Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
ТСОЗ.
Колгоспники і робітники допомагали Червоній Армії. В 1945 році трудящі Арциза внесли у фонд оборони тисячі центнерів зерна, багато м’яса. Для допомоги червоноармійським сім’ям вони зібрали понад 120 тис. крб., разом з усіма трудящими країни надсилали подарунки бійцям Червоної Армії, здійснювали шефство над госпіталем.
Багато зусиль доклали залізничники для відродження Арцизького вузла. Вже в 1944 році відбудували нафтосховище на 20 тонн пального та піскосушарню на 100 тонн, кузню, гідроколонку, водокачку, частину житлових приміщень. До серпня 1945 року було введено в дію головне депо, товарний, механічний та інші цехи. Створено базу для ремонту паровозів в депо, яке обслуговувало лінії Білгород-Дністровську, Ізмаїльську, Бессарабську.
Всі ці успіхи досягнуті завдяки широко розгорнутому соціалістичному змаганню. Немало залізничників виконували виробничі норми на 170—180 проц. У 1946 році в соціалістичному змаганні залізнична станція Арциз посіла друге місце на магістралі.
Трудящі Арциза відбудували і обладнали ткацьку фабрику «Освобожденный ткач» та інші підприємства. За допомогою держави протягом короткого часу робітники фабрики обновили старі і побудували нові цехи, повністю електрифікували виробництво. Велика робота в 1947 році проводилась по відновленню цегельного заводу, промкомбінату, хлібозаводу.
Здійснювався благоустрій міста.Велика роль у його відродженні належала комсомольцям. Мобілізувавши молодь, вони впорядкували вулиці й двори, посадили сквер по вулиці 28 червня, відремонтували паркани, спорудили 3 артезіанські колодязі. В 1948 році на честь 30-х роковин ВЛКСМ на молодіжну вахту стали сотні юнаків і дівчат, які посадили 3 тис. декоративних дерев, впорядкували ринкові площі тощо.
Надаючи першорядного значення відбудові господарства, партійні організації Арциза очолили в 1950 році соціалістичне змагання за дострокове виконання виробничих планів, створення надпланових прибутків, за високу якість продукції. Колектив депо, де налічувалось 259 робітників, перевиконав план з усіх показників, домігся перевезення понад 170 тис. тонн вантажів, зекономивши 1,5 тис. тонн палива і понад 122 тис. крб. На фабриці «Освобожденный ткач», обладнаній новими верстатами, робітники подвоїли виробництво прядива і значно розширили асортимент продукції. В 1951 році фабрика виробила тканин на 11 тис. метрів більше, ніж у 1950 році.
Розгорнулося будівництво спеціалізованого бавовняного заводу, що став до ладу 4 жовтня 1952 року. Це первенець бавовняно-очищувальної промисловості на Ізмаїльщині. Всі процеси, від подачі сировини з складів до навантаження готової продукції, повністю механізовані. Протягом 1953—1954 рр. на околиці Арциза збудовано маслосирзавод, потужністю в 5 тис. тонн продукції на рік. А неподалік споруджено птахом'ясокомбінат з відгодівельним, приймальним, холодильним і м’ясожировим цехами. Держава витратила на будівництво цього підприємства 8,5 млн. крб. Збудовано електростанцію потужністю у 200 кіловат.
Водночас з соціалістичною перебудовою господарства велика увага приділялася ліквідації ганебної спадщини царизму та боярської Румунії — неписьменності. В кінці 1944 року було відбудовано неповну середню і 4 початкові школи, охоплено навчанням всіх дітей шкільного віку. Все ж серед дорослого населення ще в 1950 році налічувалось 34,5 проц. неписьменних. З ініціативи селищної Ради виділили 20 учителів, яких прикріпили до дільниць. Заняття в школах лікнепу проводилось два рази на тиждень. У 1952 році була ліквідована неписьменність трудящих, а через 3 роки і малописьменність.
Осередком культури став відбудований районний Будинок культури, при якому працювали хоровий, танцювальний, драматичний, хореографічний та інші гуртки. В 1948 році створили ансамбль народних інструментів. Через рік в Будинку культури почала працювати бібліотека.
Арциз
Сторінка 5 з 8
Чимало труднощів довелося подолати трудящому селянству під час відродження колгоспів. На перешкоді стали куркулі. Все ж у 1945 році був відновлений колгосп їм. Леніна в приміському селі Брієнах. Жителі самого Арциза об’єднувалися в земельну громаду, яка згодом перетворилася на Колгоспники і робітники допомагали Червоній Армії. В 1945 році трудящі Арциза внесли у фонд оборони тисячі центнерів зерна, багато м’яса. Для допомоги червоноармійським сім’ям вони зібрали понад 120 тис. крб., разом з усіма трудящими країни надсилали подарунки бійцям Червоної Армії, здійснювали шефство над госпіталем.
Багато зусиль доклали залізничники для відродження Арцизького вузла. Вже в 1944 році відбудували нафтосховище на 20 тонн пального та піскосушарню на 100 тонн, кузню, гідроколонку, водокачку, частину житлових приміщень. До серпня 1945 року було введено в дію головне депо, товарний, механічний та інші цехи. Створено базу для ремонту паровозів в депо, яке обслуговувало лінії Білгород-Дністровську, Ізмаїльську, Бессарабську.
Всі ці успіхи досягнуті завдяки широко розгорнутому соціалістичному змаганню. Немало залізничників виконували виробничі норми на 170—180 проц. У 1946 році в соціалістичному змаганні залізнична станція Арциз посіла друге місце на магістралі.
Трудящі Арциза відбудували і обладнали ткацьку фабрику «Освобожденный ткач» та інші підприємства. За допомогою держави протягом короткого часу робітники фабрики обновили старі і побудували нові цехи, повністю електрифікували виробництво. Велика робота в 1947 році проводилась по відновленню цегельного заводу, промкомбінату, хлібозаводу.
Здійснювався благоустрій міста.Велика роль у його відродженні належала комсомольцям. Мобілізувавши молодь, вони впорядкували вулиці й двори, посадили сквер по вулиці 28 червня, відремонтували паркани, спорудили 3 артезіанські колодязі. В 1948 році на честь 30-х роковин ВЛКСМ на молодіжну вахту стали сотні юнаків і дівчат, які посадили 3 тис. декоративних дерев, впорядкували ринкові площі тощо.
Надаючи першорядного значення відбудові господарства, партійні організації Арциза очолили в 1950 році соціалістичне змагання за дострокове виконання виробничих планів, створення надпланових прибутків, за високу якість продукції. Колектив депо, де налічувалось 259 робітників, перевиконав план з усіх показників, домігся перевезення понад 170 тис. тонн вантажів, зекономивши 1,5 тис. тонн палива і понад 122 тис. крб. На фабриці «Освобожденный ткач», обладнаній новими верстатами, робітники подвоїли виробництво прядива і значно розширили асортимент продукції. В 1951 році фабрика виробила тканин на 11 тис. метрів більше, ніж у 1950 році.
Розгорнулося будівництво спеціалізованого бавовняного заводу, що став до ладу 4 жовтня 1952 року. Це первенець бавовняно-очищувальної промисловості на Ізмаїльщині. Всі процеси, від подачі сировини з складів до навантаження готової продукції, повністю механізовані. Протягом 1953—1954 рр. на околиці Арциза збудовано маслосирзавод, потужністю в 5 тис. тонн продукції на рік. А неподалік споруджено птахом'ясокомбінат з відгодівельним, приймальним, холодильним і м’ясожировим цехами. Держава витратила на будівництво цього підприємства 8,5 млн. крб. Збудовано електростанцію потужністю у 200 кіловат.
Водночас з соціалістичною перебудовою господарства велика увага приділялася ліквідації ганебної спадщини царизму та боярської Румунії — неписьменності. В кінці 1944 року було відбудовано неповну середню і 4 початкові школи, охоплено навчанням всіх дітей шкільного віку. Все ж серед дорослого населення ще в 1950 році налічувалось 34,5 проц. неписьменних. З ініціативи селищної Ради виділили 20 учителів, яких прикріпили до дільниць. Заняття в школах лікнепу проводилось два рази на тиждень. У 1952 році була ліквідована неписьменність трудящих, а через 3 роки і малописьменність.
Осередком культури став відбудований районний Будинок культури, при якому працювали хоровий, танцювальний, драматичний, хореографічний та інші гуртки. В 1948 році створили ансамбль народних інструментів. Через рік в Будинку культури почала працювати бібліотека.
Дивиться також інші населені пункти цього району:
- Холмське
- Теплиця
- Павлівка
- Острівне
- Мирнопілля
- Кам’янське
- Делень
- Главані
- Вознесенка Перша
- Виноградівка
- Веселий Кут
- Нова Іванівка
- Задунаївка