Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Значних успіхів досягла артіль у розвитку тваринництва. По кількості поголів’я всіх видів тварин, крім корів, колгосп перебільшив норми,
встановлені вересневим (1953 р.) Пленумом ЦК КПРС. Підвищилась продуктивність колгоспного стада. Щорічні надої молока на одну фуражну корову в 1955 році становили 3230 кг проти 1563 у 1950 році. За високі надої молока облвиконком присвоїв 38 дояркам звання кращої доярки області. Серед них – М. Гурська, яка надоїла від кожної корови по 4527 кг молока, К. Похилено – по 4120 кг та інші. Прибутки від цієї галузі в 1955 році становили 37 проц. від загального доходу проти 16 проц. у 1950 році.
На основі збільшення врожайності і валових зборів зернових та інших культур, підвищення продуктивності громадського тваринництва значно виросла прибутковість всіх галузей господарства. Прибутки колгоспу в 1955 році порівняно з 1950 роком зросли на 235 процентів.
Збільшилась оплата трудодня. В 1955 році на трудодень було видано 3,4 кг зерна і 8,5 крб. грішми, тоді як у 1950 році колгоспники одержали 2 кг зерна та 2 крб. грішми.
У зміцненні економіки колгоспу велика роль належала МТС ім. Шевченка. Колгосп обслуговували дві тракторні бригади, очолювані відомими в Одеській області бригадирами – К. Г. Сомовим, двічі нагородженим орденом Леніна, та Героєм Соціалістичної Праці І. Я. Путенцовим. Це були механізатори, що виявляли багато творчої ініціативи в боротьбі за врожай. І. Я. Путенцов одним з перших підходив досвід кубанських комбайнерів по груповому збиранню хліба комбайнами і почав застосовувати його на полях колгоспу.
У квітні 1956 року трудівники села гаряче відгукнулися на заклик ЦК КПРС і Ради Міністерства СРСР – вже в першому році шостої п’ятирічки збільшити виробництво сільськогосподарських продуктів. Підрахувавши свої можливості, колгоспники вирішили досягти рівня виробництва зернових і технічних культур, передбаченого перспективним планом на 1960 рік. За почином тамбовських колгоспників члени артілі включились у патріотичний рух за швидке піднесення тваринництва і досягли в цьому значних успіхів. У соціалістичному змаганні доярок області переможцем вийшла М. Д. Васильчик, яка надоїла понад 5 тис. кг молока від кожної корови.
Виконуючи взяті на честь 40-річчя Радянської влади соціалістичні зобов’язання, колгосп зібрав на площі 1430 га по 30 цнт озимої пшениці. На 100 га сільськогосподарських угідь кількість великої рогатої худоби порівняно з 1955 роком збільшилась на 11 голів, свиней – на 26 штук.
З 1959 року в колгоспі почали сіяти цукрові буряки. Спочатку були сумніви, що в посушливій зоні їх моно вирощувати. Але вже першого року на кожному гектарі вродило по 317 цнт, а окремі ланки зібрали по 400-450 центнерів. Значно розширилась площа під виноградниками, садами, овочевими культурами.
Підготовка до XXII з’їзду партії викликала серед колгоспників нову хвилю трудового і політичного піднесення. Партійна організація широко розгорнула змагання за те, щоб до дня відкриття з’їзду завершити всі сільськогосподарські роботи, завоювати право носити високе звання колгоспу ім. XXII з’їзду КПРС. М. О. Посмітний та П. П. Ведута виступити в березні 1961 року ініціаторами шефства передових колгоспів над відстаючими. Правління артілі підписало договір комуністичної взаємодопомоги з відстаючим сусіднім колгоспом ім.. Б. Хмельницького (с. Нейкове). Колгоспники сумлінною працею виконали взяті соціалістичні зобов’язання і в 1962 році завоювали право носити ім’я XXII з’їзду КПРС.
З кожним роком зростало господарство артілі. Взяті в 1966 році на честь XXIII з’їзду КПРС зобов’язання хлібороби артілі виконали успішно. Вони здали державі 12,5 тис. цнт пшениці, перевиконавши річне завдання.
В досягненні високих показників артілі визнана роль належить партійній та комсомольській організаціям. У 1967 році партійна організація налічувала 48 комуністів, комсомольська – 67 членів. Очолювана здібним організатором В. Ф. Васильчиком, партійна організація підпорядкувала всю масово-політичну роботу успішному здійсненню планових завдань. З її ініціативи всі бригади колгоспу перейшли на господарський розрахунок х впровадження прогресивної оплати праці. Партійне бюро уважно стежить за здійсненням ленінському принципу матеріальної заінтересованості трудівників в артілі. Н засіданнях партбюро та партійних зборах систематично обговорюються звіти бригадирів, завідуючих фермами, та своєчасно подається допомога в їх роботі. Належну увага приділяється розгортанню соціалістичного змагання, наслідки якого висвітлюються в стінгазетах, повідомляються по радіо.
Велику роботу серед трудівників села проводить сільська Рада депутатів трудящих, переведена в 1955 році із с. Онорівки до Ставкового. При Раді, головою якої вже багато років обирається колишня ланкова колгоспу орденоносець Н. М. Ацук, працюють п’ять комісій: сільськогосподарська,
Ставкове
Сторінка 4 з 5
З року в рік колгосп збільшував урожаї соняшнику. Так, в 1952 році середній урожай досяг 21,41 цнт з га, а в 1955 році – 24,9 центнера.Значних успіхів досягла артіль у розвитку тваринництва. По кількості поголів’я всіх видів тварин, крім корів, колгосп перебільшив норми,
На основі збільшення врожайності і валових зборів зернових та інших культур, підвищення продуктивності громадського тваринництва значно виросла прибутковість всіх галузей господарства. Прибутки колгоспу в 1955 році порівняно з 1950 роком зросли на 235 процентів.
Збільшилась оплата трудодня. В 1955 році на трудодень було видано 3,4 кг зерна і 8,5 крб. грішми, тоді як у 1950 році колгоспники одержали 2 кг зерна та 2 крб. грішми.
У зміцненні економіки колгоспу велика роль належала МТС ім. Шевченка. Колгосп обслуговували дві тракторні бригади, очолювані відомими в Одеській області бригадирами – К. Г. Сомовим, двічі нагородженим орденом Леніна, та Героєм Соціалістичної Праці І. Я. Путенцовим. Це були механізатори, що виявляли багато творчої ініціативи в боротьбі за врожай. І. Я. Путенцов одним з перших підходив досвід кубанських комбайнерів по груповому збиранню хліба комбайнами і почав застосовувати його на полях колгоспу.
У квітні 1956 року трудівники села гаряче відгукнулися на заклик ЦК КПРС і Ради Міністерства СРСР – вже в першому році шостої п’ятирічки збільшити виробництво сільськогосподарських продуктів. Підрахувавши свої можливості, колгоспники вирішили досягти рівня виробництва зернових і технічних культур, передбаченого перспективним планом на 1960 рік. За почином тамбовських колгоспників члени артілі включились у патріотичний рух за швидке піднесення тваринництва і досягли в цьому значних успіхів. У соціалістичному змаганні доярок області переможцем вийшла М. Д. Васильчик, яка надоїла понад 5 тис. кг молока від кожної корови.
Виконуючи взяті на честь 40-річчя Радянської влади соціалістичні зобов’язання, колгосп зібрав на площі 1430 га по 30 цнт озимої пшениці. На 100 га сільськогосподарських угідь кількість великої рогатої худоби порівняно з 1955 роком збільшилась на 11 голів, свиней – на 26 штук.
З 1959 року в колгоспі почали сіяти цукрові буряки. Спочатку були сумніви, що в посушливій зоні їх моно вирощувати. Але вже першого року на кожному гектарі вродило по 317 цнт, а окремі ланки зібрали по 400-450 центнерів. Значно розширилась площа під виноградниками, садами, овочевими культурами.
Підготовка до XXII з’їзду партії викликала серед колгоспників нову хвилю трудового і політичного піднесення. Партійна організація широко розгорнула змагання за те, щоб до дня відкриття з’їзду завершити всі сільськогосподарські роботи, завоювати право носити високе звання колгоспу ім. XXII з’їзду КПРС. М. О. Посмітний та П. П. Ведута виступити в березні 1961 року ініціаторами шефства передових колгоспів над відстаючими. Правління артілі підписало договір комуністичної взаємодопомоги з відстаючим сусіднім колгоспом ім.. Б. Хмельницького (с. Нейкове). Колгоспники сумлінною працею виконали взяті соціалістичні зобов’язання і в 1962 році завоювали право носити ім’я XXII з’їзду КПРС.
З кожним роком зростало господарство артілі. Взяті в 1966 році на честь XXIII з’їзду КПРС зобов’язання хлібороби артілі виконали успішно. Вони здали державі 12,5 тис. цнт пшениці, перевиконавши річне завдання.
В досягненні високих показників артілі визнана роль належить партійній та комсомольській організаціям. У 1967 році партійна організація налічувала 48 комуністів, комсомольська – 67 членів. Очолювана здібним організатором В. Ф. Васильчиком, партійна організація підпорядкувала всю масово-політичну роботу успішному здійсненню планових завдань. З її ініціативи всі бригади колгоспу перейшли на господарський розрахунок х впровадження прогресивної оплати праці. Партійне бюро уважно стежить за здійсненням ленінському принципу матеріальної заінтересованості трудівників в артілі. Н засіданнях партбюро та партійних зборах систематично обговорюються звіти бригадирів, завідуючих фермами, та своєчасно подається допомога в їх роботі. Належну увага приділяється розгортанню соціалістичного змагання, наслідки якого висвітлюються в стінгазетах, повідомляються по радіо.
Велику роботу серед трудівників села проводить сільська Рада депутатів трудящих, переведена в 1955 році із с. Онорівки до Ставкового. При Раді, головою якої вже багато років обирається колишня ланкова колгоспу орденоносець Н. М. Ацук, працюють п’ять комісій: сільськогосподарська,
Дивиться також інші населені пункти цього району:
- Ряснопіль
- Яснопілля
- Шевченкове
- Червоноармійське
- Новоподільське
- Маринівка
- Заводівка
- Демидове
- Гуляївка
- Анатолівка