти п’ятиріччя Великої Жовтневої соціалістичної революції. 250 активних учасників боротьби за встановлення і зміцнення Радянської влади були нагороджені грамотами «Герой-незаможник Одеської губернії». І.К.Дячишина та М. Корнєва представили до нагороди орденом Червоного Прапора. Зважаючи на великі заслуги І.К.Дячишина в боротьбі за владу Рад. Балтський повітовий виконком перейменував Балтську волость в Івано-Дячишинську.
У березні 1923 року за новим адміністративним поділом Балта стала центром однойменного округу і району. 24 листопада наступного року президія ВУЦВКу прийняла рішення про передачу Балтського району до новоутвореної Молдавської АРСР. З того часу і по 1929 рік Балта була її столицею.
Комуністична партія і Радянський уряд подавали молодій республіці допомогу в піднесення її економіки і культури. Величезні кошти асигнувались на розвиток промисловості, сільського господарства, на культурне будівництво. У 1925 році в Балті створено Молдавський промкомбінат, до якого увійшли 18 дрібних підприємств. Наступного року деревообробний цех промкомбінату перетворено в державну меблеву фабрику, яка на кінець другої п’ятирічки дала продукції на 1 млн. крб.. У тому ж 1926 році кравецький цех комбінату реорганізовано в швейну фабрику. Значно розширюється шкір завод. Артіль металевих виробів почала випускати терези. Став до ладу цегельний завод.
Зростало і впорядковувалося міста. З’явилися нові будинки, вулиці забруковувалися, прокладалися тротуари. Став до ладу водопровід. В 1926 році почала працювати електроводолікарня, роком пізніше – пологовий будинок.
Розширюється сітка шкіл, відкриваються педагогічний технікум і радпартшкола. Місцева друкарня випускала підручники, політичну і художню літературу російською, українською та молдавською мовами. Виходила газета «Червоний орач» тиражем в 7,2 тис. примірників. Створюється молдавський національний театр, для якого побудували спеціальне приміщення (тепер – районний Будинок культури).
У 1929 році столицю МАРСР було переведено до Тирасполя, але господарське і культурне будівництво в Балті не скорочувалося. Особливо виросла промисловість за роки передвоєнних п’ятирічок. На місці колишніх майстерень напівкустарного типу виникли нові фабрики, заводи, підприємства харчової промисловості. Так, у 30-х роках на базі артілі по виробництву терезів було створено завод. Значно розширились швейна фабрика, де працювало 10 цехів. Стали до ладу хлібопекарний і миловарний заводи. У 1933 році шкіряний завод був повністю реконструйований. Почали працювати килимарна майстерня, 2 цегельні заводи і 3 нові млини, а у 1934 році – маслосирзавод.
Поряд з промисловістю розвивалося і сільське господарство, яким займалися жителі околиць Балти. В 1928-1930 рр. вони об’єдналися в колгосп ім. Леніна та ім. Калініна. На червень 1932 року в Балтському районі вже було колективізовано близько 70 % бідняцько-середняцьких господарств, створено 90 колгоспів та 2 комуни. Працювало 2 МТС – Балтська і Піщанська.
У 1935 році на підприємствах та в колгоспах Балти поширюється стахановський рух. Сьомий зліт ударників Балтського району, що відбувся 1