Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
парашутно-десантна група в складі 10 чоловік, яку очолював досвідчений підпільник В.Д. Авдєєв (Чорноморський). Йому пощастило встановити необхідні зв'язки, об'єднати і організаційно зміцнити більшість підпільних загой і а і груп. Однак и розпалі цієї важливої роботи В.Д. Авдєєва було схоплено, і він загинув смертю героя. В цей час Червона Армія з боями визволяла Правобережну Україну. 28 березня 1944 року війська 3-го Українського фронту в кількох місцях форсували Південний Буг і почали наступ на Одесу. Через непрохідність доріг умови для бойових дій були несприятливими. На окремих ділянках бійці змушені були на собі перетягувати гармати і машини. Та незважаючи на це, бойовий порив і темни наступу не зменшувались. Німецько-фашистське командування намагалось будь-що утримати за собою Одесу, зосередивши тут дві армії. В березні 1944 року німці усунули румунську адміністрацію і повністю взяли місто під свій контроль. Гітлерівці готували новий жахливий злочин – вони замінували кращі житлові будинки, приміщення шкіл, лікарень, театрів, промислових установ, вокзал, порт. На випадок поразки фашисти вирішили знищити Одесу разом з населенням. Тільки навальний наступ радянських військ та бойові дії місцевих партизанів врятували місто від зруйнування, а населення – від смерті. 9 квітня зав'язались бої на околицях міста. В цих боях велику допомогу радянським військам подали партизани, які завдавали противнику відчутних ударів з тилу. Партизанські підрозділи, якими керували О.П. Баркалов, С.І. Дроздов, О.І. Лощенко, І.С. Кірсанов, Д.С. Гавшин та інші, у вуличних боях відрізали шляхи відступу ворога через Одесу на Тирасполь. Партизани підбивали ворожі машини і влаштовували на вулицях «пробки», обстрілювали відступаючі ворожі війська, сіяли в їх рядах паніку. Радянські патріоти знищували фашистських підривників і факельників, охороняли промислові підприємства, пам'ятники культури. Понад 20 бойових операцій здійснили партизани Приміського району. Особливо відзначились вони в боях проти фашистських підривників у районі хаджибейської дамби, де фашисти, намагаючись перепинити шлях нашим військам до Одеси, замінували її, мали намір підірвати і затопити водами лиману робітниче передмістя – Пересип. Одинак здійснити цей намір перешкодили партизани, які під керівництвом секретаря райкому Л.Ф. Горбеля знищили в бою близько 50 підривників і цим врятували дамбу. 10 квітня 1944 року війська 3-го Українського фронту, яким командував уродженець Одеси генерал армії Р.Я. Маліновський. визволили місто. Над будинком Одеського театру опери та балету замайорів державний прапор Союзу РСР. Під час боїв ворог втратив тільки вбитими і полоненими понад 37 тис. чоловік. Жахливу картину являло собою місто в квітні 1944 року. Відступаючи під ударами Червоної Армії, ворог висадив у повітря провідні заводи Одеси – ім. Січневого повстання, ім. Жовтневої революції, ім. Дзержинського, судноремонтний. Фашисти зруйнували енергетичне господарство. Зусиллями групи січнівців – механіка В.Бобровського, машиніста С.Горєліка, електромонтера К.Мединського, інженера В.Хижнякова – спочатку пустили в дію дизель, а до нового 1945 року – заводську електростанцію. Так само працювали й судноремонтники Одеси. На місці спаленого заводу за короткий час виникло фактично нове підприємство – судноремонтний завод № 1. Уже в перші дні квітня 1944 року сюди почав надходити метал з Магнітогорського металургійного комбінату, устаткування з Азербайджану. За почином заводських комуністів, які стали ініціаторами загальноміського змагання за якнайшвидшу відбудову народного господарства і ліквідацію наслідків ворожого хазяйнування, весь колектив став на ударну фронтову вахту. Незабаром біля заводських причалів почали швартуватись перші судна для ремонту. І знову, як у довоєнний час, судноремонтники здійснювали капітальний ремонт кораблів різного призначення. Колектив заводу в 1944 році завоював перше місце у всесоюзному соціалістичному змаганні і удостоївся перехідного Червоного прапора ВЦРПС та Наркомату морського флоту. В морському порту були зруйновані всі причали, плавучі засоби, складські приміщення, заміновано фарватер, усі пакгаузи, спалено механізовані амбари. Загальна сума збитків становила 218 млн. карбованців. Окупанти похвалялись, що вивели з ладу порт на десятиліття. Але портовики на чолі з капітаном порту комуністом
Одеса
Сторінка 24 з 32
Петровского. В лабети гестапо потрапили також другий секретар обкому партії С.С. Сухарев та зв'язківці обкому. На початку 1944 року ЦК ВКП(б) та ЦК КП(б)У подали одеському підпіллю велику допомогу. В місто була закинута