Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
не вдалося. В серпні 1919 року село захопили денікінці. Понад 6 місяців розбійничали в ньому білогвардійці. Лише в лютому 1920 року Червона Армія вибила їх з села. Тоді ж у Мардарівці було остаточно встановлено Радянську владу.
За допомогою досвідчених більшовиків – працівника Одеської транспортної ЧК А. Шинкарука та Я. І. Плекова – в квітні 1920 року в селі створено перший комсомольський осередок. До нього входило 9 чоловік, у т. ч. С. Морозов, М. Полянський та інші. В умовах відсутності партійного осередку комсомольці стали надійною опорою сільської Ради в зміцненні народної влади, в боротьбі з куркульським бандитизмом. У квітні 1920 року куркулі Качурівської волості підняли повстання проти Радянської влади. Напавши на Мардарівку, вони жорстоко розправилися з місцевими активістами, вбили комсомольців І. Варзара та Г. Монастирського (поховані в селі Перешорах). У зв’язку із загрозливим становищем, що склалося у волостях повіту, у Мардарівку з Одеси приїхав уповноважений ЧК більшовик І. Ф. Рощин. Він очолив ревком, який був створений замість сільради. На допомогу мардарівцям з Бірзули на бронепоїзді прибув загін чекістів. При підтримці місцевих селян він швидко ліквідував повстання. Слідом за цим комсомольці Мардарівки взяли участь в розгромі банди Хромого. Вони організували охорону народного майна на залізничній станції і складах, активно працювали у продовольчому загоні «Залізна мітла». Влітку 1920 року в осередку налічувалося вже 25 юнаків і дівчат. У колишньому будинку місцевого хліботорговця комсомольці відкрили клуб, випускали стіннівку «Громи контрреволюцію!»
Одночасно сільські активісти докладали великих зусиль до ліквідації неписьменності та малописьменності. В Мардарівці діяло кілька лікнепів, хата-читальня. На початку 20-х років відкрилася двокласна школа, перетворена незабаром у чотирикласну (58 учнів), а на 1 вересня 1923 року тут було вже 2 школи, в яких навчалося понад 120 дітей.
Плодотворну діяльність розгорнув комітет незаможників, створений у травні 1920 року. Під керівництвом сільревкому комнезамівці розподіляли землі між селянами. Мардарівці та жителі навколишніх сіл і хуторів одержали 3148 десятин землі.
На кінець 1920 року становище в селі стабілізувалося. Ревком вичерпав свої функції, і 15 січня 1921 року мардарівці обрали сільську Раду. До її складу ввійшли також представники залізничників.
Головними завданнями Ради була мобілізація трудящих на відродження господарства, боротьба з голодом та його наслідками. Значна увага приділялася відновленню роботи залізничної станції. З ініціативи І. Ф. Рощина та Я. І. Плекова протягом 1921 — 1922 рр. тут було проведено кілька суботників по впорядкуванню колій і станційних приміщень. Основні ж свої зусилля сільрада та КНС зосередили на відбудові і розвитку селянських господарств. Однак комуністи розуміли, що одноосібникам не подолати злиднів. У 20-х роках понад половина селян не мала робочої худоби. Врожаї були низькі, пересічно по 19 пудів озимої і 14 пудів ярової пшениці, 18 пудів жита і 17 пудів кукурудзи з десятини. Вихід з цього становища полягав у кооперуванні селянських господарств. Вже в 1922—1923 рр. в Мардарівці були організовані 3 товариства спільного обробітку землі. ТСОЗи одержали грошові та насінницькі позички на пільгових умовах.
Використовуючи досвід цих господарств, Рада приступила до створення сільськогосподарських артілей. Перший колгосп «Колоски» був створений 24 березня 1923 року з ініціативи місцевих бідняків Ш. Полянського та І. Дегтяренка. У квітні того ж року на хуторі Розмаринці організовано артіль «Відродження». Обидва господарства мали 170 десятин землі і об’єднували 83 чоловіка, в т. ч. 40 працездатних. Районні органи Радянської влади виділяли колгоспам грошові позички для придбання інвентаря і робочої худоби.
Труднощі відбудовного періоду, соціалістичні перетворення на селі вимагали посилення партійного керівництва господарським будівництвом. Влітку 1924 року в Мардарівці створено сільський осередок КП(б)У. До його складу входило 8 членів і 3 кандидати в члени партії, зокрема К. Т. Бурсенко, І. Ф. Рощин та інші.
Мардарівка
Сторінка 3 з 8
отамана Козакова. Рада і комбід приступили до попереднього розподілу землі між селянами, нарізаючи пересічно по 2 десятини на душу. Хлібороби з великими труднощами засіяли свої наділи. Та повністю зібрати врожай їм За допомогою досвідчених більшовиків – працівника Одеської транспортної ЧК А. Шинкарука та Я. І. Плекова – в квітні 1920 року в селі створено перший комсомольський осередок. До нього входило 9 чоловік, у т. ч. С. Морозов, М. Полянський та інші. В умовах відсутності партійного осередку комсомольці стали надійною опорою сільської Ради в зміцненні народної влади, в боротьбі з куркульським бандитизмом. У квітні 1920 року куркулі Качурівської волості підняли повстання проти Радянської влади. Напавши на Мардарівку, вони жорстоко розправилися з місцевими активістами, вбили комсомольців І. Варзара та Г. Монастирського (поховані в селі Перешорах). У зв’язку із загрозливим становищем, що склалося у волостях повіту, у Мардарівку з Одеси приїхав уповноважений ЧК більшовик І. Ф. Рощин. Він очолив ревком, який був створений замість сільради. На допомогу мардарівцям з Бірзули на бронепоїзді прибув загін чекістів. При підтримці місцевих селян він швидко ліквідував повстання. Слідом за цим комсомольці Мардарівки взяли участь в розгромі банди Хромого. Вони організували охорону народного майна на залізничній станції і складах, активно працювали у продовольчому загоні «Залізна мітла». Влітку 1920 року в осередку налічувалося вже 25 юнаків і дівчат. У колишньому будинку місцевого хліботорговця комсомольці відкрили клуб, випускали стіннівку «Громи контрреволюцію!»
Одночасно сільські активісти докладали великих зусиль до ліквідації неписьменності та малописьменності. В Мардарівці діяло кілька лікнепів, хата-читальня. На початку 20-х років відкрилася двокласна школа, перетворена незабаром у чотирикласну (58 учнів), а на 1 вересня 1923 року тут було вже 2 школи, в яких навчалося понад 120 дітей.
Плодотворну діяльність розгорнув комітет незаможників, створений у травні 1920 року. Під керівництвом сільревкому комнезамівці розподіляли землі між селянами. Мардарівці та жителі навколишніх сіл і хуторів одержали 3148 десятин землі.
На кінець 1920 року становище в селі стабілізувалося. Ревком вичерпав свої функції, і 15 січня 1921 року мардарівці обрали сільську Раду. До її складу ввійшли також представники залізничників.
Головними завданнями Ради була мобілізація трудящих на відродження господарства, боротьба з голодом та його наслідками. Значна увага приділялася відновленню роботи залізничної станції. З ініціативи І. Ф. Рощина та Я. І. Плекова протягом 1921 — 1922 рр. тут було проведено кілька суботників по впорядкуванню колій і станційних приміщень. Основні ж свої зусилля сільрада та КНС зосередили на відбудові і розвитку селянських господарств. Однак комуністи розуміли, що одноосібникам не подолати злиднів. У 20-х роках понад половина селян не мала робочої худоби. Врожаї були низькі, пересічно по 19 пудів озимої і 14 пудів ярової пшениці, 18 пудів жита і 17 пудів кукурудзи з десятини. Вихід з цього становища полягав у кооперуванні селянських господарств. Вже в 1922—1923 рр. в Мардарівці були організовані 3 товариства спільного обробітку землі. ТСОЗи одержали грошові та насінницькі позички на пільгових умовах.
Використовуючи досвід цих господарств, Рада приступила до створення сільськогосподарських артілей. Перший колгосп «Колоски» був створений 24 березня 1923 року з ініціативи місцевих бідняків Ш. Полянського та І. Дегтяренка. У квітні того ж року на хуторі Розмаринці організовано артіль «Відродження». Обидва господарства мали 170 десятин землі і об’єднували 83 чоловіка, в т. ч. 40 працездатних. Районні органи Радянської влади виділяли колгоспам грошові позички для придбання інвентаря і робочої худоби.
Труднощі відбудовного періоду, соціалістичні перетворення на селі вимагали посилення партійного керівництва господарським будівництвом. Влітку 1924 року в Мардарівці створено сільський осередок КП(б)У. До його складу входило 8 членів і 3 кандидати в члени партії, зокрема К. Т. Бурсенко, І. Ф. Рощин та інші.
Дивиться також інші населені пункти цього району: