Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
1941 року перейти в наступ на вирішальній ділянці радянсько-німецького фронту – під Москвою. Після того, як Одесу залишили радянські війська, гітлерівці не наважились одразу вступити в місто. Тільки надвечір 16 жовтня вони стали просочуватися на його околиці. Для Одеси настав час лихоліття фашистської окупації. Терор набув жахливих розмірів. Поліція і жандармерія, німецьке гестапо і румунська сигуранца та інші служби змагалися в масових облавах і обшуках, звірячих тортурах і вбивствах. Шпигуни і провокатори нишпорили скрізь, висліджуючи підпільників і комуністів. Вже на другий день свого перебування и місті фашисти почали вриватися в квартири мирних жителів, відбирати манно і продукти харчування, вбивати стариків, жінок і дітей. З кожним днем фашистський терор посилювався. На площах і вулицях міста з'явилися шибениці. Повішених не знімали но кілька днів. Тільки за останню декаду жовтня гітлерівці умертвили близько 28 тис. радянських людей. У цих надзвичайно тяжких умовах почався новий етан боротьби проти фашистських загарбників. Ще під час оборони міста для роботи в тилу ворога було відібрано понад 100 комуністів, сформовано підпільний обком партії на чолі з О. П. Петровським і С. С. Сухарєвим. Незважаючи на масові арешти і облави, під час яких були заарештовані перший секретар підпільного обкому партії О. П. Петровський і багато комуністів, підпільні партійні організації очолили патріотичну боротьбу трудящих Одеси проти загарбників та їх агентури. Головною базою розгортання підпільно-партизанської боротьби, як і в роки громадянської війни, стали знамениті одеські катакомби. В Одесі та на її околицях у різний час було створено 5 партизанських загонів та 45 підпільних патріотичних груп. Серед них – 2 розвідувально-диверсійні загони на чолі з В. О. Молодцовим (Бадаєвим), які налічували 40 чоловік; партизанський загін Іллічівського району на чолі з С. І. Дроздовим і Д. І. Овчаренком у складі понад 200 чоловік; загін Ленінського району в складі близько 90 чоловік, керований К. А. Тимофсєвим і А. М. Терзиманом; два партизанські загони, створені Приміським райкомом партії з 115 чоловік (секретар райкому С. Ф. Лазарєв). Серед підпільно-патріотичних груп найактивніше діяли групи М.А. Гефта, М.А. Литкіної. П.В. Кудріна, молодіжна організація «За Батьківщину» на чолі з Л.Я. Бачинським та інші. Багато сміливих диверсійних актів здійснили бійці загону В.О. Молодцова. Восени і взимку 1941-1942 pp. вони пустили під укіс 4 ворожі ешелони з військами, зброєю та боєприпасами, знищили багато автомашин з військовими вантажами. Загін систематично передавав у Москву цінні відомості про концентрацію ворожих військ, про заходи та наміри окупаційних властей. В лютому 1942 року фашисти схопили В. О. Молодцова і ще 10 бійців його загону. Заарештованих катували, але всі вони тримались стінко, з гідністю. Незважаючи на страшні знущання під час допитів, В.О. Молодцов не сказав жодного слова. Після винесення смертного вироку йому запропонували подати прохання про помилування. Мужній патріот тоді вперше заговорив: «Я – росіянин, і на своїй землі просити пощади у ворога не збираюсь!» – мовив він. 16-річний комсомолець, зв'язківець загону Я. Я. Гордієнко, теж засуджений до страти, в передсмертному листі писав матері: «Не падайте духом. Кріпіться Перемога буде за нами» Комуністична партія і Радянський уряд високо оцінили подвиг патріотів. В.О. Молодцову посмертно присвоено звання Героя Радянського Союзу. Я. Я. Гордієнка нагороджено орденом Вітчизняної війни Першого ступеня. Так само безстрашно боролись з фашистами комуністи та безпартійні радянські патріоти в складі інших загонів та підпільно-патріотичних груп. Понад 3 тис. окупантів знайшли свою смерть від караючої руки народних месників. Ефективність дій підпільників га партизанів визначалась не тільки кількістю знищених ворогів і вчинених диверсійних актів, але й кількістю ворожих військ, яких воші відтягали на себе. В районі Одеси і приміських сіл гітлерівці протягом всього періоду окупації змушені були тримати близько 16 тисяч солдатів та офіцерів. Одеські підпільники провадили агітаційну роботу серед солдатів ворожого гарнізону. Вони розпропагували і залучили на свій бік близько 180словацьких солдатів, і ті зі зброєю перебазувались у катакомби. У боротьбі проти ворога одеське підпілля добилося серйозних успіхів. Але в березні-травні 1943 року ворог завдав йому великих втрат. Фашисти розгромили підпільний обком партії. Вдруге було заарештовано першого секретаря підпільного обкому О.П.
Одеса
Сторінка 23 з 32
фашисти втратили майже 160 тис. солдатів і офіцерів. Самовіддана боротьба захисників Одеси допомогла Батьківщині виграти дорогоцінний час, зірвати гітлерівські плани блискавичної ВІЙНИ. щоб, нагромадивши резерви, в грудні