Сторінка 4 з 7
тис. га. Особливу роль у цьому відіграли земельні товариства по спільному обробітку землі, до яких увійшли всі бідняцько-середняцькі господарства. Протягом 1944-1945 рр. їх було організовано 10.
У 1946 році у зв’язку з великою посухою і неврожаєм не вистачало продуктів харчування. Допомогла селянам Радянська держава. Кожна сім'я одержала продукти, було організовано громадське харчування для дітей і хворих, а також для всіх дорослих під час польових робіт. Земельні товариства одержали посівний матеріал. Все це полегшило становище селян і дало змогу їм подолати великі труднощі.
В 1946-1946 рр. у селі завершено суцільну колективізацію. На базі земельних товариств утворилося 10 колгоспів. Допомогу плахтіївським колгоспам надали механізатори Саратської і Мирнопільської МТС.
У 1947 році в селі створено територіальну партійну організацію, яка налічувала 5 комуністів У ряді колгоспів утворювалися комсомольські організації. Комуністи за допомогою комсомольців розгорнули роботу по організаційно-господарському зміцненню артілей, мобілізації колгоспників на боротьбу за високі врожаї і розвиток продуктивного тваринництва. Парторганізація очолила соціалістичне змагання між колгоспами і бригадами, правильно розставляла комуністів і комсомольців на вирішальних ділянках колгоспного виробництва, уміло провадила виховну роботу серед населення. Минав час, зміцнювалося господарство колгоспів, підвищувався матеріальний рівень колгоспників. На початку вересня 1948 року 5 колгоспів села першими в Саратському районі успішно провели весь комплекс сільськогосподарських робіт і перевиконали план хлібоздачі державі. Так, артіль «Червона зірка» здала державі понад план 1600 пудів зерна. Підвищувалася оплата праці колгоспників. Окремі з них одержали близько двох тонн пшениці.
Велику роль в мобілізації членів артілей, особливо молоді, на боротьбу за піднесення колгоспного господарства відіграли комсомолці. Комсомольська організація колгоспу ім. В. І. Леніна добре організувала роботу в польових бригадах, на тваринницьких фермах. Крім цього, за її ініціативою у 1948 році в селі споруджено ставок, на площі 20 гектарів посаджено фруктовий сад і закладено фруктовий розсадник. Секретар комсомольської організації Т. Небога була обрана делегатом ХІ з’їзду ВЛКСМ від Ізмаїльської обласної комсомольської організації.
В 1949 році 6 колгоспників Плахтіївки за досягнуті високі врожаї пшениці й кукурудзи нагороджено орденами й медалями. Орденом Леніна нагороджено ланкового рільничої бригади С. І. Мандриченка, орденом Трудового Червоного Прапора – члена цієї ланки З. В. Небогу; медаль «За трудову доблесть» одержали Н. М. Мандриченко, П. І. Підгорна, І. С. Пономар, М. А. Романець.
Під керівництвом комуністів широко розгорнулась робота по ліквідації неписьменності серед населення. В ній активну участь брали вчителі Н. М. Опишнян, О. О. Бойко, Н. Г. Жабко, О. Т. Маслакова та інші. В 1950 році неписьменність була ліквідована. Відкрилися клуби і червоні кутки, бібліотеки, майже повністю було завершено радіофікацію села. У 1949 році в селі вже працювали середня і 2 початкові школи, в яких навчалося 1,2 тис. дітей. У всіх колгоспах було відкрито дитячі заклади, де виховувалися 500 дітей. Виростали місцеві кадри сільської інтелігенції. Є. М. Власенко стала дільничним зоотехніком, а П. І. Котилевський – учителем.
Велику роль у піднесенні колгоспного виробництва відіграв вересневий (1953 р.) Пленум ЦК КПРС. З метою дальшого піднесення колгоспної економіки, кращого використання сільськогосподарської техніки, природних і трудових ресурсів, піднесення добробуту колгоспників почалося укрупнення артілей, і в 1955 році створено 2 великі колгоспи – «Родина» і «Искра». Внаслідок підвищення закупівельних і заготівельних цін та зменшення обов’язкових поставок значно зросли прибутки колгоспів. За вирощення високих урожаїв пшениці, кукурудзи, соняшнику колгосп «Родина» в 1955 році був учасником Всесоюзної виставки досягнень народного господарства СРСР, відзначений дипломом першого ступеня. Великою срібною медаллю та премійований вантажною і легковою автомашинами. Колгоспники Л. А. Кривий, О. Д. Ляшенко, В. Д. Середа, А. Л. Кирилін та інші нагороджені Малою срібною медаллю.
Дивиться також інші населені пункти цього району: