Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
перероблятиме близько 500 тонн винограду.
За успіхи, досягнуті у збільшенні виробництва і заготівель овочів, фруктів та винограду, 25 працівників радгоспу «Шабо» нагороджено орденами і медалями СРСР, у т. ч. директора радгоспу С. Г. Буняка, керуючого відділенням А. А. Сивоконя, агронома-виноградаря Є. І. Суворову – всього 9 чоловік – орденом Леніна.
За успішне виконання соціалістичних зобов’язань, взятих на честь 50-річчя Радянської влади, виноробний радгосп «Шабо» нагороджено ювілейним Пам’ятним прапором обкому КП України, виконкому обласної Ради депутатів трудящих і обласної Ради профспілок.
На території Шабо розташований також рибоколгосп «Зоря», який виготовлює рибу в Чорному морі, Дністровському лимані та в придунайських озерах. Колгосп має міцну виробничу базу: 4 рибальських стани на 165 чоловік, мотофелюгу, катер-напівглісер, човни, каюки, моргуни. Ремонт рибальської флотилії провадиться силами колгоспу. В 1968 році рибалки виловили понад понад 17 тис. цнт. риби. Перше місце зайняла бригадаставних неводів (бригадир Т. К. Лука). Вона виконала план на 117, 3 процента.
За роки Радянської влади в Шабо побудовано цілий ряд нових підприємств, зокрема, заводи виноробний і фруктових вод та завод СМА-З (засобів механізації та автоматизації виноробства). Тут також працює станція науково-дослідного інституту ім. Таїрова, яка провадить дослідження на шабському піщаному масиві де здавна склалися сприятливі умови для розвитку виноградарства.
Дедалі багатшим і красивішим стає село. Зростає добробут його населення. Мав повну рацію колишній колоніст Франк Доні, що емігрував до Швейцарії у Лозанну, запитувати в листі своїх односельчан: «Як там Шабо, що з ним сталось? Напевно все забудовано і впізнати не можна?». Село тепер повністю електрифіковано і радіофіковано. Тут є пошта, телеграф, телефонна станція, ощадна каса. За роки Радянської влади більша половина трудящих переселилася в новозбудовані квартири. Багато жителів мають холодильники, понад 500 сімей села користуються газом. Є два універмаги, 7 змішаних магазинів, 2 комісійні, галантерейні, 2 буфети, 5 кіосків, господарчий і книжковий магазини, працюють їдальні. Чимало в селі і побутових закладів: 4 швейні, 2 взуттєві майстерні, майстерня по ремонту радіо і електроприладів, 4 перукарні.
Радянська держава постійно дбає про здоров’я трудящих. Тут є дільнична лікарня на 50 ліжок, де працює 10 лікарів та 45 осіб середнього медичного персоналу. При лікарні є фізіотерапевтичний та рентген-кабінети, лабораторія, молочна кухня, дитяча консультація, аптека.
Діти дошкільного віку виховуються в 4 дитячих садках і яслах.
В селі ліквідовано неписьменність. Якщо за часів панування румунських бояр передплачувалось лише 147 примірників газет і журналів, то тепер — 5925 примірників. Діти навчаються в середній та восьмирічній школах, де працює 74 учителі. Тепер тут живуть і працюють десятки спеціалістів з вищою та середньою освітою. Це — вчителі, лікарі, агрономи, ветлікарі, техніки, механізатори.
Понад 1,3 тис. читачів користуються сільською бібліотекою для дорослих, книжковий фонд якої налічує 26,5 тис. томів. Дитяча бібліотека на 15 тис. томів обслуговує 1020 читачів. Крім того, учні користуються послугами двох шкільних бібліотек. Є бібліотеки при радгоспі «Шабо», на околиці села — Слобідці. Багато мешканців комплектують власні бібліотеки.
Партійні й радянські органи села потурбувалися і про відпочинок трудящих. У 1959 році па кошти артілі ім. Леніна збудовано Палац культури на 600 місць. При ньому є кінозал з широкоекранною кіноустановкою, працює університет культури з 4 факультетами, колектив художньої самодіяльності, в якому беруть участь понад 150 любителів мистецтва. Особливо популярні виступи відомого в області та республіці академічного хору, який за успішну участь в огляді, присвяченому
150-річчю з дня народження Т. Г. Шевченка, в 1964 році удостоєний грамоти Президії Верховної Ради УPCP, а в 1967 році йому присвоєно звання народної хорової капели. В репертуарі капели класична музика, українські, російські та молдавські народні пісні. При Палаці культури створено балетну школу, любительську кіностудію та ряд гуртків дитячого самодіяльного мистецтва.
Частими гостями трудящих Шабо є відомі професійні колективи Києва, Одеси Кишинева та інших міст країни.
Шабо
Сторінка 6 з 7
сучасні механізми. Головний винороб заводу комуніст Н. М. Лисенко доклала багато зусиль і вміння до того, щоб переобладнане підприємство було якнайефективнішим під час його експлуатації. У цій повсякденній праці Надії Миколаївні допомагає начальник цеху марочних вин М. М. Жердій, яка працює тут понад 10 років. На кінець п’ятирічки вино завод щодоби За успіхи, досягнуті у збільшенні виробництва і заготівель овочів, фруктів та винограду, 25 працівників радгоспу «Шабо» нагороджено орденами і медалями СРСР, у т. ч. директора радгоспу С. Г. Буняка, керуючого відділенням А. А. Сивоконя, агронома-виноградаря Є. І. Суворову – всього 9 чоловік – орденом Леніна.
За успішне виконання соціалістичних зобов’язань, взятих на честь 50-річчя Радянської влади, виноробний радгосп «Шабо» нагороджено ювілейним Пам’ятним прапором обкому КП України, виконкому обласної Ради депутатів трудящих і обласної Ради профспілок.
На території Шабо розташований також рибоколгосп «Зоря», який виготовлює рибу в Чорному морі, Дністровському лимані та в придунайських озерах. Колгосп має міцну виробничу базу: 4 рибальських стани на 165 чоловік, мотофелюгу, катер-напівглісер, човни, каюки, моргуни. Ремонт рибальської флотилії провадиться силами колгоспу. В 1968 році рибалки виловили понад понад 17 тис. цнт. риби. Перше місце зайняла бригадаставних неводів (бригадир Т. К. Лука). Вона виконала план на 117, 3 процента.
За роки Радянської влади в Шабо побудовано цілий ряд нових підприємств, зокрема, заводи виноробний і фруктових вод та завод СМА-З (засобів механізації та автоматизації виноробства). Тут також працює станція науково-дослідного інституту ім. Таїрова, яка провадить дослідження на шабському піщаному масиві де здавна склалися сприятливі умови для розвитку виноградарства.
Дедалі багатшим і красивішим стає село. Зростає добробут його населення. Мав повну рацію колишній колоніст Франк Доні, що емігрував до Швейцарії у Лозанну, запитувати в листі своїх односельчан: «Як там Шабо, що з ним сталось? Напевно все забудовано і впізнати не можна?». Село тепер повністю електрифіковано і радіофіковано. Тут є пошта, телеграф, телефонна станція, ощадна каса. За роки Радянської влади більша половина трудящих переселилася в новозбудовані квартири. Багато жителів мають холодильники, понад 500 сімей села користуються газом. Є два універмаги, 7 змішаних магазинів, 2 комісійні, галантерейні, 2 буфети, 5 кіосків, господарчий і книжковий магазини, працюють їдальні. Чимало в селі і побутових закладів: 4 швейні, 2 взуттєві майстерні, майстерня по ремонту радіо і електроприладів, 4 перукарні.
Радянська держава постійно дбає про здоров’я трудящих. Тут є дільнична лікарня на 50 ліжок, де працює 10 лікарів та 45 осіб середнього медичного персоналу. При лікарні є фізіотерапевтичний та рентген-кабінети, лабораторія, молочна кухня, дитяча консультація, аптека.
Діти дошкільного віку виховуються в 4 дитячих садках і яслах.
В селі ліквідовано неписьменність. Якщо за часів панування румунських бояр передплачувалось лише 147 примірників газет і журналів, то тепер — 5925 примірників. Діти навчаються в середній та восьмирічній школах, де працює 74 учителі. Тепер тут живуть і працюють десятки спеціалістів з вищою та середньою освітою. Це — вчителі, лікарі, агрономи, ветлікарі, техніки, механізатори.
Понад 1,3 тис. читачів користуються сільською бібліотекою для дорослих, книжковий фонд якої налічує 26,5 тис. томів. Дитяча бібліотека на 15 тис. томів обслуговує 1020 читачів. Крім того, учні користуються послугами двох шкільних бібліотек. Є бібліотеки при радгоспі «Шабо», на околиці села — Слобідці. Багато мешканців комплектують власні бібліотеки.
Партійні й радянські органи села потурбувалися і про відпочинок трудящих. У 1959 році па кошти артілі ім. Леніна збудовано Палац культури на 600 місць. При ньому є кінозал з широкоекранною кіноустановкою, працює університет культури з 4 факультетами, колектив художньої самодіяльності, в якому беруть участь понад 150 любителів мистецтва. Особливо популярні виступи відомого в області та республіці академічного хору, який за успішну участь в огляді, присвяченому
150-річчю з дня народження Т. Г. Шевченка, в 1964 році удостоєний грамоти Президії Верховної Ради УPCP, а в 1967 році йому присвоєно звання народної хорової капели. В репертуарі капели класична музика, українські, російські та молдавські народні пісні. При Палаці культури створено балетну школу, любительську кіностудію та ряд гуртків дитячого самодіяльного мистецтва.
Частими гостями трудящих Шабо є відомі професійні колективи Києва, Одеси Кишинева та інших міст країни.
Дивиться також інші населені пункти цього району:
- Широке
- Стара Царичанка
- Семенівка
- Русько-Іванівка
- Приморське
- Монаші
- Миколаївка
- Маразліївка
- Крутоярівка
- Козацьке
- Карналіївка
- Затока
- Випасне
- Великомар’янівка
- Бритівка
- Андріївка
- Адамівка