Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Велику увагу міська партійна організація приділяла вихованню населення. Зокрема була налагоджена постійна робота серед жінок: організовані жіночі ради, делегатські збори, обрані жіночі організатори. 3 червня 1945 року відбулася перша районна нарада жіночих рад і жіноргів, де обговорювалося питання про участь жінок в громадському житті, про ліквідацію неписьменності та дитячої безпритульності, про поліпшення благоустрою міста і боротьбу з антисанітарією в побуті. За рішенням наради при жіночих радах створювалися секції: побутова, санітарна, торговельно-промислова та культурно-освітня. Так, за участю жіночих організацій міста здійснювався постійний контроль за виконанням закону про загальне обов’язкове навчання дітей шкільного віку, перетворювалися в життя постанова Ренійського виконкому депутатів трудящих про додержання в місті санітарного стану, без чого не можна було ефективно боротися з висипним тифом, туберкульозом, трахомою й іншими інфекційними хворобами.
Дедалі більше уваги приділялося культурно-виховній роботі серед населення, особливо серед молоді. Активну діяльність в цьому розгорнула комсомольська організація міста. Поліпшувало роботу районне відділення товариства «Знання». Почали працювати районна бібліотека, клуби, кінотеатр, червоні кутки. В місті працювало 6 загальноосвітніх шкіл, будинок піонерів.
Влітку 1946 року сюди на гастролі прибула трупа Московського театру оперети. Це поклало початок регулярним поїздкам у Рені театральних колективів столиці, обласних та міських театрів.
На піклування партії і уряду про повсякденні потреби радянських людей трудящі міста відповіли самовідданою працею. Так, робітники паровозного депо виконали завдання п’ятирічного плану за 4 роки і 7 місяців, робітники порту – за 4 роки і 10 місяців. Технічний прогрес у виробництві сприяв зародженню нового, вищого типу соціалістичного змагання – змагання за комуністичну працю. В 1958 році на заклик молодих робітників депо Москва-Сортувальна активно відгукнулися і трудящі Рені. Першими в змагання включилися ренійські залізничники і портовики. Бригади ремонтників залізничного депо, очолювані Замфіреску і Надкриничним, змагаючись за звання бригад комуністичної праці, вже в 1958 році скоротили строки профілактичного ремонту паровозів на 3 години; це давало державі 111 крб. економії на кожному паровозі.
В 1959 році за звання колективів комуністичної праці боролися 36 бригад, дільниць і змін. Високе звання бригади комуністичної праці було присвоєно комсомольській паровозній бригаді, очолюваній комуністом П. Шеленіним, звання ударників комуністичної праці – комсомольцям залізничного депо А. Штомпелеву, Н. Штехеру, І. Асаржі та іншим.
Чільне місце в промислово-економічному комплексі Рені, як і раніше, посідав порт. Відбудові і механізації ренійського порту уряд надавав великого значення. Тільки 5 років (з 1959 по 1963) капіталовкладення в його реконструкцію становили 5537 тис. крб. У 1962 році всі трудомісткі процеси були повністю механізовані. Цілком реконструйовані старі причали та побудовані нові.. В 1964 році споруджено новий пасажирський порт.
Ренійський порт став одним з найбільших на Дунаї. На його причалах майорять прапори кораблів Румунії, Болгарії, Угорщини, Югославії, Австрії, країн Середнього Сходу, Індії, Тунісу, ОАР та інших країн світу. Якщо в 1945 році він прийняв 446 суден, то в 1963-3947. За 20 років вантажооборот збільшився в 10 разів. Порт зв’язаний залізничними магістралями з усіма країнами Європи. Через нього перепроваджуються: промислове устаткування, верстати, автомашини, взуття, сільськогосподарські машини, електроустаткування, свіжі овочі, залізна руда, вугілля, кокс, з країн Близького і Середнього Сходу – цитрусові, бавовна, каучук тощо.
18 грудня 1966 року жителів Рені урочисто відзначили 150-у річницю свого порту, підвели підсумки його розвитку. За роки семирічки порт повністю реконструювали, збудовано глибоководні морські причали, нові склади, вантажів площадки. Портальні й плавучі крани замінили ручну працю вантажників. У навігацію 1966 року в порту побували судна одинадцяти
Рені
Сторінка 11 з 13
З кожним роком збільшувалась мережа підприємств побутового обслуговування населення і харчової промисловості. В райпромкомбінаті стали до ладу столярний, слюсарний та ковальський цехи. В харчокомбінаті збудовано кондитерський цех і хлібозавод. М’ясокомбінат збільшив випуск ковбасних виробів. Велику увагу міська партійна організація приділяла вихованню населення. Зокрема була налагоджена постійна робота серед жінок: організовані жіночі ради, делегатські збори, обрані жіночі організатори. 3 червня 1945 року відбулася перша районна нарада жіночих рад і жіноргів, де обговорювалося питання про участь жінок в громадському житті, про ліквідацію неписьменності та дитячої безпритульності, про поліпшення благоустрою міста і боротьбу з антисанітарією в побуті. За рішенням наради при жіночих радах створювалися секції: побутова, санітарна, торговельно-промислова та культурно-освітня. Так, за участю жіночих організацій міста здійснювався постійний контроль за виконанням закону про загальне обов’язкове навчання дітей шкільного віку, перетворювалися в життя постанова Ренійського виконкому депутатів трудящих про додержання в місті санітарного стану, без чого не можна було ефективно боротися з висипним тифом, туберкульозом, трахомою й іншими інфекційними хворобами.
Дедалі більше уваги приділялося культурно-виховній роботі серед населення, особливо серед молоді. Активну діяльність в цьому розгорнула комсомольська організація міста. Поліпшувало роботу районне відділення товариства «Знання». Почали працювати районна бібліотека, клуби, кінотеатр, червоні кутки. В місті працювало 6 загальноосвітніх шкіл, будинок піонерів.
Влітку 1946 року сюди на гастролі прибула трупа Московського театру оперети. Це поклало початок регулярним поїздкам у Рені театральних колективів столиці, обласних та міських театрів.
На піклування партії і уряду про повсякденні потреби радянських людей трудящі міста відповіли самовідданою працею. Так, робітники паровозного депо виконали завдання п’ятирічного плану за 4 роки і 7 місяців, робітники порту – за 4 роки і 10 місяців. Технічний прогрес у виробництві сприяв зародженню нового, вищого типу соціалістичного змагання – змагання за комуністичну працю. В 1958 році на заклик молодих робітників депо Москва-Сортувальна активно відгукнулися і трудящі Рені. Першими в змагання включилися ренійські залізничники і портовики. Бригади ремонтників залізничного депо, очолювані Замфіреску і Надкриничним, змагаючись за звання бригад комуністичної праці, вже в 1958 році скоротили строки профілактичного ремонту паровозів на 3 години; це давало державі 111 крб. економії на кожному паровозі.
В 1959 році за звання колективів комуністичної праці боролися 36 бригад, дільниць і змін. Високе звання бригади комуністичної праці було присвоєно комсомольській паровозній бригаді, очолюваній комуністом П. Шеленіним, звання ударників комуністичної праці – комсомольцям залізничного депо А. Штомпелеву, Н. Штехеру, І. Асаржі та іншим.
Чільне місце в промислово-економічному комплексі Рені, як і раніше, посідав порт. Відбудові і механізації ренійського порту уряд надавав великого значення. Тільки 5 років (з 1959 по 1963) капіталовкладення в його реконструкцію становили 5537 тис. крб. У 1962 році всі трудомісткі процеси були повністю механізовані. Цілком реконструйовані старі причали та побудовані нові.. В 1964 році споруджено новий пасажирський порт.
Ренійський порт став одним з найбільших на Дунаї. На його причалах майорять прапори кораблів Румунії, Болгарії, Угорщини, Югославії, Австрії, країн Середнього Сходу, Індії, Тунісу, ОАР та інших країн світу. Якщо в 1945 році він прийняв 446 суден, то в 1963-3947. За 20 років вантажооборот збільшився в 10 разів. Порт зв’язаний залізничними магістралями з усіма країнами Європи. Через нього перепроваджуються: промислове устаткування, верстати, автомашини, взуття, сільськогосподарські машини, електроустаткування, свіжі овочі, залізна руда, вугілля, кокс, з країн Близького і Середнього Сходу – цитрусові, бавовна, каучук тощо.
18 грудня 1966 року жителів Рені урочисто відзначили 150-у річницю свого порту, підвели підсумки його розвитку. За роки семирічки порт повністю реконструювали, збудовано глибоководні морські причали, нові склади, вантажів площадки. Портальні й плавучі крани замінили ручну працю вантажників. У навігацію 1966 року в порту побували судна одинадцяти
Дивиться також інші населені пункти цього району: