Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Для допомоги бідноті в освоєнні одержаних наділів створювалися машинно-прокатні пункти, ремонтні майстерні, кооперативні товариства тощо. У 1923 році в селі організовано сільськогосподарське кооперативне товариство. через яке біднота придбала реманент, насіння, худобу тощо.
У своїй важкій, але плодотворній діяльності по піднесенню господарства комуністи спиралися на комсомольський осередок, створений в 1923 році. Спершу в ньому було 12. а у 1925 році вже 40 юнаків і дівчат. Комсомольці проводили велику культурноосвітню роботу. Разом з членами сільради, серед яких були незаможні селяни, вчителі, жінки-активістки, вони взяли на облік неписьменних, організували ніколи лікнепу. При сільбуді проводилися заняття політичного, сільськогосподарського та інших гуртків. З ініціативи комсомольського осередку відкрито 2 хати-читальні, створено піонерський загін. На початку 1925 року чорнянські комсомольці допомогли організувати хату-читальню в с. Дігорах. Не було забуто й оборонну роботу. В Чорній працювали гуртки Тсоавіахіму і МОДРу.
Господарським і політичним життям села керував партійний осередок. Він користувався величезним авторитетом серед селян. На Його відкриті збори, до обговорювалися питання господарського і культурного будівництва, політичні проблеми, збиралися майже всі дорослі жителі села. У грудні 1927 року комуністи Чорної одностайно схвалили рішення об'єднаного Пленуму ЦК ВКП(б) і ЦКК про виключання з партії Троцького і Зінов'єва. Це свідчить про політичну зрілість сільських комуністів.
Наприкінці 20-х років Чорна стала великим селом, яке входило до Красноокнянського району Молдавської АРСР. В ньому проживало понад 4 тис. чоловік, в т. ч. 3136 українців, 742 молдаванина, 136 євреїв, 11 росіян, 6 поляків та інші. Жителі займалися хліборобством (889 господарств) і різними кустарними промислами (23 господарства).
У 1927 році в селі утворено сільськогосподарську артіль «Червоний орач», що складалася переважно з членів комнезаму. Наприкінці 1929 і иа початку 1930 року під керівництвом комуністів організувалось ще 4 колективні господарства, в т. ч. «Червоний партизан», «Чесна праця». Незважаючи на шалену куркульську агітацію проти колгоспів, до них пішли спочатку бідняки, а потім і середняки. В створенні артілей активну участь брав двадцятип'ятитисячний робітник луганського заводу комуніст Курилов. Внаслідок величезної організаційної та політичної роботи, проведеної партосередком і сільрадою, в 1933 році Чорна стала селом суцільної колективізації. День 24 червня 1933 року, коли колгоспники приймали Статут сільськогосподарської артілі, став у Чорній справжнім святом.
З утворенням в 1934 році Чорнянського району Молдавської АРСР громадсько-політичне життя в селі, в якому почали працювати райком партії і райвиконком, що більше активізувалося. 21 лютого 1935 року тут відбулися перші районні партійні збори. на них з'їхалось з усіх сіл 70 комуністів. Збори прийняли рішення, спрямоване на зміцнення колгоспів. За рішенням партійних органів систематично, раз на місяць. проводилось загальноколгоспні. та раз на п'ятиденну — бригадні політдпі. В них брали участі, працівники Чорнянського райпарткому, райвиконкому та політвідділу новоствореної Чорнянської МТС.
Комуністи широко залучали трудящих до обговорення найважливіших подій внутрішнього і міжнародного життя. Так, 23 лютого 1934 року в селі проведено багатолюдний мітинг протесту проти розгулу фашистських банд в Австрії, які залили вулиці Відня кров'ю повсталих робітників. В одноголосно прийнятій резолюції трудівники Чорної ухвалили відрахувати одноденний заробіток на користь сімей австрійських пролетарів, що постраждали від фашистського терору. 7 серпня 1936 року в Чорнянській МТС відбувся мітинг солідарності з іспанськими борцями проти фашизму. Присутні одностайно вирішили відрахувати півпроцента місячного заробітку до фонду допомоги іспанським антифашистам.
Наполеглива організаційна і політико-виховна робота сільської парторганізації, яка у 1939 році налічувала понад 40 членів і кандидатів у члени ВКП(б), давала добрі наслідки. У 1939 році з ініціативи комуністів
Чорна
Сторінка 3 з 7
голодувало. Партійний осередок, новообрана сільрада, комнезам (120 членів) створювали комітети взаємодопомоги, вилучали лишки хліба в куркулів і передавали бідноті, сім'ям червоноармійців. Було проведено велику роботу по розподілу між трудящими соляними поміщицьких земель. У своїй важкій, але плодотворній діяльності по піднесенню господарства комуністи спиралися на комсомольський осередок, створений в 1923 році. Спершу в ньому було 12. а у 1925 році вже 40 юнаків і дівчат. Комсомольці проводили велику культурноосвітню роботу. Разом з членами сільради, серед яких були незаможні селяни, вчителі, жінки-активістки, вони взяли на облік неписьменних, організували ніколи лікнепу. При сільбуді проводилися заняття політичного, сільськогосподарського та інших гуртків. З ініціативи комсомольського осередку відкрито 2 хати-читальні, створено піонерський загін. На початку 1925 року чорнянські комсомольці допомогли організувати хату-читальню в с. Дігорах. Не було забуто й оборонну роботу. В Чорній працювали гуртки Тсоавіахіму і МОДРу.
Господарським і політичним життям села керував партійний осередок. Він користувався величезним авторитетом серед селян. На Його відкриті збори, до обговорювалися питання господарського і культурного будівництва, політичні проблеми, збиралися майже всі дорослі жителі села. У грудні 1927 року комуністи Чорної одностайно схвалили рішення об'єднаного Пленуму ЦК ВКП(б) і ЦКК про виключання з партії Троцького і Зінов'єва. Це свідчить про політичну зрілість сільських комуністів.
Наприкінці 20-х років Чорна стала великим селом, яке входило до Красноокнянського району Молдавської АРСР. В ньому проживало понад 4 тис. чоловік, в т. ч. 3136 українців, 742 молдаванина, 136 євреїв, 11 росіян, 6 поляків та інші. Жителі займалися хліборобством (889 господарств) і різними кустарними промислами (23 господарства).
У 1927 році в селі утворено сільськогосподарську артіль «Червоний орач», що складалася переважно з членів комнезаму. Наприкінці 1929 і иа початку 1930 року під керівництвом комуністів організувалось ще 4 колективні господарства, в т. ч. «Червоний партизан», «Чесна праця». Незважаючи на шалену куркульську агітацію проти колгоспів, до них пішли спочатку бідняки, а потім і середняки. В створенні артілей активну участь брав двадцятип'ятитисячний робітник луганського заводу комуніст Курилов. Внаслідок величезної організаційної та політичної роботи, проведеної партосередком і сільрадою, в 1933 році Чорна стала селом суцільної колективізації. День 24 червня 1933 року, коли колгоспники приймали Статут сільськогосподарської артілі, став у Чорній справжнім святом.
З утворенням в 1934 році Чорнянського району Молдавської АРСР громадсько-політичне життя в селі, в якому почали працювати райком партії і райвиконком, що більше активізувалося. 21 лютого 1935 року тут відбулися перші районні партійні збори. на них з'їхалось з усіх сіл 70 комуністів. Збори прийняли рішення, спрямоване на зміцнення колгоспів. За рішенням партійних органів систематично, раз на місяць. проводилось загальноколгоспні. та раз на п'ятиденну — бригадні політдпі. В них брали участі, працівники Чорнянського райпарткому, райвиконкому та політвідділу новоствореної Чорнянської МТС.
Комуністи широко залучали трудящих до обговорення найважливіших подій внутрішнього і міжнародного життя. Так, 23 лютого 1934 року в селі проведено багатолюдний мітинг протесту проти розгулу фашистських банд в Австрії, які залили вулиці Відня кров'ю повсталих робітників. В одноголосно прийнятій резолюції трудівники Чорної ухвалили відрахувати одноденний заробіток на користь сімей австрійських пролетарів, що постраждали від фашистського терору. 7 серпня 1936 року в Чорнянській МТС відбувся мітинг солідарності з іспанськими борцями проти фашизму. Присутні одностайно вирішили відрахувати півпроцента місячного заробітку до фонду допомоги іспанським антифашистам.
Наполеглива організаційна і політико-виховна робота сільської парторганізації, яка у 1939 році налічувала понад 40 членів і кандидатів у члени ВКП(б), давала добрі наслідки. У 1939 році з ініціативи комуністів
Дивиться також інші населені пункти цього району: