Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
З утворенням Ізмаїльської області Арциз став адміністративним центром району. Партійна організація міста, в якій налічувалося 60 комуністів,
спираючись на широкі маси трудящих, відіграла вирішальну роль у зміцненні Радянської влади. Велику допомогу в цьому їй подавали комсомольці.
Розпочався новий етап в історії Арциза — етап соціалістичних перетворень. Набули сили ленінські декрети про націоналізацію землі. Селяни одержали по 10 га на сім’ю. Стали державними залізниця, ткацька фабрика, млин, банк.
Оскільки більшість німців-колоністів у вересні — жовтні 1940 року виїхала до Німеччини, в Арциз прибули переселенці — 122 родини з Вінницької і 83 з Сумської та Волинської областей. Вони вже мали значний досвід колективного господарювання. Восени 1940 року з їх допомогою місцеве населення заснувало артіль ім. Комінтерну. Вона об’єднувала 179 господарств і мала 1173 га землі, 113 робочих коней, 259 голів великої рогатої худоби, 236 свиней, 355 овець тощо. Значну допомогу колгоспникам подавала МТС, створена в Арцизі наприкінці 1940 року.
Влітку 1941 року напад гітлерівської Німеччини обірвав мирне будівництво. 52 жителі села влилися в ряди Червоної Армії, інші допомагали евакуювати майно, споруджували укріплення.
23 липня 1941 року в Арциз вдерлися фашистські війська. Настав зловісний час репресій і масового терору. Тут розквартирувався посилений загін румунської жандармерії, яка жорстоко переслідувала радянських людей. Вони виганяли з будинків під відкрите небо цілі сім’ї, інших розстрілювали. Розквартирований у місті окремий батальйон забирав хліб та інші продукти сільського господарства і відправляв до Румунії. Особливо нестерпним став терор у квітні – серпні 1944 року, коли Арцизький район окупанти оголосили прифронтовою зоною. Всіх «підозрілих» мешканців негайно виганяли з домівок, а їхнє майно конфісковували.
10 серпня 1944 року війська 3-го Українського фронту завдали нищівного удару гітлерівській армії на південь під Бендер і разом з частинами 2-го Українського фронту вийшли на простори бессарабських степів. 29 серпня радянські війська підійшли до Арциза. 492-й стрілецький полк 320-ї дивізії розгромив румунсько-німецький гарнізон і визволив селище.
В боях за визволення Арциза полягли смертю хоробрих радянські воїни-гвардійці майор І. І. Фоменко, капітани І. Ф. Липовка і І. З. Биковський, лейтенанти М. М. Акімов, І. П. Дерв’ягін, молодший лейтенант І. Л. Клокун. старшина А. Ф. Альошкін, рядові П. Фесенко і В. А. Мураднн, C. М. Попов і М. 3. Данильчук, А. М. Топчій і Д. В. Маслянников, О. Ф. Кузнєцов і Л. Хворостунов, В. Є. Мацула і В. Л. Мардиненко, М. І. Блєдновський, І. І. Веретенников, І. М. Боліков, Л. Чепрасов та багато інших. На братній могилі, яку дбайливо доглядають жителі, встановлено монумент і викарбовано їх прізвища. Не в'януть квіти на могилі воїнів, що загинули, визволяючи українське радянське місто.
За бойові заслуги на фронтах Великої Вітчизняної війни багато жителів Арциза відзначені урядовими нагородами.
Окупанти завдали Арцизу великої матеріальної шкоди. Зруйнували і спалили суконну фабрику, маслозавод, механічні майстерні, дві школи, лікарню, клуб, млин, приміщення райкому партії, райвиконкому і парткабінету всього — 50 проц. будівель. Фашисти зруйнували приміщення залізничної станції. В кюветах лежали обгорілі вагони з паровозами, уламки шпал, понівечені рейки, перетворені на купи брухту.
Потрібні були героїчні зусилля трудящих, щоб відновити зруйноване війною господарство. В перші ж дні після визволення відновили роботу райком партії, райвиконком, селищна Рада. Хоч первинні партійні організації району були нечисленні, але вони зуміли мобілізувати трудящих на розв’язування важливих завдань господарського і культурного будівництва. Уже протягом перших місяців після визволення під їх керівництвом трудящі націоналізували і конфіскували в поміщиків 5,4 тис. га землі. Значна частина куркульської землі (її налічувалося 48707 га) також була передана безземельним. Всього по району 2099 безземельних родин одержали 10962 га землі.
Арциз
Сторінка 4 з 8
повноважний орган Радянської влади — сільську Раду, а її головою —В. І. Шкляра.З утворенням Ізмаїльської області Арциз став адміністративним центром району. Партійна організація міста, в якій налічувалося 60 комуністів,
Розпочався новий етап в історії Арциза — етап соціалістичних перетворень. Набули сили ленінські декрети про націоналізацію землі. Селяни одержали по 10 га на сім’ю. Стали державними залізниця, ткацька фабрика, млин, банк.
Оскільки більшість німців-колоністів у вересні — жовтні 1940 року виїхала до Німеччини, в Арциз прибули переселенці — 122 родини з Вінницької і 83 з Сумської та Волинської областей. Вони вже мали значний досвід колективного господарювання. Восени 1940 року з їх допомогою місцеве населення заснувало артіль ім. Комінтерну. Вона об’єднувала 179 господарств і мала 1173 га землі, 113 робочих коней, 259 голів великої рогатої худоби, 236 свиней, 355 овець тощо. Значну допомогу колгоспникам подавала МТС, створена в Арцизі наприкінці 1940 року.
Влітку 1941 року напад гітлерівської Німеччини обірвав мирне будівництво. 52 жителі села влилися в ряди Червоної Армії, інші допомагали евакуювати майно, споруджували укріплення.
23 липня 1941 року в Арциз вдерлися фашистські війська. Настав зловісний час репресій і масового терору. Тут розквартирувався посилений загін румунської жандармерії, яка жорстоко переслідувала радянських людей. Вони виганяли з будинків під відкрите небо цілі сім’ї, інших розстрілювали. Розквартирований у місті окремий батальйон забирав хліб та інші продукти сільського господарства і відправляв до Румунії. Особливо нестерпним став терор у квітні – серпні 1944 року, коли Арцизький район окупанти оголосили прифронтовою зоною. Всіх «підозрілих» мешканців негайно виганяли з домівок, а їхнє майно конфісковували.
10 серпня 1944 року війська 3-го Українського фронту завдали нищівного удару гітлерівській армії на південь під Бендер і разом з частинами 2-го Українського фронту вийшли на простори бессарабських степів. 29 серпня радянські війська підійшли до Арциза. 492-й стрілецький полк 320-ї дивізії розгромив румунсько-німецький гарнізон і визволив селище.
В боях за визволення Арциза полягли смертю хоробрих радянські воїни-гвардійці майор І. І. Фоменко, капітани І. Ф. Липовка і І. З. Биковський, лейтенанти М. М. Акімов, І. П. Дерв’ягін, молодший лейтенант І. Л. Клокун. старшина А. Ф. Альошкін, рядові П. Фесенко і В. А. Мураднн, C. М. Попов і М. 3. Данильчук, А. М. Топчій і Д. В. Маслянников, О. Ф. Кузнєцов і Л. Хворостунов, В. Є. Мацула і В. Л. Мардиненко, М. І. Блєдновський, І. І. Веретенников, І. М. Боліков, Л. Чепрасов та багато інших. На братній могилі, яку дбайливо доглядають жителі, встановлено монумент і викарбовано їх прізвища. Не в'януть квіти на могилі воїнів, що загинули, визволяючи українське радянське місто.
За бойові заслуги на фронтах Великої Вітчизняної війни багато жителів Арциза відзначені урядовими нагородами.
Окупанти завдали Арцизу великої матеріальної шкоди. Зруйнували і спалили суконну фабрику, маслозавод, механічні майстерні, дві школи, лікарню, клуб, млин, приміщення райкому партії, райвиконкому і парткабінету всього — 50 проц. будівель. Фашисти зруйнували приміщення залізничної станції. В кюветах лежали обгорілі вагони з паровозами, уламки шпал, понівечені рейки, перетворені на купи брухту.
Потрібні були героїчні зусилля трудящих, щоб відновити зруйноване війною господарство. В перші ж дні після визволення відновили роботу райком партії, райвиконком, селищна Рада. Хоч первинні партійні організації району були нечисленні, але вони зуміли мобілізувати трудящих на розв’язування важливих завдань господарського і культурного будівництва. Уже протягом перших місяців після визволення під їх керівництвом трудящі націоналізували і конфіскували в поміщиків 5,4 тис. га землі. Значна частина куркульської землі (її налічувалося 48707 га) також була передана безземельним. Всього по району 2099 безземельних родин одержали 10962 га землі.
Дивиться також інші населені пункти цього району:
- Холмське
- Теплиця
- Павлівка
- Острівне
- Мирнопілля
- Кам’янське
- Делень
- Главані
- Вознесенка Перша
- Виноградівка
- Веселий Кут
- Нова Іванівка
- Задунаївка