Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
опором класових ворогів, які залякували селян, провадили антирадянську агітацію. Тому Рада, спираючись на допомогу бідняків і середняків, виселила з села куркулів.
Завдання колективізації були розв’язані у 1929-1932 рр. В цей період утворюються ще 5 артілей: ім. Леніна, ім. Ворошилова, «Більшовик», «Єврей-хлібороб» та «Батрак». Колгоспи охопили 85,2 проц. Селянських господарств, 91,6 проц. земельної площі.
Значну роль в організаційно-господарському зміцненні молодих сільськогосподарських артілей та розгортанні масово-політичної роботи серед колгоспників відіграла створена в 1932 році Мардарівська МТС. На колективні поля прийшли трактори. Вже в 1933 році МТС забезпечила збирання зернових у колгоспах на 34,8 проц. і молотьби на 87 проц. Мардарівська машинно-тракторна станція вважалася однією з кращих в області. Вона обслуговувала 52 колгоспи. У 1939-1940 рр. МТС налічувала 125 тракторів, 45 комбайнів «Комунар». Тут працювало 340 механізаторів. Приклад у роботі показували 30 комуністів і 150 комсомольців. Одним з кращих працівників станції був молодий комбайнер В. А. Філіпенко. В 1938 році він зібрав врожай на площі 562 га. Знатний комбайнер заробив за жнива 3574 крб. і чимало хліба. У 1939 році його нагороджено орденом «Знак Пошани».
Постійна допомога з боку держави, самовіддана праця колгоспників забезпечили неухильне зростання громадського господарства. Однією з передових артілей у районі став колгосп «Більшовик». Рік у рік міцніла його економіка, збільшувалися доходи. Якщо в 1933 році він одержав 18,2 тис. крб. прибутку, то в 1935 році — 34,1 тис., в тому числі 14,2 тис. крб. дала молочно-товарна ферма і 7 тис. — свиноферма. За високі показники в розвиткові господарства колгосп був занесений па обласну Дошку пошани. В 1935 році члени артілі включились в стахановський рух. Комуніст Л. А. Силко домігся рекордного врожаю озимої пшениці, зібравши на площі 12 га по 42 цнт зерна. За свою самовіддану працю Л. А. Силко удостоєний ордена Леніна.
Міцніли й інші артілі, перетворюючись на багатогалузеві господарства. Колгосп ім. Леніна славився своїми буряководами. Ланкова К. Павловська в 1940 році одержала по 470 цнт цукрових буряків з га. Вона була учасником Всесоюзної сільськогосподарської виставки.
На базі економічного зростання колгоспів у 1936—1940 рр. значно збільшилася оплата праці сільських трудівників. Вони одержували на трудодень по 3-5 кг пшениці.
Внаслідок швидкого зростання виробництва зерна в артілях постало питання про розширення мардарівського елеватора. Ці роботи почалися в 1936 році. Місткість елеватора зросла на 5 тис. тонн, було споруджено сушарню. На це будівництво держава витратила 176 тис. карбованців.
Злагоджено працював колектив залізничної станції Мардарівка. Загальною повагою користувався стахановець К. Д. Бурлаченко, який став переможцем соціалістичного змагання на честь XVIII з’їзду ВКП(б).
За роки соціалістичного будівництва село значно зросло. З Мардарівкою злились 6 навколишніх хуторів. Вона прикрасилася 30 новими добротними будинками. В хатах з’явилися сучасні меблі, патефони, радіо, засвітилися лампочки Ілліча. В селі розкинувся парк культури й відпочинку.
Росла й культура колгоспної Мардарівки. В 1930 році на базі однієї з початкових шкіл було відкрито семирічку. У 1934 році побудовано колгоспний клуб. Тут читались лекції для населення, виступали колективи художньої самодіяльності, демонструвались кінофільми. Клубна бібліотека у кожній тракторній бригаді організувала пересувки з творів радянських письменників. Активно працювала культбригада. Робота мардарівського клубу була визнана кращою у Валегоцулівському районі.
Мардарівці пишалися своїми успіхами в господарському і культурному будівництві. Але почалася війна, і їм довелося змінити знаряддя мирної праці на військову зброю. Багато жителів села пішло на фронт. Був створений винищувальний батальйон, бійці якого чергували на залізничній станції. Одночасно почалась евакуація матеріальних цінностей на схід країни.
Мардарівка
Сторінка 4 з 8
Спираючись на ініціативу і підтримку мас, партійна організація та сільська Рада наприкінці 20-х років очолили колгоспний рух на селі. Вони розподілили село на десяти хатки, закріпивши за кожною комуністів та безпартійний актив. Колективізація здійснювалася в боротьбі із запеклим Завдання колективізації були розв’язані у 1929-1932 рр. В цей період утворюються ще 5 артілей: ім. Леніна, ім. Ворошилова, «Більшовик», «Єврей-хлібороб» та «Батрак». Колгоспи охопили 85,2 проц. Селянських господарств, 91,6 проц. земельної площі.
Значну роль в організаційно-господарському зміцненні молодих сільськогосподарських артілей та розгортанні масово-політичної роботи серед колгоспників відіграла створена в 1932 році Мардарівська МТС. На колективні поля прийшли трактори. Вже в 1933 році МТС забезпечила збирання зернових у колгоспах на 34,8 проц. і молотьби на 87 проц. Мардарівська машинно-тракторна станція вважалася однією з кращих в області. Вона обслуговувала 52 колгоспи. У 1939-1940 рр. МТС налічувала 125 тракторів, 45 комбайнів «Комунар». Тут працювало 340 механізаторів. Приклад у роботі показували 30 комуністів і 150 комсомольців. Одним з кращих працівників станції був молодий комбайнер В. А. Філіпенко. В 1938 році він зібрав врожай на площі 562 га. Знатний комбайнер заробив за жнива 3574 крб. і чимало хліба. У 1939 році його нагороджено орденом «Знак Пошани».
Постійна допомога з боку держави, самовіддана праця колгоспників забезпечили неухильне зростання громадського господарства. Однією з передових артілей у районі став колгосп «Більшовик». Рік у рік міцніла його економіка, збільшувалися доходи. Якщо в 1933 році він одержав 18,2 тис. крб. прибутку, то в 1935 році — 34,1 тис., в тому числі 14,2 тис. крб. дала молочно-товарна ферма і 7 тис. — свиноферма. За високі показники в розвиткові господарства колгосп був занесений па обласну Дошку пошани. В 1935 році члени артілі включились в стахановський рух. Комуніст Л. А. Силко домігся рекордного врожаю озимої пшениці, зібравши на площі 12 га по 42 цнт зерна. За свою самовіддану працю Л. А. Силко удостоєний ордена Леніна.
Міцніли й інші артілі, перетворюючись на багатогалузеві господарства. Колгосп ім. Леніна славився своїми буряководами. Ланкова К. Павловська в 1940 році одержала по 470 цнт цукрових буряків з га. Вона була учасником Всесоюзної сільськогосподарської виставки.
На базі економічного зростання колгоспів у 1936—1940 рр. значно збільшилася оплата праці сільських трудівників. Вони одержували на трудодень по 3-5 кг пшениці.
Внаслідок швидкого зростання виробництва зерна в артілях постало питання про розширення мардарівського елеватора. Ці роботи почалися в 1936 році. Місткість елеватора зросла на 5 тис. тонн, було споруджено сушарню. На це будівництво держава витратила 176 тис. карбованців.
Злагоджено працював колектив залізничної станції Мардарівка. Загальною повагою користувався стахановець К. Д. Бурлаченко, який став переможцем соціалістичного змагання на честь XVIII з’їзду ВКП(б).
За роки соціалістичного будівництва село значно зросло. З Мардарівкою злились 6 навколишніх хуторів. Вона прикрасилася 30 новими добротними будинками. В хатах з’явилися сучасні меблі, патефони, радіо, засвітилися лампочки Ілліча. В селі розкинувся парк культури й відпочинку.
Росла й культура колгоспної Мардарівки. В 1930 році на базі однієї з початкових шкіл було відкрито семирічку. У 1934 році побудовано колгоспний клуб. Тут читались лекції для населення, виступали колективи художньої самодіяльності, демонструвались кінофільми. Клубна бібліотека у кожній тракторній бригаді організувала пересувки з творів радянських письменників. Активно працювала культбригада. Робота мардарівського клубу була визнана кращою у Валегоцулівському районі.
Мардарівці пишалися своїми успіхами в господарському і культурному будівництві. Але почалася війна, і їм довелося змінити знаряддя мирної праці на військову зброю. Багато жителів села пішло на фронт. Був створений винищувальний батальйон, бійці якого чергували на залізничній станції. Одночасно почалась евакуація матеріальних цінностей на схід країни.
Дивиться також інші населені пункти цього району: