Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Поступово налагоджувалося мирне трудове життя. Велику допомогу артілі подала держава. Невдовзі після визволення села колгосп одержав будівельні матеріали, хімікати, мінеральні добрива, посівне насіння, кошти на придбання сільськогосподарської техніки.
Минув рік. Значні зрушення стались у колгоспі ім.. Будьонного завдяки заходам організаційно-господарського характеру, правильній розстановці людей, впровадження агротехніки. Комуністи і комсомольці виступили ініціаторами соціалістичного змагання. У посушливий 1946 рік тут відвоювали врожай, розрахувалися з державою, засипали насіння і по кілограму хліба та по 3 крб. 30 коп. видали колгоспникам на трудодень. Бригада Я. Кравця зібрала по 12 цнт проса з га, а кращі ланки, очолювані Н. Сокур і В. Зарицкою, - по 14 цнт. Доярка О. Бірюкова досягла рекордних надоїв. За свою працю вона одержала близько 15 тис. крб.. грішми. На колгоспній фермі було близько 200 голів великої рогатої худоби. Відновлено вівчарські, свинарські ферми і пташники. У господарстві налічувалось 75 коней.
За перші післявоєнні роки будьонівці відремонтували млин, їдальню, клуб, готель. В ці ж роки виникла партійна група, а з 1948 року – партійна організація, секретарем якої став І. М. Посмітний. Комсомольська організація налічувала 60 членів ЛКСМУ. Комсомольці кинули заклик: взятися за найважчі ділянки виробництва. Секретар комсомольської організації колгоспу молода комуністка С. С. Березовська першою залишила контору, де працювала рахівником, і очолила ланку. В 1947 році розгорнулася боротьба за довоєнні врожаї. Озиму пшеницю посіяли чистосортним насінням на ранніх парах. Крім того, зорали всю площу на зяб. До весни добре підготувались. В колгоспі було 87 коней, воли. МТС надіслали новий трактор. У тому ж році колгосп досяг показників довоєнного часу. Він завоював першість по продуктивності тваринництва і врожаях не тільки в районі, але й в області.
Прийшов достаток у хату колгоспника. Трудівники заробили на трудодень по 10 крб. грішми та 4,5 кг зернових. Родина Я. Кравця одержала 540 пудів хліба, 100 пудів картоплі, 18 тис. крб.. Сумлінною працею І. Стоянов заробив на трудодні 250 пудів хліба і 9600 крб. грошей. У 1948 році в колгоспі зібрали по 30,3 цнт пшениці з га.Державі здали 11 тис. цнт зерна. Ланка Є. І. Ведути досягла високої врожайності озимої пшениці – 32,9 цнт з га, ланки Н. З. Бойченко – 32,5 цнт, С. С. Березовської та С. М. Стоянової по 30,6 цнт з га. Хороших показників (30,3 цнт з га) досягли бригадири П. П. Ведута та І. О. Черняк.
За ці успіхи 10 бригадирам і ланковим та голові колгоспу М. О. Посмітному було присвоєно почесне звання Героя Соціалістичної Праці. Велику групу колгоспників та спеціалістів сільського господарства уряд нагородив орденами і медалями, в т. ч. орденом Леніна – ланкових А. П. Білецьку, Є. П. Вальвак, Г. А. Яковлєву, колгоспників Н. Ф. Серкизюк, Л. О. Черняк, І. Г. Шевченка.
Успіхи у вирощуванні кормових культур створили умови для розвитку тваринництва. У 1949 році грошові прибутки від тваринництва досягли 650 тис. крб. проти 498 тис. у 1948 році. Невпинне зростання господарства, наслідки сумлінної праці примножували багатства колгоспу. Загальний доход артілі з 1 млн. крб.. у 1947 році зріс до 1 млн. 983 тис. збільшились до 766,5 тис. карбованців.
Досвід будьоннівців поширювався серед інших господарств. Сюда все частіше приїздили делегації, щоб повчитися, як краще вести колгоспне господарство. У 1947 році будьонівці висунули М. О. Посмітного кандидатом у депутати Верховної Ради УРСР. Кандидатуру одного з зачинателів колгоспного руху на Україні, відомого організатора колгоспного руху на Україні, відомого організатора колгоспного будівництва підтримали трудівники інших сусідніх районів. У 1950 році М. О. Посмітний був обраний депутатом Верховної Ради СРСР і членом її Президії.
В тому ж році до колгоспу ім.. Будьонного приєдналась сусідня артіль «Червона зірка».
Господарство з кожним роком міцніло. Матеріальна база колгоспу дала змогу будувати господарські і культурно-освітні приміщення та житлові будинки. Велике будівництво розпочалось в селі ще в 1948-1949 рр. Тоді було побудовано електростанцію, яка забезпечувала село електрикою, цегельно-черепичний завод, олійню, млин, телятники, корівники, вівчарні, стайні, ковальську і столярні майстерні, нафтобазу. Високий рівень механізації в рільництві дав змогу затратити на виробництво одного центнера озимої пшениці тільки 0,8 трудодня, тоді як у 1946 році витрачалось 6,9 трудодня. На тваринницьких фермах було запроваджено механізоване водопостачання.
Розквіт
Сторінка 4 з 8
У листопаді 1945 року повернувся додому гвардії старший сержант М. О. Посмітний – учасник боїв під Сталінградом, штурму Берліна. Колгоспники знову обрали його головою артілі. Минув рік. Значні зрушення стались у колгоспі ім.. Будьонного завдяки заходам організаційно-господарського характеру, правильній розстановці людей, впровадження агротехніки. Комуністи і комсомольці виступили ініціаторами соціалістичного змагання. У посушливий 1946 рік тут відвоювали врожай, розрахувалися з державою, засипали насіння і по кілограму хліба та по 3 крб. 30 коп. видали колгоспникам на трудодень. Бригада Я. Кравця зібрала по 12 цнт проса з га, а кращі ланки, очолювані Н. Сокур і В. Зарицкою, - по 14 цнт. Доярка О. Бірюкова досягла рекордних надоїв. За свою працю вона одержала близько 15 тис. крб.. грішми. На колгоспній фермі було близько 200 голів великої рогатої худоби. Відновлено вівчарські, свинарські ферми і пташники. У господарстві налічувалось 75 коней.
За перші післявоєнні роки будьонівці відремонтували млин, їдальню, клуб, готель. В ці ж роки виникла партійна група, а з 1948 року – партійна організація, секретарем якої став І. М. Посмітний. Комсомольська організація налічувала 60 членів ЛКСМУ. Комсомольці кинули заклик: взятися за найважчі ділянки виробництва. Секретар комсомольської організації колгоспу молода комуністка С. С. Березовська першою залишила контору, де працювала рахівником, і очолила ланку. В 1947 році розгорнулася боротьба за довоєнні врожаї. Озиму пшеницю посіяли чистосортним насінням на ранніх парах. Крім того, зорали всю площу на зяб. До весни добре підготувались. В колгоспі було 87 коней, воли. МТС надіслали новий трактор. У тому ж році колгосп досяг показників довоєнного часу. Він завоював першість по продуктивності тваринництва і врожаях не тільки в районі, але й в області.
Прийшов достаток у хату колгоспника. Трудівники заробили на трудодень по 10 крб. грішми та 4,5 кг зернових. Родина Я. Кравця одержала 540 пудів хліба, 100 пудів картоплі, 18 тис. крб.. Сумлінною працею І. Стоянов заробив на трудодні 250 пудів хліба і 9600 крб. грошей. У 1948 році в колгоспі зібрали по 30,3 цнт пшениці з га.Державі здали 11 тис. цнт зерна. Ланка Є. І. Ведути досягла високої врожайності озимої пшениці – 32,9 цнт з га, ланки Н. З. Бойченко – 32,5 цнт, С. С. Березовської та С. М. Стоянової по 30,6 цнт з га. Хороших показників (30,3 цнт з га) досягли бригадири П. П. Ведута та І. О. Черняк.
За ці успіхи 10 бригадирам і ланковим та голові колгоспу М. О. Посмітному було присвоєно почесне звання Героя Соціалістичної Праці. Велику групу колгоспників та спеціалістів сільського господарства уряд нагородив орденами і медалями, в т. ч. орденом Леніна – ланкових А. П. Білецьку, Є. П. Вальвак, Г. А. Яковлєву, колгоспників Н. Ф. Серкизюк, Л. О. Черняк, І. Г. Шевченка.
Успіхи у вирощуванні кормових культур створили умови для розвитку тваринництва. У 1949 році грошові прибутки від тваринництва досягли 650 тис. крб. проти 498 тис. у 1948 році. Невпинне зростання господарства, наслідки сумлінної праці примножували багатства колгоспу. Загальний доход артілі з 1 млн. крб.. у 1947 році зріс до 1 млн. 983 тис. збільшились до 766,5 тис. карбованців.
Досвід будьоннівців поширювався серед інших господарств. Сюда все частіше приїздили делегації, щоб повчитися, як краще вести колгоспне господарство. У 1947 році будьонівці висунули М. О. Посмітного кандидатом у депутати Верховної Ради УРСР. Кандидатуру одного з зачинателів колгоспного руху на Україні, відомого організатора колгоспного руху на Україні, відомого організатора колгоспного будівництва підтримали трудівники інших сусідніх районів. У 1950 році М. О. Посмітний був обраний депутатом Верховної Ради СРСР і членом її Президії.
В тому ж році до колгоспу ім.. Будьонного приєдналась сусідня артіль «Червона зірка».
Господарство з кожним роком міцніло. Матеріальна база колгоспу дала змогу будувати господарські і культурно-освітні приміщення та житлові будинки. Велике будівництво розпочалось в селі ще в 1948-1949 рр. Тоді було побудовано електростанцію, яка забезпечувала село електрикою, цегельно-черепичний завод, олійню, млин, телятники, корівники, вівчарні, стайні, ковальську і столярні майстерні, нафтобазу. Високий рівень механізації в рільництві дав змогу затратити на виробництво одного центнера озимої пшениці тільки 0,8 трудодня, тоді як у 1946 році витрачалось 6,9 трудодня. На тваринницьких фермах було запроваджено механізоване водопостачання.
Дивиться також інші населені пункти цього району:
- Ряснопіль
- Яснопілля
- Шевченкове
- Червоноармійське
- Новоподільське
- Маринівка
- Заводівка
- Демидове
- Гуляївка
- Анатолівка
- Ставкове