Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
землю селянам по знижених цінах. Однак землевласник і слухати про це не хотів, незважаючи на те, що більша частіша його землі лишалася під перелогами. Врешті жителі Чорної примусили його поступитись. Але поміщик постарався і від цього мати користь, та ще й посварив між собою селян. Вдаючись до хитрощів, він продавав той самий масив різним селянським громадам, що призводило до незгод і сутичок між ними. Коли ж мешканці Чорної зробили спробу силою забрати у Бантизманського землю, він викликав солдатів, які розігнали селян. У листопаді 1917 року в Чорну прийшла звістка про перемогу Великої Жовтневої соціалістичної революції у Петрограді. З великою Надією читали селяни левінські декрети про мир і землю. Ллє запровадження н життя декрету про землю в селі почалося тільки в січні 1918 року, коли в Чорній встановлено Радянську владу і створено ревком па чолі з наймитом Ф. А. Княжковським. Однак вже в березні 1918 року село захопили австро-німецькі окупанти. Ревком пішов у підпілля, почав піднімати людей на партизанську боротьбу проти ворога. Чорна стала однією з баз придністрянських партизанів. Сюди восени 1918 року з Одеси приїхав комуніст Д. П. Решетников, посланий до Балтського повіту з метою організації партизанського руху. Для маскування сноєї діяльності він відкрив початкове училище, яке перетворилося на підпільний штаб. Цей штаб добирав людей і направляв їх до партизанського загону І. К. Дичишина. що діяв на Балтщині. Під його керівництвом у Чорній було роззброєно австрійський кавалерійський ескадрон1. Зброю, коней, амуніцію відправлено партизанам.
Наприкінці 1918 року, після вигнання з України австро-німецьких загарбників, у Чорній створено виконком волосної Ради селянських і солдатських депутатів. Його очолив Д. П. Решетников. У липні—серпні наступного року Д. П. Решетніков, який став волосним військкомом, провів велику роботу но організації оборони протії петлюрівців на дільниці Бірзула—Балта. Пізніше, восени 1919 року, коли Чорну захопили денікінці, сюди прибули Одеський окрвінськом Б. Краєвський та інші працівники для організації народного повстання проти білогвардійців. До повстанського комітету увійшли також О. К. Дубенко, Самборський та інші. Комітет об'єднав усі революційні сили, розгорнув бойові дії. На початку 1920 року під ворога було визволено 5 придністровських волостей.
З приходом Червоної Армії в лютому 1920 року в Чорній організовано волосний і сільський ревкоми. Ноші спрямували свої зусилля на згуртування бідноти навколо комнезаму, створеного влітку того ж року. Для боротьби проти бандитів, що тероризували населення, вол ревком організував з місцевого активу й комуністів загін самооборони. який 19 жовтня 1920 року відбив напад на Чорну банди Заболотного. В цьому бою було знищено ЗО бандитів. Наприкінці того ж року в село прибув загін червоноармійців. Спираючись на його допомогу, сільська біднота конфіскувала у глитаїв лишки землі і 400 пудів хліба. Було очищено від куркульських і петлюрівських елементів комнезам, призначено новий склад сільревкому. Алє вороги нового ладу продовжували підривну діяльність. Вони зводили наклепи на комуністів, сіяли провокаційні чутки про неминучу загибель Радянської влади. У 1921 році їм вдалося обманним шляхом втягнути частину несвідомих селян Чорної в петлюрівську змову, павутиння якої тяглося з-за кордону. Бандити мали на меті підготувати повстання контрреволюційних сил і, зокрема, куркулів. Змову було розкрито. Селяни Чорної допомогли частинам особливого призначення в ліквідації заколоту.
Боротьба з ворогами Радянської влади, завдання відбудови господарства вимагали згуртування комуністів. 7 липня 1921 року в селі створено партосоредок, до якого увійшли 7 членів партії: Д. Решетников, А. Бензар, І. Чагаровський та інші. Секретарем осередку обрали Г. Єпура. Він же був і головою сільревкому. За допомогою волосного парткому, яким керував Г. І. Дубіневич, партійний осередок швидко міцнів. На 17 вересня 1921 року в ньому налічувалося вже 12 комуністів, з них 9 селян-бідняків Партійним і раднським органам доводилося працювати в дужо складних умовах. Селянські господарства після імперіалістичної і громадянської вони були в тяжкому етапі, а посуха 1920 і 1921 років зовсім розорила селян. Населення
Чорна
Сторінка 2 з 7
Що більшої сили й організованості набрав селянський рух після Лютневої буржуазно-демократичної революції. В березні 1917 року в Чорній створено земельний комітет, який зажадав від поміщика Бантизманського продати Наприкінці 1918 року, після вигнання з України австро-німецьких загарбників, у Чорній створено виконком волосної Ради селянських і солдатських депутатів. Його очолив Д. П. Решетников. У липні—серпні наступного року Д. П. Решетніков, який став волосним військкомом, провів велику роботу но організації оборони протії петлюрівців на дільниці Бірзула—Балта. Пізніше, восени 1919 року, коли Чорну захопили денікінці, сюди прибули Одеський окрвінськом Б. Краєвський та інші працівники для організації народного повстання проти білогвардійців. До повстанського комітету увійшли також О. К. Дубенко, Самборський та інші. Комітет об'єднав усі революційні сили, розгорнув бойові дії. На початку 1920 року під ворога було визволено 5 придністровських волостей.
З приходом Червоної Армії в лютому 1920 року в Чорній організовано волосний і сільський ревкоми. Ноші спрямували свої зусилля на згуртування бідноти навколо комнезаму, створеного влітку того ж року. Для боротьби проти бандитів, що тероризували населення, вол ревком організував з місцевого активу й комуністів загін самооборони. який 19 жовтня 1920 року відбив напад на Чорну банди Заболотного. В цьому бою було знищено ЗО бандитів. Наприкінці того ж року в село прибув загін червоноармійців. Спираючись на його допомогу, сільська біднота конфіскувала у глитаїв лишки землі і 400 пудів хліба. Було очищено від куркульських і петлюрівських елементів комнезам, призначено новий склад сільревкому. Алє вороги нового ладу продовжували підривну діяльність. Вони зводили наклепи на комуністів, сіяли провокаційні чутки про неминучу загибель Радянської влади. У 1921 році їм вдалося обманним шляхом втягнути частину несвідомих селян Чорної в петлюрівську змову, павутиння якої тяглося з-за кордону. Бандити мали на меті підготувати повстання контрреволюційних сил і, зокрема, куркулів. Змову було розкрито. Селяни Чорної допомогли частинам особливого призначення в ліквідації заколоту.
Боротьба з ворогами Радянської влади, завдання відбудови господарства вимагали згуртування комуністів. 7 липня 1921 року в селі створено партосоредок, до якого увійшли 7 членів партії: Д. Решетников, А. Бензар, І. Чагаровський та інші. Секретарем осередку обрали Г. Єпура. Він же був і головою сільревкому. За допомогою волосного парткому, яким керував Г. І. Дубіневич, партійний осередок швидко міцнів. На 17 вересня 1921 року в ньому налічувалося вже 12 комуністів, з них 9 селян-бідняків Партійним і раднським органам доводилося працювати в дужо складних умовах. Селянські господарства після імперіалістичної і громадянської вони були в тяжкому етапі, а посуха 1920 і 1921 років зовсім розорила селян. Населення
Дивиться також інші населені пункти цього району: