Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
кінному полку, що діяв у районі Березівки. Однак радянське будівництво влітку 1919 року було перерване наступом денікінської армії. В серпні Березівку захопили білогвардійці, які хазяйнували тут майже півроку, грабуючи населення. На початку 1920 року на станції Березівка розгорнулись жорстокі бої. Кіннотники Косовського розгромили 45-й кінний денікінський полк, захопивши великі трофеї, і визволили місто. Значну роль у боях відіграла комуністична дружина, командиром якої був І. І. Солоїд. Трудящі Березівки свято шанують пам'ять героїв-котовців. На будинку березівського вокзалу встановлена меморіальна дошка з написом: «Тут у перших числах лютого 1920 року відбулися великі бої бригади Г. І. Котовського з білогвардійцями.
Після розгрому білогвардійців трудящі Березівки приступи до відбудови народного господарства на соціалістичних засадах. У 1920 році створено ревком у складі Савкова (голова), Гордієнка, Зіміна, Тройна, Кошелеві. Він спрямовував роботу на зміцнення Радянської влади, організацію добровільних загонів для боротьби з залишками банд. Ревком націоналізував промислові підприємства (чавуноливарний, консервний заводи, олійні, пекарні). За його рішенням було збудовано міст через річку Тилігул, відкрито лікарню, дитячий садок.
Пожвавилося і культурне життя. За рішенням Наркомосу 3 вересня 1920 року тут розпочали роботу 5 трудових шкіл, 4 початкові та одна профтехшкола. У школах навчалось 2332 учні. Ревком розгорнув широку діяльність по ліквідації неписьменності. Вчителі та сільські активісти читали для населення лекції на різні теми, як «Праця і її виховне значення», «Таємниці неба», «Психологічні основи виховання» тощо. Було відкрито бібліотеку, в якій налічувалось понад 100 тис. книжок. Вона мала близько 800 постійних читачів. У серпні 1920 року в Березівці був створений комітет незаможних селян, членами якого стали 150 чол. Березовська біднота обрала головою комітету Пана йоті, секретарем Г. Рожкова. Ревком та КНС провели в життя ленінський Декрет про землю, організували допомогу сім’ям червоноармійців і бідняків. Велику роботу вони провели по здійсненню продрозверстки та по боротьбі з бандитизмом. Трудове селянство Березівського району вимагало ліквідації куркульства, яке шкодило радянському будівництву. Ревком та КНС очолили боротьбу проти куркулів, які ховали і гноїли хліб, щоб не здавати його державі. На вимогу трудящих селян Березівки у куркульських господарств було відібрано лишки землі і реманенту та передано сільській бідноті. У жовтні 1920 року повіт ревком відзначив активістів-учасників походу на куркуля, в т. ч. голову Березівського ревкому А. Федорова.
У 1921 році Березівський ревком передав свої повноваження міському виконавчому комітету Ради робітничих, селянських і червоноармійських депутатів, обраному 28 січня. Першим головою виконкому був Р. Ф.Сокол.
У будівництві нового життя авангардна роль належала комуністам. Їм активно допомагали комсомольці. Комсомольська організація в Березівці виникла в 1920 році. Першим секретарем її була Т. Н. Біліловська. Активними комсомольцями того періоду були заступник голови КНС В. П. Карпович, уповноважений по боротьбі з бандитизмом, дезертирством, спекуляцією Д. Синченко, організатори художньої самодіяльності, піонерського і спортивного руху в районі Г. П. Плешаков, В. І. Кутовий, С. Т. Терещенко, Ф. М. Соколов та інші. Березовські комсомольці стали ініціаторами допомоги голодуючим Поволжя та інших місцевостей, які постраждали від посухи. 30 серпня 1921 року вони звернулися з відозвою: «Все для голодуючих Радянської республіки! Хай живе міжнародне об’єднання молоді!». День міжнародної солідарності 4 вересня 1921 року молоді березівці відзначили працею на відбудові залізниці. У березні 1923 року Березівка стала центром району.
Під керівництвом райкому партії та районної Ради трудящі активізували роботу по відбудові господарства. У відбудований період були реконструйовані заводи механічно-чавунний, шкіряний, а також олійня, 3 млини, 3 пекані, 7 кузень, 2 жерстяні і лудильні майстерні, 19 взуттєвих майстерень тощо. В цей же час у Березівці побудували електростанцію.
Партійна організація, КНС та міськвиконком з перших років відбудованого періоду приділяли велику увагу відродженню сільського господарства Березівки, де в 1921 році з 8 тис. жителів близько 2 тис. займалось сільським господарством. Всі вони обробляли 3200 десятин землі.
Вже в перші роки Радянської влади бідніше селянство Березівки зрозуміло, що ведення господарства на колективній основі – єдине, що поможе позбутися злиднів. Загальні збори незаможних селян в лютому 1922 року ухвалили:»..вважати колективізацію сільського господарства на необхідний рівень». Навколо питання про створення колективних господарств тут розгорнулася гостра класова боротьба. Куркулі та їх прихвосні будь-що
Березівка
Сторінка 3 з 7
Армії, мобілізували людей на боротьбу з бандитизмом. Розгорнув роботу партійний осередок, який у червні 1919 року налічував 30 комуністів. Очолив його П. Н. Ніколаєв, раніше він служив в 5-му За амурському Після розгрому білогвардійців трудящі Березівки приступи до відбудови народного господарства на соціалістичних засадах. У 1920 році створено ревком у складі Савкова (голова), Гордієнка, Зіміна, Тройна, Кошелеві. Він спрямовував роботу на зміцнення Радянської влади, організацію добровільних загонів для боротьби з залишками банд. Ревком націоналізував промислові підприємства (чавуноливарний, консервний заводи, олійні, пекарні). За його рішенням було збудовано міст через річку Тилігул, відкрито лікарню, дитячий садок.
Пожвавилося і культурне життя. За рішенням Наркомосу 3 вересня 1920 року тут розпочали роботу 5 трудових шкіл, 4 початкові та одна профтехшкола. У школах навчалось 2332 учні. Ревком розгорнув широку діяльність по ліквідації неписьменності. Вчителі та сільські активісти читали для населення лекції на різні теми, як «Праця і її виховне значення», «Таємниці неба», «Психологічні основи виховання» тощо. Було відкрито бібліотеку, в якій налічувалось понад 100 тис. книжок. Вона мала близько 800 постійних читачів. У серпні 1920 року в Березівці був створений комітет незаможних селян, членами якого стали 150 чол. Березовська біднота обрала головою комітету Пана йоті, секретарем Г. Рожкова. Ревком та КНС провели в життя ленінський Декрет про землю, організували допомогу сім’ям червоноармійців і бідняків. Велику роботу вони провели по здійсненню продрозверстки та по боротьбі з бандитизмом. Трудове селянство Березівського району вимагало ліквідації куркульства, яке шкодило радянському будівництву. Ревком та КНС очолили боротьбу проти куркулів, які ховали і гноїли хліб, щоб не здавати його державі. На вимогу трудящих селян Березівки у куркульських господарств було відібрано лишки землі і реманенту та передано сільській бідноті. У жовтні 1920 року повіт ревком відзначив активістів-учасників походу на куркуля, в т. ч. голову Березівського ревкому А. Федорова.
У 1921 році Березівський ревком передав свої повноваження міському виконавчому комітету Ради робітничих, селянських і червоноармійських депутатів, обраному 28 січня. Першим головою виконкому був Р. Ф.Сокол.
У будівництві нового життя авангардна роль належала комуністам. Їм активно допомагали комсомольці. Комсомольська організація в Березівці виникла в 1920 році. Першим секретарем її була Т. Н. Біліловська. Активними комсомольцями того періоду були заступник голови КНС В. П. Карпович, уповноважений по боротьбі з бандитизмом, дезертирством, спекуляцією Д. Синченко, організатори художньої самодіяльності, піонерського і спортивного руху в районі Г. П. Плешаков, В. І. Кутовий, С. Т. Терещенко, Ф. М. Соколов та інші. Березовські комсомольці стали ініціаторами допомоги голодуючим Поволжя та інших місцевостей, які постраждали від посухи. 30 серпня 1921 року вони звернулися з відозвою: «Все для голодуючих Радянської республіки! Хай живе міжнародне об’єднання молоді!». День міжнародної солідарності 4 вересня 1921 року молоді березівці відзначили працею на відбудові залізниці. У березні 1923 року Березівка стала центром району.
Під керівництвом райкому партії та районної Ради трудящі активізували роботу по відбудові господарства. У відбудований період були реконструйовані заводи механічно-чавунний, шкіряний, а також олійня, 3 млини, 3 пекані, 7 кузень, 2 жерстяні і лудильні майстерні, 19 взуттєвих майстерень тощо. В цей же час у Березівці побудували електростанцію.
Партійна організація, КНС та міськвиконком з перших років відбудованого періоду приділяли велику увагу відродженню сільського господарства Березівки, де в 1921 році з 8 тис. жителів близько 2 тис. займалось сільським господарством. Всі вони обробляли 3200 десятин землі.
Вже в перші роки Радянської влади бідніше селянство Березівки зрозуміло, що ведення господарства на колективній основі – єдине, що поможе позбутися злиднів. Загальні збори незаможних селян в лютому 1922 року ухвалили:»..вважати колективізацію сільського господарства на необхідний рівень». Навколо питання про створення колективних господарств тут розгорнулася гостра класова боротьба. Куркулі та їх прихвосні будь-що
Дивиться також інші населені пункти цього району:
- Ряснопіль
- Яснопілля
- Шевченкове
- Червоноармійське
- Новоподільське
- Маринівка
- Заводівка
- Демидове
- Гуляївка
- Анатолівка
- Ставкове
- Розквіт